Постанова від 24.10.2006 по справі 9/88д/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006 р.

№ 9/88д/06

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача Л. Сосніної (дов. від 21.02.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Омега» на ухвалу від 20 квітня 2006 року господарського суду Запорізької області та постанову від 9 червня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі №9/88д/06 за позовом державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» до товариства з обмеженою відповідальністю “Омега» про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» подав до господарського суду Запорізької області позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Омега» про визнання недійсним договору від 2 січня 2003 року підряду з підстав невідповідності його умов вимогам закону, а саме невизначеності об'єкту, обсягів та видів робіт, а також строків їх виконання; відсутності у відповідача спеціального дозволу (ліцензії) на їх проведення; виконання робіт без проектно-кошторисної документації.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Омега» позов заперечує, стверджуючи, що на час виконання робіт мало відповідні ліцензії на їх проведення; контрагенти складали локальні кошториси, якими встановлювали обсяги та види робіт; у такий спосіб позивач намагається уникнути майнової відповідальності.

Ухвалою від 20 квітня 2006 року господарського суду Запорізької області (суддя О. Нечипуренко), залишеною без змін постановою від 9 червня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду, провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору з тих мотивів, що спірний договір є неукладеним.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Омега» просить судові акти в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 180 Господарського кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу Української РСР, статей 153 і 334 Цивільного кодексу Української РСР та залишити позов без розгляду.

У поясненні на касаційну скаргу позивач посилається на невизначеність предмета договору і пояснює, що підрядні роботи виконувалися в душових, які не можна віднести до капітальних будівель, а є тимчасовими спорудами.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 2 січня 2003 року сторони уклали договір підряду, предметом якого є виконання робіт по реконструкції, поточному і капітальному ремонту будівель і споруд, технологічного і енергетичного устаткування, а також виготовлення металоконструкцій та надання послуг машинами й іншою технікою (далі скорочено-Договір). Строк його дії був подовжений сторонами до 31 грудня 2004 року.

Господарські суди, дійшовши висновків, що спірний договір є договором підряду, не прийняли як належні і допустимі подані відповідачем докази (акти виконаних робіт, локальні кошториси, калькуляції робіт) і визнали, що оскільки сторони не узгодили таких суттєвих умов договору підряду, як обсяги і зміст робіт та їх ціну, спірний договір є неукладеним і припинили провадження у справі.

Такі висновки господарських судів колегія суддів вважає помилковими.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, і до предмету доказування в даній справи входить встановлення тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Аналіз тексту Договору свідчить, що Договір вміщує умови декількох договорів, зокрема підряду, підряду на капітальне будівництво, перевезення, надання послуг.

За таких обставин господарському суду необхідно дати оцінку усім умовам, які складають зміст Договору; встановити обставини їх виконання сторонами; застосувати законодавство, яке відповідає умовам Договору і вирішити питання відповідності угоди вимогам закону.

Висновки господарських судів про недосягнення учасниками Договору згоди стосовно таких суттєвих умов, як надання технічної документації та встановлення постатейного переліку витрат по виконанню робіт не ґрунтуються на матеріалах справи: з тексту пункту 1.2.а Договору випливає, що обов'язок забезпечити виконання робіт необхідною проектно-кошторисною документацію був покладений на замовника - державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит».

Невиконання або неналежне виконання цією особою умов Договору не може бути підставою для визнання його неукладеним, а тягне для сторін інші правові наслідки, встановлені, зокрема, загальними положеннями про підряд.

Крім того, при вирішенні питання щодо укладення Договору господарські суди помилково застосували до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу Української РСР, які регулювали відносини підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони продовжували виконувати умови Договору після набрання чинності Цивільним кодексом України і за цієї обставини господарський суди, встановлюючи факти виконання контрагентами зобов'язань, які виникли з Договору, мали керуватися правилам пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Неправильне застосування господарськими судами статей 526, 638 і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зумовлює скасування постановлених у справі рішення та постанови і передачу справи на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Омега» задовольнити частково.

Ухвалу від 20 квітня 2006 року господарського суду Запорізької області та постанову від 9 червня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі №9/88д/06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій

Попередній документ
242990
Наступний документ
242992
Інформація про рішення:
№ рішення: 242991
№ справи: 9/88д/06
Дата рішення: 24.10.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: