19 вересня 2006 р.
№ 361/10-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді:
Бакуліна С.В.
Полянський А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон»
на постанову
від 18.05.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 361/10-05 господарського суду Київської області
за позовом
Дочірнього підприємства “Агрофірма “Наірі» приватного малого підприємства “Апер»
до
Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон»
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Мир-Сем і К»
про
стягнення 288074,50грн.
за участю представників сторін:
позивача:
Мельниченко В.І. дов. №11/01-06
відповідача:
Тищенко І.М. дов. №18/10 від 18.10.2005р.,
Черніговцева О.О. дов. №09/03 від 09.03.2006р.
третьої особи:
не з'явилися
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.02.2006р. у справі № 361/10-05 (суддя Тищенко О.В.) в позові Дочірнього підприємства “Агрофірма “Наірі» приватного малого підприємства “Апер» до Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон» відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2006р. (судді: Зеленіна Н.І., Андрейцева Г.М., Швець В.О.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Малого приватного підприємства фірми “Ерідон» на користь Дочірнього підприємства “Агрофірма “Наірі» Приватного малого підприємства “Апер» 288074,50грн. збитків, 2880,75грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1440,37грн витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2006р. по справі № 361/10-05 повністю, а рішення господарського суду Київської області від 22.02.2006р. по справі № 361/10-05 залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не базується на чинному законодавстві та прямо суперечить нормам спеціального законодавства.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Третя особа не скористалася наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 18.09.2006р., у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 361/10-05, призначеної до розгляду на 19.09.2006р., утворено колегію суддів у складі: головуючого -судді Муравйова О.В., суддів -Бакуліної С.В., Полянського А.Г.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Малим приватним підприємством фірмою “Ерідон» на підставі усного Договору за видатковою накладною від 31.08.2004р. № АФ - 0000458 було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Мир Сем і К" (виробник насіння) 29 тонн елітного насіння озимої пшениці сорту “Київська 8 еліта».
29.08.2004р. між Дочірнім підприємством “Агрофірма “Наірі» Приватного малого підприємства “Апер» (покупець) та Малим приватним підприємством Фірма “Ерідон» (постачальник) було укладено Договір купівлі-продажу №29/08-4Н, відповідно до умов якого постачальником було передано покупцю насіння пшениці “Київська 8 еліта» в кількості 29 тонн, загальною вартістю 44370,00 грн.
З акту обстеження посіву озимої пшениці від 24.06.2005р. вбачається, що позивачу було надано Сертифікат якості на дане насіння. Претензій стосовно цілісності тари, її маркування та документів, що посвідчують якість насіння у позивача під час отримання товару не було.
Зазначене свідчить, що в діях Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон» відсутній склад господарського правопорушення.
Проте, скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд зазначає, що дане рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, зокрема, апеляційна інстанція посилається на те, що відповідач фактично визнав недоліки проданої пшениці, оскільки запропонував засоби забезпечення сортності у вигляді сортової прополки пшениці і доведення її до апробаційних вимог 1-ої репродукції.
Проте, з таким висновком апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Так, позивачем під час дозрівання пшениці сорту “Київська 8 еліта» було виявлено, що пшениця, сорту “Київська 8 еліта», засмічена різновидами інших сортів пшениці й границя норм сортової чистоти посівів даної пшениці не відповідає вимогам стандарту 1-її репродукції.
Однак, в силу ч. 4 ст. 623 ЦК України позивач повинен був вжити всіх заходів для одержання доходів. Проте, з матеріалів справи вбачається, що останній не вжив таких заходів, оскільки відмовився від допомоги, яку запропонував відповідач в телеграмах, в яких, зокрема, зазначалось, що ТОВ “Агрофірма Мир-Сем і К» (виробник насіння) зобов'язалося виділити спеціалістів для проведення за свій рахунок сортової прополки пшениці і доведення її до апробаційних вимог.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про насіння і садивний матеріал» та Положення про Українську державну насіннєву інспекцію, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 23.03.2004р. № 97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2004р за № 452/9051, експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських культур проводиться у лабораторіях Української насіннєвої інспекції.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, доказом некондиційності проданого позивачу насіння може бути лише висновок лабораторії Української насіннєвої інспекції, зокрема, з копії Посвідчення кондиційності насіння від 16.09.2004р. № 998/999 Лозівської державної насіннєвої інспекції Харківської області та актів від 24.06.2005р., та від 05.08.2005р. вбачається, що чистота насіння складає 99,68%, тобто сортова чистота елітного насіння відповідала установленим нормативам.
Також, апеляційним господарським судом зазначено, що місцевий суд зробив невірний висновок пославшись на те, що набуття права позивача розпочати діяльність з вирощування насіння для реалізації виникають за умови отримання від спеціалізованого насінницького господарства паспорту на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та занесення його до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.
Проте, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно дійшов до такого висновку, оскільки в ч. 8 ст. 14 Закону України “Про насіння і садивний матеріал» прямо передбачено, що суб'єкти насінництва та розсадництва, що не занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.
Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивач повинен був надати суду докази наявності такого права.
Оскільки такий паспорт був виданий 29.03.2005р., то лише після цієї дати позивач повинен був звернутись з проханням щодо внесення відповідних даних до Державного реєстру і лише після цього розпочати виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звертатись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В даному випадку не було правових підстав для задоволення вимог позивача на отримання коштів від продажу насіння першої репродукції озимої пшениці, оскільки він, не мав права вирощувати насіння, а не маючи відповідного права, позивач не має підстав вимагати їх захисту.
До того ж, згідно ст. 15 Закону України “Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані відшкодовувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння і садивного матеріалу. Проте, оскільки виробником насіння є ТОВ “Агрофірма Мир Сем і К», то колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції з приводу того, що згідно норм спеціального закону позов подано до неналежного відповідача.
Не взято до уваги апеляційним судом і те, що в акті вибракування посівів №804 від 05.08.2005р. зазначено, що були перевірені посіви на площі 121 га, лінія проходу 1528, розвинених стебел основного сорту 1409 шт. - 92,2 %, склад сортової засміченості 119 шт. - 7,8%, але з наданих самим позивачем документів вбачається, що останню пшеницю з поля зібрано 01.08.2005р. Тобто, через чотири дні після завезення всього зерна на тік будь-який огляд посівів і підрахування кількості рослин не міг проводитись.
Таким чином, правові підстави для визначення суми збитків у відповідача відсутні.
Проте, апеляційний господарський суд при визначені розміру збитків невірно застосував норми права, тобто судом були застосовані ті нормативні акти, які не мають жодного відношення до цін на насіння 1-ої репродукції. Судом взято за основу мінімальну ціну пшениці твердої озимої 1-го класу, яка встановлена наказом Міністерства аграрної політики від 02.06.2005р. №238, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2005р. за № 827/11107 “Про мінімальні закупівельні ціни на окремі об'єкти цінового регулювання» (який набрав юридичної цінності вже після укладення Договору на реалізацію пшениці). Але за змістом позовних вимог позивач вимагав відшкодувати заподіяні йому збитки, які включають неодержані ним від реалізації репродукційного насіння пшениці сорту “Київська 8 еліта» доходи. Однак, в наказі від 02.06.2005р. № 238 йдеться не про ціни на насіння 1-шої репродукцію, а про ціни на продовольче зерно пшениці м'якої озимої та ярої 1-6 класів та про ціни на продовольче зерно пшениці твердої озимої та ярої 1-5 класів. При цьому згідно вимог ДСТУ 3768: 2004 “Пшениця технічні умови» в пшениці всіх класів допускаються домішки інших типів пшениці до 10%, тобто сортові домішки до 10% на клас пшениці і її ціну не впливають.
Ціни на насіння пшениці першої репродукції є договірними і залежать від багатьох факторів.
Також, судом апеляційної інстанції, не було взято до уваги те, що позивачем не надано жодного доказу про те, що він міг реалізувати дане насіння по певній ціні, тобто не надано укладених та не виконаних договорів з покупцями цього насіння.
Помилковим є і висновок суду апеляційної інстанції щодо обставин реалізації вирощеного зерна як фуражного, оскільки лише висновок органів Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку може підтверджувати віднесення зерна до фуражного і давати право на реалізацію його саме як фуражного.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що господарський суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення господарського суду першої інстанції, який всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Враховуючи наведене, касаційна скарга Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон» підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон» задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року по справі № 361/10-05 скасувати.
Рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2006 року по справі № 361/10-05 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Бакуліна С.В.
Полянський А.Г.