Іменем України
24 травня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а-3077/10/2470
16 год. 20хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скакун О.П.
за участю
секретаря судового засідання Юзька Я.В.
представника позивача Косовського М.В.
представників відповідача Швець О.І., Войткової З.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Перспектива плюс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень -рішень.
Приватне підприємство "Перспектива плюс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2010р. №0000013500/0-10685, від 08.07.2010р. №0000312300/0-10684, 06.09.2010р. №0000013500/1-14237, від 06.09.2010р. №0000312300/1-14238.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки 24.06.2010 р. №137/2300/31462043 та рішення про результати розгляду первинних скарг на податкові повідомлення-рішення, на підставі яких приймалися податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010р. №0000013500/0-10685, від 08.07.2010р. №0000312300/0-10684, від 06.09.2010р. №0000013500/1-14237, від 06.09.2010р. №0000312300/1-14238, суперечать чинному законодавству.
Позивач зазначає, що перше направлення на проведення планової виїзної перевірки підприємства №33 було датовано 31 травнем 2010 р. та підписано начальником ДПІ І.Р. Репіховським на строки проведення перевірки з 01 червня 2010 р. по 14 червня 2010 р. На підставі наказу ДПІ від 14 червня 2010 р. №96 мало бути виписане нове направлення на продовження перевірки. Підприємству надано було направлення №35 датоване 14 травня 2010 р. на продовження перевірки з 15 червня 2010 р. по 21 червня 2010 р. за підписом в.о. начальника ДПІ О.О. Маслюк. Таким чином, позивач зазначає, що нове направлення на продовження перевірки підприємства №35 від 14 травня 2010 р. було виписане на 31 календарний день раніше наказу №96 від 14 червня 2010 р., на підставі якого воно мало бути виписане; на 18 календарних днів раніше за перше направлення на планову виїзну перевірку підприємства №33 від 31 травня 2010 р.; на 7 днів раніше Повідомлення №16 від 21 травня 2010р. про початок перевірки; підписане неуповноваженою на той час, тобто 14 травня 2010 р., проводити такі дії посадовою особою. Тобто, законодавчі підстави станом на 14 травня 2010 р. для оформлення направлення на продовження з 15 червня 2010 р. по 21 червня 2010 р., ще нерозпочатої перевірки підприємства, були відсутні. Позивач зазначає, що акт перевірки повинен був бути підписаний не пізніше 17 червня 2010 р., фактично підприємство отримало примірник акта перевірки 24 червня 2010 р., тобто на 4 робочих дні пізніше граничних термінів. В акті перевірки цей факт не відображений, натомість, неодноразово містяться посилання на направлення на продовження перевірки №35 датоване 14 червня 2010 р., але насправді, як стверджує позивач, такого направлення не існує.
Позивач наголошує на тому, що висновки про те, що контрагенти ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «КП«Будріал ЛТД»мають ознаки фіктивності засновані на припущеннях, які не підтверджують відсутність фактичних дій на момент укладення угод, спрямованих на виконання зобов'язань між Приватним підприємством "Перспектива плюс" та вищезазначеними контрагентами та не підтверджують нікчемність угод між ними. Позивач наполягає, що на момент здійснення господарських операцій з 01.10.2008 р. по 09.12.2009 р., з контрагентами ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «КП«Будріал ЛТД»ці підприємства були діючими, дієздатними, мали достатні трудові ресурси, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а також всі дозвільні документи для виконання взятих на себе договірних обов'язків. Судові рішення про скасування державної реєстрації вищезазначених підприємств з підстав фіктивності були відсутні. Позивачу стало відомо, що процедура банкрутства ТОВ «КП«Будріал ЛТД»була розпочата через деякий час вже після припинення будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та завершена в травні 2010 р. На підтвердження своїх доводів позивач додав копії нотаріально засвідчених заяв директора ТОВ „Формаксбуд»ОСОБА_6 та колишнього директора ТОВ „КП "Будріал ЛТД" ОСОБА_7, які підтвердили здійснення фінансово-господарської діяльності з позивачем, у період, який охоплений перевіркою ДПІ і підтвердили особисте підписання всіх первинних документів.
Позивач вважає висновки стосовно того, що підписи на первинних документах ТОВ «Формаксбуд»директора ОСОБА_6 не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів - справжніх відомостей про особу та підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ТОВ «Формаксбуд», а також те, що в результаті опитування працівниками податкової міліції колишнього директора ТОВ «КП Будріал ЛТД»ОСОБА_7 було встановлено відсутність фактів наявності його підпису на первинних документах, виписаних від ТОВ «КП Будріал ЛТД»- є лише припущеннями, які викладені відповідачем в акті перевірки. Позивач вважає, що відповідач не вправі у відсутність судових рішень робити висновки про фіктивність даних підприємств та ставити під сумнів здійснені господарські операції на момент їх проведення.
Позивач зазначає, що в ході перевірки, на прохання перевіряючих, підприємством "Перспектива плюс" було надано копію ліцензії на будівельну діяльність ТОВ «КП Будріал ЛТД»Серії АВ № 313228, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, строком з 26 січня 2007 р. по 26 січня 2012 року. Факт отримання ліцензії на будівельну діяльність підтверджує наявність у ТОВ «КП Будріал ЛТД»трудових ресурсів, майна, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення будівельної діяльності. На підставі вищезазначеного, визнання відсутності можливостей та фактичних дій для здійснення операцій з виконання ремонтно-будівельних робіт між ПП "Перспектива плюс" та ТОВ «КП Будріал ЛТД»на момент укладання угод, зазначених відповідачем в акті перевірки, позивач вважає безпідставним.
Крім того, позивач стверджує, що в акті перевірки та рішеннях про результати розгляду первинних скарг не вказано, що всі розрахунки ПП "Перспектива плюс" з зазначеними підприємствами проводило виключно в безготівковій формі згідно рахунків, виставлених за поставку товарів (робіт, послуг), дані про що відображені у банківських виписках та бухгалтерських регістрах, які були в наявності у перевіряючих. Заборгованість ПП "Перспектива плюс" у взаєморозрахунках з ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «КП «Будріал ЛТД»станом на 31.03.2010 року відсутня. Посилання на використання факсиміле при складанні примірників податкових накладних та на візуальну невідповідність підпису ОСОБА_6, є безпідставне і не відповідає дійсним фактам, тому що всі без виключення первинні документи, отримані підприємством від ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «КП «Будріал ЛТД», оформлені належним чином, підписані вповноваженими особами особисто та завірені печаткою.
Неправомірними є, на думку позивача, посилання відповідача на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, стосовно розбіжностей задекларованих сум ПДВ, які виникають при адмініструванні органами ДПІ податку на додану вартість, оскільки такі дані не можуть бути підгрунтям для стверджень відповідача, що таких поставок у позивача не було. Підприємство збільшувало валові доходи та нараховувало податкові зобов'язання з ПДВ в момент надходження бюджетних коштів. Тобто, без оплати замовника (ЧНУ ім. Юрія Федьковича) позивач, як генпідрядник, не відображав ні валові доходи, ні податкові зобов'язання. А відповідно до чинного законодавства, у відносинах між генпідрядником (позивачем) та субпідрядником (ТОВ «КП «Будріал ЛТД») позивач керувався загальними нормами податкового законодавства та оподатковував операції з виконання робіт за правилом першої події при нарахуванні валових витрат та зарахуванню податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого у ціні отриманих послуг з виконання ремонтних робіт за договором підряду. Зважаючи на те, що витрати ПП «Перспектива плюс», понесені у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів у ТОВ «Формаксбуд», для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та отриманням послуг з виконання ремонтно-будівельних робіт за договорами підряду від ТОВ «КП «Будріал ЛТД», позивач вважає правомірним віднесення ПП «Перспектива плюс» до складу валових витрат за відповідний період.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.
Представники відповідача проти позову заперечували. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що виїзна документальна перевірка ПП «Перспектива плюс» проведена з дотриманням законодавства та, у зв'язку із об'єктивними причинами, наведеними в службовій записці начальника відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Глибоцькому районі, перевірку було продовжено на термін з 15.06.2010 р. по 21.06.2010 р.
Відповідач зазначив, що оскільки начальник ДПІ у Глибоцькому районі Репіховський І.Р. перебував у відпустці терміном з 07.06.2010 р. по 16.06.2010 р., виконання обов'язків покладено на першого заступника начальника ДПІ у Глибоцькому районі Маслюк О.О., а тому в. о. начальника ДПІ у Глибоцькому районі Маслюк О.О. була належним чином уповноважена приймати рішення про продовження перевірки ПП «Перспектива плюс»та підписувати накази і направлення на перевірки в період з 07.06.2010 року по 16.06.2010 року. Відповідач підтвердив той факт, що в направленні №35 датою виписки направлення дійсно замість 14 червня 2010 року зазначено 14 травня 2010 року, але термін продовження перевірки з 07.06.2010 року по 16.06.2010 року вказано вірно. Крім того, разом з направленням директору ПП «Перспектива плюс»ОСОБА_8 вручено копію наказу від 14.06.2010 року №96, що на думку відповідача виключає факт незаконних дій з боку працівників податкового органу. Технічна помилка при зазначенні дати виписки направлення, як вважає відповідач, не є суттєвою, і ніяким чином не впливає на повноваження перевіряючих, на факт проведення такої перевірки, на зміст самого акту перевірки та на виявлені працівниками податкового органу порушення чинного законодавства. Працівники податкового органу були допущені директором ПП «Перспектива плюс»ОСОБА_8 до проведення документальної перевірки. В період з 01.06.2010 р. по 21.06.2010 р. їм були надані посадовими особами ПП «Перспектива плюс»документи бухгалтерського та податкового обліку, які і були ними перевірені.
Відповідач стверджує, що перевіряючі зазначили в акті про те, що представлені перевірці документи на придбання будівельних матеріалів та будівельних робіт не мають юридичної сили і доказовості первинних документів через відсутність в них обов'язкових реквізитів (в яких наявні неправдиві відомості щодо змісту проведених операцій, щодо повноважень та підпису осіб, які склали первинні документи), а самі правочини між контрагентами визнані перевіркою нікчемними. Перевіркою документів, представлених перевіряючим податкового органу посадовими особами ПП «Перспектива плюс», як нібито отриманих від посадових осіб ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД»на підтвердження факту поставки будівельних матеріалів та будівельних робіт, за формою і змістом підтверджує той факт, що в цих документах: відсутні обов'язкові реквізити, відсутні справжні відомості щодо місцезнаходження юридичних осіб, наведена неправдива інформація щодо здійснених господарських операцій; відсутня логічна ув'язка стосовно того, що операції по взаємовідносинах із ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛІД»мали реальний товарний характер. Оскільки, як стверджує відповідач, у підприємств відсутні власні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності.
Відповідач стверджує, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, дослідженням постачальників ТОВ «КП Будріал ЛТД»за вказаний період встановлено, що основним постачальником є ТОВ «Тірторг -А». За результатами опрацювання даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у ТОВ «КП Будріал ЛТД»та ТОВ «Тірторг -А»наявні «податкові ями»- розбіжності між задекларованими зобов'язаннями по ПДВ контрагентів. Виходячи з вищевикладеного, відповідач наполягає на тому, що ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД»поставку будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт не проводили і, відповідно, дані товари та роботи ПП «Перспектива плюс»від вказаних підприємств не отримувало. Отже, на думку відповідача, у ПП «Перспектива плюс» відсутнє право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту вартості товарів та робіт, вказаних в документах від ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД».
Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі Чернівецької області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства " Перспектива плюс " з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р. Перевірка проведена на підставі направлень №33 від 31.05.2010р. №35 від 14.06.2010 року, виданих Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі Чернівецької області .
За результатами перевірки складено акт від 24 червня 2010 р. № 137/2300/31462043(т.1 а.с. 45-87).
Актом перевірки встановлено порушення:
пп.7.2.1, п.п. 7.2.6, п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.5.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 1122786 грн..
п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 1403482 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010р. №0000013500/0-10685, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2105223 грн., в тому числі основного платежу 1403482 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 701741 грн., від 08.07.2010р. №0000312300/0-10684, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 1684179 грн., в тому числі основного платежу 1122786грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 561393 грн., від 06.09.2010р. №0000013500/1-14237, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2105223 грн., в тому числі основного платежу 1403482грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 701741 грн. та від 06.09.2010р. №0000312300/1-14238, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 1684179 грн., в тому числі основного платежу 1122786грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 561393 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно -правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та на момент прийняття податкових повідомлень -рішень.
Судом встановлено, що наказ про проведення планової виїзної перевірки позивачем не оскаржувався, позивач допустив працівників податкового органу до проведення перевірки.
Таким чином, твердження позивача про проведення перевірки та складання акту перевірки з порушеннями норм чинного законодавства не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень -рішень, прийнятих у відповідності до норм чинного законодавства.
Однак, суд вважає за необхідне надати правову оцінку підставам для проведення перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні ", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з ч.1 та ч.4 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був проінформований про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 21.05.2010 р. №16 (т.1 а.с. 149). Згідно направлення податкового органу від 31.05.2010 р. №33 термін проведення перевірки в період з 01.06.2010 р. по 14.06.2010 р. (т.1 а.с. 150). Відповідно до наказу в.о. начальника Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області було вирішено продовжити термін проведення перевірки на період з 15.06.2010 р. по 21.06.2010 р., перевірку проведено згідно направлення №35 від 14 травня 2010 р. (т.1 а.с. 151, 152).
Оскільки у відповідності з ч.2 п. 5 «Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, продовження строків проведення планових виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника відповідного контролюючого органу на строк, установлений статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", суд вважає, що перевірка була правомірно продовжена на термін з 15.06.2010 р. по 21.06.2010 р.
Суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що направлення на продовження перевірки було підписане особою, яка не мала на те повноважень. Судом з'ясовано, що у зв'язку з відпусткою начальника ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області Репіховського І.Р. його обов'язки виконував перший заступник начальника ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області Маслюк О.О., який мав право на підписання наказу та направлення про продовження планової перевірки.
Судом з'ясовано, що податковим органом зроблено описку у направленні №35. А саме замість дати 14 червня 2010 р. помилково зазначено 14 травня 2010 р., проте термін продовження перевірки з 15.06.2010 р. по 21.06.2010 р. вказано вірно. Таке порушення є формальним та не може слугувати підставою для визнання протиправності дій відповідача.
За таких обставин, судом не встановлено порушень при проведенні та продовженні проведення планової перевірки позивача.
Суд вважає податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010р. №0000013500/0-10685, від 08.07.2010р. №0000312300/0-10684, 06.09.2010р. №0000013500/1-14237, від 06.09.2010р. №0000312300/1-14238. такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, виходячи з такого.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У відповідності до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165. Згідно п.18 цього Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Податковим органом при проведенні перевірки встановлено, що позивачем завищено валові витрати в сумі 5613930 грн. та податковий кредит в сумі 1122786 грн. Відповідач дійшов такого висновку, у зв'язку з тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг), постачальниками яких є ТОВ «Формаксбуд»та ТОВ «КП Буд-Реал ЛТД». А, також, безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість з вартості цих товарів та послуг.
Судом встановлено, що ТОВ «Формаксбуд» з приватним підприємством "Перспектива плюс" було укладено договори поставки будівельних матеріалів. Також, позивачем було укладено договори на виконання робіт з ТОВ «КП Буд-Реал ЛТД».
У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В судовому засіданні досліджено копії договорів поставки, видаткових накладних, договорів на виконання робіт, договірних цін до договорів, актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, податкових накладних, платіжних доручень ( т.1 а.с. 163-246, т.2, т.3, т.4 а.с. 1-109).
З акту перевірки вбачається, що зустрічні перевірки ТОВ «Формаксбуд»неможливо провести у зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації, а ТОВ «КП Буд-Реал ЛТД»у зв'язку з визнанням його банкрутом.
Працівниками податкової міліції відібрано пояснення у директора ТОВ „Формаксбуд" ОСОБА_6, відповідно до яких з ПП «Перспектива плюс»ніяких взаємовідносин не було, договорів не укладалось, робіт (послуг) не надавалось, податкових накладних, актів виконаних робіт, рахунків-фактур та інших документів особисто, як директором ТОВ „Формаксбуд " вона не підписувала. Представлені перевірці документи на придбання будівельних матеріалів не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів - справжніх відомостей про особу та підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ТОВ „Формаксбуд". З пояснення директора ТОВ «КП Будріал ЛТД»ОСОБА_7 вбачається, що він був директором з початку 2008 року по грудень 2008 р. Під час його перебування на займаній посаді взаємовідносин з фірмою «Перспектива плюс»не пам'ятає. Надані для перевірки документи на придбання підрядних робіт не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ТОВ «КП Будріал ЛТД».
Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит не були підписані посадовими особами, зазначеними в них. Отже, ці документи не мають юридичної сили. Крім того, акт перевірки містить висновок, що у контрагентів позивача не було адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.
Суд не може залишити поза увагою надані позивачем нотаріально засвідчені копії заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1 а.с.156-157). Згідно цих заяв зазначені особи підтверджують, що підписували первинні документи особисто.
Суд звертає увагу на те, що факти нотаріусом не перевірялись.
Водночас, в матеріалах кримінальної справи містяться пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, написані ними власноручно, та протокол допиту ОСОБА_7, які суперечать змісту наданих позивачем заяв.
На підставі пояснень судом встановлено, що у директора ТОВ „Формаксбуд" ОСОБА_6 з ПП «Перспектива плюс»ніяких взаємовідносин не було, договорів не укладалось, робіт (послуг) не надавалось, податкових накладних, актів виконаних робіт, рахунків-фактур та інших документів особисто, як директором ТОВ „Формаксбуд " вона не підписувала.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що первинні документи, складені на підтвердження реальності договорів поставок не мають юридичної сили.
З пояснення директора ТОВ «КП Будріал ЛТД» ОСОБА_7 вбачається, що він був директором з початку 2008 року по грудень 2008 р. Під час його перебування на займаній посаді взаємовідносин з фірмою «Перспектива плюс»не пам'ятає. Жодних обставин, які б підтверджували реальність операцій по наданню будівельних послуг, не пам'ятає. Прораба та інших осіб, які виконували будівельні роботи не пам'ятає.
Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права.
Так, в рішенні від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
З зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що відповідачем повинно бути доведено безпосереднє залучення позивача до зловживань у сфері оподаткування.
Суд вважає, що безпосереднє залучення позивача до зловживань у сфері оподаткування може бути доведено виключно у порядку кримінального судочинства.
У зв'язку з цим, судом було задоволено клопотання позивача про витребування з Герцаївського районного суду Чернівецької області кримінальної справи №1п-12/2011 по обвинуваченню директора ПП «Перспектива плюс» ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 212, ч.2 ст.366 КК України. Ухвалою суду від 02 лютого 20121 року було витребувано кримінальну справу.
Детальним вивченням матеріалів кримінальної справи судом встановлено наступне.
Постановою заступника начальника слідчого відділу податкової міліції ДПА в Чернівецькій області від 19 серпня 2010 року порушено відносно директора ПП «Перспектива плюс» ОСОБА_8 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (т.4 а.с. 245).
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області від 16 грудня 2010 року порушено відносно директора ПП «Перспектива плюс» ОСОБА_8 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України (т.5 а.с. 7).
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області від 16 грудня 2010 року вищевказані кримінальні справи об'єднані (т.5 а.с. 8).
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 січня 2011 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (т.4 а.с. 153).
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначену постанову суду було скасовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ та направлено на новий розгляд.
Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2011 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності через зміну обстановки. Кримінальну справу провадженням закрито (т.4 а.с.187).
Статтями 212 та 366 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків та службове підроблення.
Суд вважає за необхідне звернути особливу увагу на обґрунтування постанови, а також на те, що кримінальну справу було закрито з нереабілітуючих підстав.
Так, Герцаївським районним судом Чернівецької області судовим розглядом кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_8, займаючи посаду директора ПП «Перспектива плюс», діючи умисно з метою ухилення від сплати податків, при проведенні ремонтно - будівельних робіт у Чернівецькому національному університеті, уклав удавані угоди з ТОВ «КП Будріал ЛТД», однак фактично проводив ці роботи силами штатних працівників свого підприємства та інших працівників, з якими не були укладені трудові угоди. Таким чином незаконно формував податковий кредит та безпідставно включив до його складу ПДВ в сумі 284216,8 грн. Таким чином, ОСОБА_8 ухилився від сплати ПДВ та не надійшла зазначена сума коштів до бюджету. Крім цього, з метою ухилення від сплати податків включив до складу податкового кредиту декларації по податку на додану вартість по підробленим податковим накладним ТОВ «КП Будріал ЛТД»на загальну суму 284216,8 грн., тобто скоїв службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки. Старший слідчий СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області виніс постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття через зміну обстановки, оскільки обвинувачений відшкодував усю нанесену ним шкоду. Підсудний ОСОБА_8 під час судового засідання вину свою визнав повністю, щиро каявся та просить кримінальну справу відносно нього закрити. З матеріалів справи встановлено, що підсудний ОСОБА_8 вчинив злочин невеликої та середньої тяжкості, у вчиненому щиро кається, повністю відшкодував завдану шкоду, із займаної посади на якій вчинив злочин звільнився. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 на час розгляду справи перестав бути суспільно небезпечним, а суспільно небезпечне діяння вчинене ним втратило суспільну небезпечність.
У відповідності до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, постанова Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2011 року, якою закрито кримінальну справу за нереабілітуючими підставами, є обов'язковою для суду при розгляді адміністративної справи лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, незалежно від суми, зазначеної в постанові як завдана шкода.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку, що керівник позивача був безпосередньо залучений до зловживань у сфері оподаткування. Ця обставина доведена судом при розгляді кримінальної справи, як передбачено зазначеним у постанові Рішенням Європейського суду з прав людини.
Водночас, суд вважає, що звільнення фізичної особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з втратою суспільної небезпечності діяння не може бути підставою для звільнення юридичної особи, керівником якої була зазначена фізична особа, від фінансової відповідальності, враховуючи те, що факт безпосереднього залучення до зловживань у сфері оподаткування доведено судовим розглядом кримінальної справи, фізичною особою вину визнано повністю.
З постанов слідчого про порушення кримінальної справи від 19 серпня 2010 року та від 16 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_8 ухилився від сплати податку на прибуток у сумі 1403482 грн. та ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 1122786 грн.
Однак, у постанові Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2011 року зазначається про завдану шкоду по несплаті ПДВ в сумі 284216,8 грн.
Судом під час дослідження матеріалів кримінальної справи з'ясовано підстави зазначення судом суми, значно меншої, ніж встановлено Актом перевірки та була взята до уваги при порушенні кримінальної справи.
Так, суму 284216,8 грн. було враховано судом на підставі висновку судово - економічної експертизи від 15 грудня 2010 року, призначеної постановою слідчого (т.4 а.с.221-227). Судовий експерт Перепелюк С.М. у висновках експертизи зазначає, що документально не підтверджується висновок акту про донарахування ПП «Перспектива плюс»податку на прибуток в сумі 1403482 грн. та податку на додану вартість в сумі 1122786 грн. Загальна сума ПДВ в податкових накладних, підписаних не ОСОБА_7 та не ОСОБА_6 становить 325893 грн., в тому числі за 2008 рік 284216,8 грн.
Таким чином, висновки судово - економічної експертизи в частині відсутності порушень податкового законодавства обґрунтовані виключно в контексті службового підроблення первинних документів.
В свою чергу висновок судово - економічної експертизи ґрунтується на висновку експерта про проведення почеркознавчої експертизи, проведеної за постановою слідчого, від 08.12.2010р. (т.4 а.с.209-220). Висновок експерта містить висновки щодо виконання підписів на первинних документах ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч.5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Судом при розгляді справи враховуються висновки судової почеркознавчої експертизи.
Суд не погоджується з висновком судово - економічної експертизи та обґрунтовує це наступним.
По -перше, суд вважає, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судово -економічну експертизу було призначено слідчим, а не адміністративним судом при розгляді адміністративної справи.
У відповідності до ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податковим органом встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Податковий орган при проведенні перевірки дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ПП «Перспектива плюс»з ТОВ «КП Будріал ЛТД»та ТОВ „Формаксбуд" не мали реального характеру, що свідчить про відсутність наміру у суб'єктів господарювання створення правових наслідків.
При вирішенні адміністративної справи суд повинен надати правову оцінку висновкам податкового органу щодо нікчемності укладених позивачем правочинів.
У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від 30.05.1997р. № 8 зазначено про неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що висновок судово -економічної експертизи щодо документального підтвердження чи непідтвердження віднесення позивачем сум до складу валових витрат та включення до податкового кредиту податку на додану вартість не є належним доказом у справі для надання правової оцінки укладених позивачем правочинів з огляду на їх нікчемність.
По -друге, з матеріалів кримінальної справи, зокрема з постанови про порушення кримінальної справи (т.4 а.с. 245) судом встановлено, що одним із підтверджень підстав для порушення кримінальної справи була довідка експерта від 02.08.2010р.
Судом досліджено зазначену довідку експерта (т.5 а.с.9-10). Експерт дійшов висновку, що підлягають виключенню із складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 5613930 грн. без ПДВ та з податкового кредиту сума 1122786 грн. Сума заниженого податку на прибуток становить 868674 грн., сума заниженого податку на додану вартість становить 1122786 грн.
Суд звертає увагу на те, що довідку складно судовим експертом Перепелюк Світланою Миколаївною. Судово -економічну експертизу проведено також судовим експертом Перепелюк Світланою Миколаївною.
Проаналізувавши зміст висновку судово - економічної експертизи та довідки судового експерта, судом встановлено, що висновки суперечать один одному, незважаючи на те, що ці висновки зроблено по одному питанню одним і тим же експертом.
Суперечливість висновків судового експерта є очевидними, так як довідка експерта була підтвердженням підстав для порушення кримінальної справи та, водночас, висновок судово - економічної експертизи, проведеної цим же експертом, взято до уваги при винесенні постанови про закриття кримінальної справи.
Суд вважає неприпустимим суперечливість висновків судового експерта по одному питанню в матеріалах однієї кримінальної справи, у зв'язку з чим вбачає вагомі підстави для того, щоб не погодитись з висновком судово - економічної експертизи від 15 грудня 2010 року.
Згідно постанови Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2011 року доведеним є факт проведення будівельних робіт силами штатних працівників ПП «Перспектива плюс»та інших працівників, з якими не були укладені трудові угоди.
У відповідності ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності, суд доходить висновку що фактичного здійснення господарських операцій не було. Відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством (наведена позиція також підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11).
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При розгляді адміністративної справи судом особливу увагу звернуто на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства "Перспектива плюс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2010р. №0000013500/0-10685, від 08.07.2010р. №0000312300/0-10684, 06.09.2010р. №0000013500/1-14237, від 06.09.2010р. №0000312300/1-14238. задоволенню не підлягає.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 24 травня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 29 травня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 30 травня 2012 р.
Суддя О.П. Скакун