Справа № 119/980/12
15 травня 2012 року смт. Совєтський
Совєтський районний суд АР Крим у складі:
головуючого судді - Петрової Ю.В.,
за участю секретаря - Тріфонової С.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, тертя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Совєтського РВ ГУ МВС України в АРК про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Совєтського РВ ГУ МВС України в АРК про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації за адресою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивував тим, що з 2001 року між ними було укладено шлюб, 16 лютого 2009 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано в судовому порядку, після чого відповідачка виїхала з будинку , де вони разом проживали до своїх батьків в с. Піонерське Сімферопольського району разом із малолітніми дітьми. Оскільки відповідачка не проживає в будинку за адресою АДРЕСА_1, більш ніж три роки витрати , пов'язані з обслуговуванням будинку не несе, то просив суд визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням і зняти її з реєстрації за вказаною адресою.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена судом належним чином, про що в матеріалах справи є її особисті розписки в отриманні судових повісток ( а.с.19,26), заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшло.
За таких обставин судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 169 ч. 4, 224, 225 ч. 1 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, які свідчать про правовідносини, які склалися між сторонами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав. Після неодноразових уточнень позову, наполягав на його задоволенні на підставі вимог ст. 107 Житлового Кодексу Української СРСР, тобто визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням що вибула на інше постійне місце проживання. Крім того, пояснив суду, що будинок був придбаний ним хоч і під час шлюбу, але за його власні кошти; спору щодо розділу майна між ним та відповідачкою в судовому порядку заявлено не було; відповідачка в суді вимог до нього щодо розділу майна не заявляла.
Представник третьої особи - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Совєтського РВ ГУ МВС України в АРК в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що з 06 жовтня 2001 року ОСОБА_1 із відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі.
На підставі рішення Совєтського районного суду від 16 лютого 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Під час знаходження у шлюбі , тобто 08 жовтня 2002 року, позивач ОСОБА_1 придбав будинок АДРЕСА_1, про що було укладено договір купівлі-продажу, копія якого знаходиться в матеріалах справи. ( а.с.5).
Згідно зі ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 68 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до
Цивільного кодексу України.
Таким чином, спірний житловий будинок АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності.
На підставі ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім'ї права користування займаним приміщенням.
З наведеного випливає , що відповідачка, хоч і є колишнім членом сім'ї позивача, проте її право на користування житловим приміщенням охороняється законом.
Крім того, звертаючись до суду з вказаним позовом, і вимагаючи визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням в спірному будинку, ОСОБА_1 посилався на положення ст. 71,72 ЖК України, потім в судовому засіданні уточнив вимоги і посилався на положення ст.107 ЖК України, що само по собі є безпідставним, оскільки ці положення матеріального закону регулюють правовідносини щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, а будинок АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.156 ЖК України, ст.ст. 60,68 СК України, ст.ст. 3, 11, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду, постановлене при заочному розгляді справи, може бути переглянуте Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Суддя: Ю.В.Петрова