Рішення від 29.05.2012 по справі 2314/2679/12

Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

29.05.2012 року Справа № 2314/2679/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.

При секретарі: Юрченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності та договору позики недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності та договору позики недійсними. Позивач 03.04.2012 року надав суду копію свідоцтва про зміну імені, згідно якого ОСОБА_5 змінив ім»я на ОСОБА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником вбудовано-прибудованих приміщень з підвалом за АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.09.2008 року за р. № 6470.

В лютому 2012 року позивач прийняв рішення про продаж належного йому майна, проте при зверненні до КП ЧООБТІ йому було повідомлено, що вказані приміщення обтяжені іпотекою.

Позивачу стало відомо, що зазначені приміщення були передані його батьком - ОСОБА_2 від його імені в іпотеку відповідачу ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором позики від 25.09.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 2 700 000 грн.

Дані договори (як договір іпотеки так і договір позики) укладалися ОСОБА_2 від імені позивача на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.08.2008 року та зареєстрованої за №10391 (як зазначено в договорі іпотеки).

Однак позивач ніяких довіреностей 02.08.2008 року не підписував і нікого представляти його інтереси і діяти від його імені не уповноважував, більш того, договорів позики на такі значні суми не укладав. До лютого 2012 року йому нічого не було відомо ні про довіреність, ні про договір позики. Згідно вимог ст. ст. 239, 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншої особі для представництва перед третіми особами. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Видача довіреності є одностороннім правочином, а тому порядок її видачі має відповідати загальним правилам ЦК України.

П.п. 1, 5 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач вважає, що поскільки він не надавав ОСОБА_2 02.08.2008 року доручення на укладення від його імені ні договору позики, ні договору іпотеки, не узгоджував зі сторонами умов даних договорів, то довіреність від його імені, посвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.08.2008 року та зареєстрованої за №10391, яка була підставою для укладання договору іпотеки є неукладеною, так як і договір іпотеки від 25.09.2008 року між ним, від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(п. 26) нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

Відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід II групи.

В зв»язку з цим просив постановити рішення, яким визнати довіреність від його імені, на ім'я ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.08.2008 року та зареєстрованої за № 10391 - недійсною. Визнати договір позики від 25.09.2008 року, укладений між ним , від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

Представник позивача по довіреності ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримала, з підстав, вказаних в позовній заяві та просила позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3, її представник по довіреності ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнали, підтримали заперечення, подане 23.05.2012 року та просили в позові відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася надіслала пояснення, в якому вказала, що нею, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, 2 серпня 2008 року за р.№ 10391 було посвідчено довіреність від імені довірителя - ОСОБА_5 на ім"я ОСОБА_2 щодо розпорядження всім майном та на представницькі дії.

Відповідно до ч. 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі статтею 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Зокрема, представника за довіреністю уповноважено вчиняти від імені довірителя правочини щодо розпорядження всім його майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, зокрема договори купівлі-продажу, міни, застави, передавати майно в користування, приймати майно в дар та будь-які інші договори, на розсуд представника, проводити розрахунки по укладених договорах тощо.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про нотаріат»та п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на час посвідчення довіреності при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.

Копія документа, на підставі якого встановлюється особа, долучається нотаріусом до примірника правочину, що залишається в його справах. Відповідно до статті 44 Закону України «Про нотаріат»та п. 14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочину визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у ньому. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. Жодних сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_5 на момент звернення за посвідченням довіреності не виникло.

Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України мною були встановлені дійсні наміри довірителя до вчинення правочину, яку він посвідчує, а також відсутність у нього заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів громадянина ОСОБА_5 довірителя правочину здійснено шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння стороною значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін шляхом співбесіди.

На підставі вищезазначеного вважає, що посвідчена нею довіреність 02 серпня 2008 року за р.№ 10391 від імені ОСОБА_5, відповідає волі довірителя і його волевиявлення було вільним, вчинена від його імені у відповідності норм Цивільного кодексу, Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних тій нотаріусами України, підписана ним особисто у присутності нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду не з»явився, в судове засідання не з»явився повторно, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, об'єктивного та всебічного їх дослідження вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником вбудовано-прибудованих приміщень з підвалом АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.09.2008 року за р. № 6470.

в лютому 2012 року позивач прийняв рішення про продаж належного йому вищевказаного майна, проте при зверненні до КП ЧООБТІ йому було повідомлено, що вказані приміщення обтяжені іпотекою.

Як стверджує позивач, в лютому 2012 року позивач прийняв рішення про продаж належного йому вищевказаного майна, проте при зверненні до КП ЧООБТІ йому було повідомлено, що вказані приміщення обтяжені іпотекою. Належне йому нерухоме майно було передано його батьком -відповідачем по справі ОСОБА_2 від його імені в іпотеку відповідачу ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором позики від 25.09.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 2 700 000 грн.

Вищевказані договори (як договір іпотеки так і договір позики) укладалися ОСОБА_2 від імені позивача на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.08.2008 року та зареєстрованої за №10391 (як зазначено в договорі іпотеки).

Твердження позивача про те, що довіреність від 02.08.2008 року він не підписував і нікого представляти його інтереси і діяти від його імені не уповноважував, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

В своїй позовній заяві від 23.03.2012 року та уточненій позовній заяві від 03.04.2012 року ОСОБА_1 вказав, що в лютому 2012 року, в зв'язку з продажем належного йому нерухомого майна при зверненні до комунального підприємства «ЧООБТІ», дізнався про те, що належне йому вбудовано-прибудоване приміщення з підвалом за АДРЕСА_1 обтяжене іпотекою.

Після цього йому стало відомо, що зазначене приміщення було передано його батьком ОСОБА_2 від його імені в іпотеку ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики на суму 2 700 000 грн. від 25.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 від імені позивача та ОСОБА_3 Договір позики та іпотечний договір укладалися ОСОБА_2 від імені позивача на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.08.2008 року за р. № 10391.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно пояснень приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 02 серпня 2008 року за р. № 10391 нею було посвідчено довіреність видану ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_10, згідно якої позивач розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, за попередньою домовленістю з представником цією довіреністю уповноважував ОСОБА_2 на вчинення від імені позивача правочинів щодо розпорядження всім його майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, зокрема договори купівлі-продажу, міни, застави, передавати майно в користування, приймати майно в дар, та будь-які інші договори на його розсуд, проводити розрахунки по укладеним договорам, одержувати належне йому майно, гроші від будь-яких осіб, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані із цією довіреністю.

Тому вищевказана довіреність передбачає право ОСОБА_2 вчиняти від імені ОСОБА_5 будь-які договори на його ( ОСОБА_5) розсуд.

Довіреність виконана на спеціальному бланку та повністю відповідає вимогам, викладеним в ст. 58 Закону «Про нотаріат», розділу 16 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року.

25 вересня 2008 року за р. № 14923 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 було посвідчено договір позики між ОСОБА_5 ідентифікаційний № НОМЕР_1, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.08.2008 року р. № 10391 діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким остання передала в позику ОСОБА_12

2 700 000 грн. на термін до 25.09.2011 року.

На виконання зобов'язань ОСОБА_5 по поверненню позики в той же день між сторонами було укладено договір іпотеки, посвідчений 25 вересня 2008 року за р. № 14937 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Відповідно до п. 1 договору іпотеки, згідно з договором позики від 25 вересня 2008 року ОСОБА_5 позичив у ОСОБА_3 2 700 000 грн. до 25.09.2011 року.

Відповідно до пунктів 2, 3 договору іпотеки, у забезпечення зобов'язань, викладених у п. 1 договору іпотеки ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 в іпотеку вбудовано-прибудоване приміщення з підвалом за АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.09. 2008 року за р. № 6470. В день укладання договору іпотеки, вищевказаним нотаріусом було накладено заборону відчуження на предмет іпотеки за р. № 14938.

01 серпня 2011 року між ОСОБА_5 ідентифікаційний № НОМЕР_1, який на той час змінив прізвище на ОСОБА_1, та публічним акціонерним товариством «Автокразбанк»було укладено договір оренди, за яким ОСОБА_1 передав в оренду банку вбудовано-прибудоване приміщення з підвалом за АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.7. договору оренди, об'єкт оренди належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.09. 2008 року за р. № 6470.

Відповідно до п. 6.1.1. договору оренди, ОСОБА_1 вказав, що об'єкт оренди знаходиться в іпотеці у громадянки ОСОБА_3 згідно договору іпотеки від 25 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за р. № 14937, та гарантує, що іпотекодержатель надала згоду на передачу об'єкта іпотеки в оренду ( хоча насправді ніякого дозволу на передачу приміщення в оренду іпотекодержатель не надавав).

27.09.2011 року ОСОБА_3 направила ОСОБА_5 вимогу про повернення позики, наданої на підставі вищевказаного договору позики від 25.09.2008 року, яку останній отримав 30.09.2011 року ( квитанція про направлення поштового відправлення, опис поштових вкладень та повідомлення про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивач не надав доказів суду того, що він не підписував довіреність від 02 серпня 2008 року, того факту, що він ( позивач) дізнався про спірний договір позики та довіреність від 02.08.2008 року тільки в лютому 2012 року при звернені в КП «ЧООБТІ».

Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 1999 року № 364/3657, держателем вказаного реєстру є Міністерство юстиції України, Адміністратором - державне підприємство «Інформаційний центр», реєстраторами -державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Комунальне підприємство «Черкаське обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації»не має доступу до вказаного реєстру як і до Державного реєстру іпотек, а тому суд вважає, що у вищевказаному підприємстві позивач не міг дізнатися про передачу його майна в іпотеку.

Також суд враховує ту обставину, що ОСОБА_2 в квітні 2012 року звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 треті особи ВАТ «Кредобанк», КП «ЧООБТІ» про визнання договору недійсним, до якого надав копію угоди-зобов'язання, датованої 17.11.2009 року, в якій зазначено, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 передане в іпотеку ОСОБА_3 за договором іпотеки від 25.09. 2008 року за р. № 14937. Угода-зобов'язання підписана ОСОБА_1

Таким чином, ця та вищенаведені обставини спростовують твердження позивача про те, що про спірні договори позики та іпотеки він дізнався лише в лютому 2012 року.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. Оспорюване доручення позивач посвідчив 02.08.2008 року, до суду звернувся тільки 23.03.2012 року. Термін дії дорученя закінчився, так як вона була видана на три роки. Питання про продовження чи поновлення строку позовної давності перед судом не ставив. На застосуванні строку позовної давності наполягала відповідач ОСОБА_3 Тому в позові слід відмовити.

Поскільки позивач при зверненні з позовом до суду звільнений від сплати судового збору, то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.43, 44, 58 Закону України «Про нотаріат», п.п.14,36, розділу 16 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, ст. ст. 239,244 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності та договору позики недійсним -відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Суддя: Л. Д. Колода

Попередній документ
24281579
Наступний документ
24281581
Інформація про рішення:
№ рішення: 24281580
№ справи: 2314/2679/12
Дата рішення: 29.05.2012
Дата публікації: 31.05.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу