Справа № 1-240/11
23.05.2012
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючої - судді Кащук А.М.
при секретарі Матвієнко А.А.
з участю прокурора Бедей В.М.
підсудного ОСОБА_1
законного представника ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, учня групи № 10 ЦППРК ,не одруженого, потерпілий 4 категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого ,
за ст. 121 ч.1 КК України,
ОСОБА_1 11.09.2011 року, близько 4.00 годин в м. Звенигородка, Черкаської області, біля приміщення бару «Диско Хаус», яке розташоване по проспекту Шевченка 40 А, на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_4, яка переросла в бійку, умисно, з метою нанесення тілесних, ушкоджень, наніс потерпілому близько десяти ударів руками і ногами по голові та грудній клітині, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: переломів 5,6 ребер зі зміщенням, супроводжуваними правостороннім пневмотораксом (повітря в правій плевральній порожнині), струсу головного мозку, забою передньої черевної стінки, забою обличчя і носа.
Згідно судово-медичної експертизи № 38 м/д від 05.10.2011 року, переломи 5,6 ребер зі зміщенням та пневмотораксом справа (повітря в правій плевральній порожнині) відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя. Ушкодження у вигляді струсу головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров»я. Ушкодження у вигляді забою передньої черевної стінки, забою обличчя і носа, відносяться, до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в суді ОСОБА_1 вину в пред»явленому звинуваченні не визнав повністю та пояснив, що 11.09.2011 р. він близько 21-00 г. в центрі м. Звенигородка зустрів знайомого Циганенка, який пригостив його безалкогольним пивом, потім зустрів знайомого ОСОБА_6 з яким посиділи в барі «Чернігівське», де дивилися бокс, а потім близько 23-30 г. пішли в бар «Диско-Хаус», де з ними був ще хлопець по імені ОСОБА_7. Пізніше ОСОБА_6 пішов, а вони з ОСОБА_7 близько опів на четверту ранку вийшли з бару до приміщення Укргазбанку, щоб справити природні потреби, де зустріли двох чоловіків, які курили. Один з цих чоловіків схопив підсудного за руку і почав щось виясняти, а інший сказав йому , що це не ті. Однак цей чоловік не відпускав, почав лаятися нецензурно, був дуже п»яний. Тоді підсудний вирвав руку і почав відходити, однак чоловік не заспокоївся і почав махати руками, а підсудний відмахуючись від нього вдарив його долонею по обличчю від чого останній впав. Потім встав і піднімаючись на східці вдарив підсудного ногою в коліно, а підсудний у відповідь наніс йому удар ногою в обличчя від чого той знову упав. Після чого до нього підійшов його товариш і допоміг піднятися, а підсудний пішов до бару «Чернігівське»,що розташоване навпроти місця бійки, де пив каву. На місці бійки почали збиратися люди, викликали швидку. Спочатку підсудний стверджував , що не впізнає в потерпілому того чоловіка з яким була бійка, пізніше в судовому засіданні підсудний визнав , що удари наносив потерпілому ОСОБА_4
Хоч підсудний не визнав себе винним повністю в пред»явленому звинуваченні, його вина підтверджується зібраними по справі доказами :
показами підсудного на досудовому слідстві в якості обвинуваченого з участю адвоката -а.с.70 , де підсудний визнавав , що удари він наносив ОСОБА_4 ;
показами потерпілого ОСОБА_4 про те , що він після роботи з друзями відсвяткував день народження і ввечері з ОСОБА_8 пішли в бар «Діско-Хаус», де відпочивали, випили по акогольному коктейлю, а потім вийшли покурити і більше потерпілий нічого не пам»ятає;
показами свідка ОСОБА_8 про те , що після святкування дня народження у ОСОБА_4 ,де він вжив 150-200 гр. коньяку, вони пішли на дискотеку в бар «Диско-Хаус». В барі ні з ким конфліктів у них не було. Потім вони вийшли покурити за приміщення кінотеатру. Там свідок зайшов за вагончик , щоб справити природні потреби і почув нецензурну лайку та голоси двох чоловіків підсудного та потерпілого, а потім почув удари. Коли свідок вийшов, то побачив , як підсудний наніс декілька ударів ногою ОСОБА_4, який лежав , в область грудної клітки, не менше трьох ударів а потім таксист відтягнув підсудного і він десь дівся, а потерпілому викликали швидку медичну допомогу. Спочатку швидка допомога завезла його додому, але там йому стало гірше і його доставили на швидкій в лікарню;
показами свідка ОСОБА_7 про те , що восени минулого року він був з підсудним в барі «Диско-Хаус». Близько 03:30 г. вони вийшли з бару по природним потребам і зустріли двох чоловіків, один з яких ОСОБА_4 почав чіплятися до ОСОБА_1 , лаявся нецензурно, замахувався на нього, розмахував руками. Інший чоловік казав, що це не ті, однак потерпілий не реагував, тоді ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_4 і він впав. Піднімаючись ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 ногою по коліну, далі свідок не бачив , що відбувалося, так як відходив від місця бійки. Як ОСОБА_1 бив потерпілого ногами не бачив. В цей час товариш ОСОБА_4 стояв біля нього;
показами свідка ОСОБА_9 про те , що він працює на таксі і був в автомобілі біля магазину АТБ та бару «Диско-Хаус»і помітив, як біля сходів , що ведуть до приміщення «Укргазбанку», біля торгівельного вагончика «Бочка»один молодий хлопець бив ногами іншого , який лежав. Свідок підбіг до них відтягнув ОСОБА_1 від потерпілого , а потім викликали швидку допомогу. Поки свідок підбіг до них ОСОБА_1 встиг нанести потерпілому близько 10-ти ударів ногами, удари були сильними. Підсудний ОСОБА_1 був дуже збуджений та агресивний;
даними рапорта оперативного чергового Звенигородського РВ УМВС Ганаги Р.М. -а.с. 5 ;
даними протоколу огляду місця події з фототаблицею -а.с. 6-9 ;
довідкою Звенигородської ЦРЛ, про те , що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 11.09.2011 р. з діагнозом : правосторонній пневмоторакс, забій органів черевної порожнини -а.с.11;
висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 № 38 м/д від 05.10.2011 року згідно якого потерпілий ОСОБА_4, 11.09.2011 року близько 4-ї години, отримав тілесні ушкодження у вигляді: переломів 5,6 ребер зі зміщенням та пневмотораксом зправа (повітря в правій плевральній порожнині), які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечним для життя; струсу головного мозку, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров»я; забою передньої черевної стінки, забою обличчя і носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень . Тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримав близько 04:00 г. ранку 11.09.2011 р. внаслідок нанесення ударів рукою, взутою ногою. Отримані тілесні ушкодження не характерні при спричиненні їх при падінні на тверду поверхню, стоячи на площині з висоти власного зросту -а.с. 39-40. Допитаний в суді судово-медичний експерт ОСОБА_11 пояснив, що точну кількість нанесених ударів визначити не можливо, але їх було не менше трьох, могло бути близько 10-ти ударів.
Підсудний скоїв злочин неповнолітнім, проживає з матір»ю ОСОБА_2, яка працює на Звенигородському сиркомбінаті, характеризується позитивно. Підсудний на обліку в КМСД Звенигородського РВ УМВС не перебував, на обліку в Службі у справах дітей Звенигородської РДА теж. Згідно до акту обстеження матеріально-побутових умов вони у ОСОБА_1 задовільні.
По стану здоров»я підсудний хворіє на ряд хронічних захворювань, однак займався у спортивній школі футболом.
Проаналізувавши зібрані по справі докази , суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КК України , як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Покази підсудного ОСОБА_1 про те , що він наносив удари іншій особі , а не потерпілому спростовуються, як його показами в ході досудового слідства -а.с. 70, так і в судовому засіданні та показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Твердження підсудного, що він захищався від неправомірних дій потерпілого, а тому діяв у стані необхідної оборони, суд розцінює, як форму захисту , так як вони спростовуються зібраними по справі доказами : показами самого підсудного, свідків, висновком судово-медичної експертизи потерпілого.
ОСОБА_1 не перебував в стані необхідної оборони, так як посягання ОСОБА_4 не досягло ступеня суспільної небезпечності, притаманої злочину. Так з показів самого підсудного вбачається , що потерпілий наніс йому лише один удар ногою в коліно , дані про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. Крім того ,якщо суспільно-небезпечне посягання не створює невідкладної необхідності в заподіянні шкоди посягаючому, то у особи права на необхідну оборону не виникає. Підсудний кілька раз збивав потерпілого з ніг, а тому посягання з боку потерпілого , якщо і мало місце , то було припинено, однак підсудний продовжував наносити удари ногами , як показали свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вже лежачому потерпілому в область тулуба та грудної клітини , всього близько 10-ти ударів, внаслідок чого потерпілому були завдані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер та пневмотораксу. Враховуючи викладене підстав для перекваліфікації дій підсудного з ч.1 ст. 121 КК України -умисне заподіяння тяжких тілесних ушкодженнь, небезпечне для життя в момент заподіяння на ст. 124 КК України -умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони - не має.
Обираючи підсудному покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки скоєного та особу підсудного, який характеризується позитивно, як по місцю проживання, так і по місцю навчання, а також те, що підсудний скоїв злочин неповнолітнім.
Підсудний заперечує скоєння ним злочину в стані алкогольного сп»яніння і пояснив, що вживав безалкогольне пиво , медичний висновок про його освідування на стан сп»яніння в матеріалах справи відсутній. Всі сумніви повинні тлумачитися на користь підсудного, а тому суд виключає з обвинувачення, як обтяжуючу обставину -скоєння злочину в стані сп»яніння, інших обтяжуючих покарання обставин суд по справі не вбачає.
Як пом»якшуючу покарання обставину суд враховує скоєння злочину неповнолітнім, що він має ряд захворювань і вважає за доцільне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи пом»якшуючі обставини на підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити його від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку встановленого судом не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти кримінально виконавчу систему про зміну місця проживання , роботи чи навчання.
Міру запобіжного заходу- підписку про невиїзд скасувати після вступу вироку в законну силу.
Потерпілим по справі заявлено цивільний позов про стягнення на його користь з підсудного матеріальної шкоди , а саме : 5928 грн. 25 коп. -витрати на лікування; проїзд в лікарню до Черкас та назад маршрутним транспортом -770 грн.; оплата проїзду в лікарню до Черкас легковим траспортом -750 грн. ; витрати на зміну раціону харчування -2000 грн. , а всього на суму 9448.25 грн. та у відшкодування моральної шкоди -80 000 грн.
Підсудний ОСОБА_1 позов не визнав повністю.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково , в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 6698грн. , з яких 5928 грн. витрати на лікування, коли підсудний з 11.09.2011 р. проходив стаціонарне лікування , в тому числі і в Черкаській обласній лікарні , та на амбулаторному лікуванні в тому числі і в Черкаській міській лікарні , що підтверджується чеками, накладними на придбання ліків, призначенями лікарів ; витрати на проїзд в лікарню до Черкас та назад маршрутним транспортом в сумі 770 грн. , що підтверджується квитками на проїзд.
В частині стягнення витрат на проїзд легковим транспортом в сумі 750 ргн. та 2000 грн. у зв»язку зі зміною раціону харчування слід відмовити, так як суду не надано належних доказів чеків чи інших докуменгтів по оплаті вартості проїзду, та доказів необхідності транспортування речей та ліків виключно таким способом, а не маршрутним транспортом. Не надано належних доказів і витратам, пов»язаним зі зміною раціону харчування, висновку лікаря про таке призначення та чеків на придбання продуктів харчування.
Моральна шкода потерпілого полягала у душевних та фізичних стражданнях, пов»язаних з заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, зміною звичного способу життя, що вимагає додаткових зусиль для нормалізації життя та враховуючи глибину та тривалість цих страждань, принципів розумності та справедливості, а також враховуючи матеріальне становище підсудного, який навчається, не має власних доходів та що ініціатором конфлікту був потерпілий підлягає задоволенню частково на суму 30 000 грн., а також стягнути з підсудного на користь потерпілого 3600 грн. за надання правової допомоги.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд -
визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та обрати йому покарання у вигляді п»яти років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в два роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти кримінально виконавчу систему про зміну місця проживання , роботи чи навчання.
Міру запобіжного заходу- підписку про невиїзд скасувати після вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 6698 грн. та у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. та 3600 грн. за надання правової допомоги.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з часу проголошення.
Суддя