Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1074/11
24 листопада 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого-судді Свірідової В.В.
при секретарі Коваль Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення грошових коштів на оздоровлення, відшкодування моральної шкоди, -
15.06.2011 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 8925 грн. в якості доплати грошової допомоги на оздоровлення за 2010-2011 р.р. та 700 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії. Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Починаючи з 2006 року виплата такої допомоги проводилась по 100 грн., у зв»язку з чим він звертався до суду, та в частині донарахування йому допомоги за 2008-2009 р.р. існує судове рішення, яке набрало законної сили. 07.03.2011 р. він звернувся до відповідача з заявою про доплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік і виплату такої за 2011 рік. Однак, 22.03.2011 р. отримав повідомлення відповідача про відмову у проведенні доплати, тому вимушений звернутись до суду. В частині вимоги про відшкодування моральної шкоди вказує, що суму, в якій виплачується допомога на оздоровлення, вважає такою, що принижує гідність особи, оскільки оздоровлення за кошти в такому розмірі є неможливим. В результаті протиправної поведінки відповідача щодо суми відповідних виплат він щорічно зазнає душевних страждань та емоційного дискомфорту. Завдану йому моральну шкоду оцінює в 700 грн. та, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, просить стягнути з відповідача дану суму.
Крім того, 12.10.2011 р. до суду поступила заява позивача про поновлення пропущеного терміну звернення до суду в частині вимог за 2010 рік. В заяві позивач покликається на те, що щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2010 рік в сумі 100 грн. була зарахована на його пенсійний рахунок 23.06.2010 р., про що він дізнався 11.08.2010 р. при першому отриманні коштів після 23.06.2010 р. 07.03.2011 р. було прийнято позитивне рішення апеляційного адміністративного суду Львівської області у справі за його позовом до відповідача про зобов»язання останнього доплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки. В той же день, тобто, 07.03.2011 р., він звернувся до відповідача з заявою про доплату виплаченої йому допомоги за 2010 рік, однак отримав відмову, після чого одразу ж звернувся до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. 22.11.2011 р. до суду надійшло письмове заперечення відповідача проти позову, яке долучено до матеріалів справи. В запереченні відповідач просить розглянути справу без участі представника та відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії, а відтак він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
У червні 2010 р. та в лютому 2011 р. позивачеві було виплачено таку допомогу в розмірі відповідно по 100 грн., який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, станом на час виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати становив більше 100 грн.
Дані обставини стверджуються поясненнями позивача в судовому засіданні, викладеним в письмовому запереченні проти позову відповідача та долученими до справи письмовими доказами.
В 2010-2011 р.р. до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої у 2010-2011 р.р. позивачеві повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, з огляду на те, що право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат передбачено законом, а підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України встановлено менший розмір відповідної виплати, суд при вирішенні спору застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто, закон України.
Положення підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., яким було викладено в новій редакції ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема: щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку і в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, та ряд інших положень цього Закону визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи наведене в клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, проаналізувавши причини пропущення цього строку, такий, на думку суду, пропущено з поважних причин, тому даний строк слід поновити.
Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що слід визнати протиправною відмову відповідача та зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010-2011 р.р. в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовна вимога про стягнення конкретної спірної суми, самостійно підрахованої позивачем, задоволенню не підлягає, оскільки функції з нарахування та виплати відповідних сум не належать до компетенції суду.
Також з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Не підлягає задоволенню, на думку суду, і позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, оскільки дія такого не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,17,18,69,71,86,99,158,160-163,167 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення грошових коштів на оздоровлення в частині позовних вимог за 2010 рік.
Визнати відмову Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у доплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги на оздоровлення протиправною.
Зобов»язати Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік та за 2011 рік, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту оголошення постанови через Шевченківський районний суд м. Львова до апеляційного адміністративного суду Львівської області.
Суддя В. В. Свірідова