Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1488/11
21 листопада 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Свірідової В.В.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дії неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії,
встановив:
11.08.2011 р. позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова, який ним було уточнено шляхом подання 02.11.2011 р. заяви про уточнення позовних вимог. Позивач просить визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати йому підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за 2007-2010 р.р. та 10 місяців 2011 року, зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням даного підвищення та здійснити відповідні виплати за згадані періоди з врахуванням проведених раніше виплат, поновивши пропущений строк звернення до суду. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону з 2007 р. таке підвищення виплачувалось йому не в повному обсязі, а тому він вимушений звернутись до суду. Щодо строку звернення до суду, то позивач вказує на те, що через свій вік, незнання законів та бездіяльність влади не знав про порушення своїх прав. Про те, що його права порушено, йому стало відомо тільки зі слів інших людей, які по телебаченню почули про порушення прав дітей війни, після чого він одразу ж звернувся до суду.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. До суду надійшло письмове заперечення відповідача на позов, яке долучено до матеріалів справи, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представника.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_1, який народився 27 березня 1943 року, надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-IV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", яка встановлювала підвищення пенсії для дітей війни, було обмежено, відповідно, разом з тим було обмежено право дітей війни на нарахування їм підвищення до пенсії.
Проте Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими обмежується дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень визнані неконституційними положення згаданих Законів втратили чинність і з цього часу (з 9 липня 2007 р. та 22 травня 2008 р.) відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-IV. Таким чином, діти війни отримали право на щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2009-2010 роках та в січні-липні 2011 року до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої у 2009-2010 роках та в січні-липні 2011 року дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо особа пропустила строк звернення до суду і суд визнає причину пропущення такого строку поважною, то адміністративна справа розглядається по суті в загальному порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Позивач просить зобов»язати відповідача провести перерахунок йому пенсії як дитині війни з 2007 р., проте звернувся з позовом до суду лише 11.08.2011 р.
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, на думку суду, є необгрунтованим, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропущення даного строку.
З огляду на наведене, суд вважає, що у поновленні строку звернення до суду за період з 2007 року по 11 лютого 2011 року позивачеві слід відмовити.
Відтак, виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії позивачеві з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тільки за період з 12 лютого 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно.
У задоволенні позовних вимог після 22.07.2011 р. слід відмовити, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» і така набрала законної сили 23.07.2011 року, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні, яке нараховується позивачу УПФУ у Шевченківському районі з 23.07.2011 року.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню в користь позивача понесені ним та підтверджені відповідною квитанцією витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 40 грн.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,17,18,69,71,86,99,158,160-163,167 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, суд, -
постановив:
позов задовольнити частково.
Відмовити в частині поновлення пропущений строку звернення до суду за період з 2007 року по 11 лютого 2011 року.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова щодо ненарахування та невиплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року неправомірними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова в користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова до апеляційного адміністративного суду Львівської області.
Суддя В. В. Свірідова