Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1541/11
17 жовтня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Свірідової В.В.
при секретарі Дмитраш І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова про визнання неправомірними дій та зобов»язання до вчинення дій,
23.08.2011 р. позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в підвищенні йому пенсії, як дитині війни, на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов»язати відповідача провести донарахування та виплату йому даного підвищення до пенсії в передбаченому законом розмірі, починаючи із 01.02.2011 р. по дату винесення судового рішення.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону з 01.02.2011 р. таке підвищення виплачувалось йому не в повному обсязі, а тому він вимушений звернутись до суду.
Позивач в судове засідання не з»явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. До суду надійшло письмове заперечення відповідача на позов, яке долучено до матеріалів справи, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представника.
З огляду на клопотання сторін про розгляд справи у їх відсутності суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності сторін.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-IV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
У лютому-липні 2011 року до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої в лютому-липні 2011 року дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо особа пропустила строк звернення до суду і суд визнає причину пропущення такого строку поважною, то адміністративна справа розглядається по суті в загальному порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Позивач просить зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни з 01 лютого 2011 р., проте звернувся з позовом до суду лише 23.08.2011 р. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутнє.
Відтак, виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії позивачеві з врахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тільки за період з 23 лютого 2011 р. по 22 липня 2011 р. включно.
У задоволенні позовних вимог після 22.07.2011 р. слід відмовити, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» і така набрала законної сили 23.07.2011 року, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні, яке нараховується позивачу УПФУ у Шевченківському районі з 23.07.2011 року.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,17,18,69,71,86,99,100,158,160-163,167 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 23 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року - неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 23 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова