4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області та зобов'язання поставити відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера за касаційною скаргою Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області (далі - Миколаївська МДПІ) на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 9 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2004 року, -
встановила:
В лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій вказувала, що визначений їй податковими органами ідентифікаційний код платника податків вона не сприймає через релігійні переконання, але її прохання про застосування до неї альтернативної форми обліку платника податків Миколаївська МДПІ залишила без задоволення. У зв'язку з цим скаржниця просила суд визнати незаконною відмову податкового органу щодо внесення відмітки до її паспорту про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та зобов'язати суб'єкта оскарження поставити таку відмітку.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 9 березня 2004 року скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2004 року з резолютивної частини рішення суду першої інстанції виключено покликання про його негайне виконання. В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, Миколаївська МДПІ звернулась із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та другої інстанцій.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» для осіб, які через релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігають раніше встановлені форми обліку платників податку та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність в них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно виходили з того, що скаржниця вправі, як платник податків, обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
Доводи касаційної скарги про допущені судами порушення норм процесуального права в аспекті ототожнення двох різних понять - "надання ідентифікаційного номера" і "проведення реєстрації для надання ідентифікаційного номера" не мають під собою правового підґрунтя, оскільки змістом спірних правовідносин в даному випадку є саме бездіяльність податкового органу з приводу невнесення останнім відмітки до паспорту про право на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номеру, що є порушенням вимог ст. 5 Закону України "Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".
Прийняті по справі рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Миколаївській міжрайонній державній податковій інспекції у Львівській області у задоволенні її касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського районного суду від 9 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: