4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції та зобов'язання поставити відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера за касаційною скаргою Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області (далі - Збаразька МДПІ) на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 2 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 13 травня 2004 року, -
встановила:
В лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій вказував, що визначений йому податковими органами ідентифікаційний код платника податків він не сприймає через релігійні переконання, але його прохання про застосування до нього альтернативної форми обліку платника податків Лановецьким відділенням Збаразької МДПІ залишено без задоволення. У зв'язку з цим скаржник просив суд визнати незаконною відмову податкового органу щодо внесення відмітки до його паспорту про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та зобов'язати суб'єкта оскарження поставити таку відмітку.
Рішенням Збаразького районного суду від 2 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 13 травня 2004 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, Збаразька МДПІ звернулась із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та другої інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про єдиний державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (далі - Закон) для осіб, які через релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігають раніше встановлені форми обліку платників податку та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність в них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Судом встановлено, що заявник через свої релігійні переконання відмовився від ідентифікаційного номера та офіційно повідомив про податковий орган. Цим самим він виконав вимоги ст. 1 Закону.
Посилання Збаразької МДПІ в касаційній скарзі на те, що належним відповідачем по справі має бути Державна податкова адміністрація України спростовується висновками суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ст. 5 Закону, реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб які не мають постійного місця проживання в Україні - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно виходили з того, що скаржник вправі, як платник податків, обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
Прийняті по справі рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Збаразького районного суду від 2 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 13 травня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: