01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем Україниї
03 серпня 2006 р. Справа № 2-7/3884-2005
к/с № 5-95/05
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Нечитайла О.М.,
суддів: Усенко Є.А.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.
Маринчак Н.Є.
при секретарі Буряк І.В.
за участю представників:
позивача- Біла Л.Л. дов. від 01.03.2006р.
відповідача - не з'явились
розглянувши касаційну скаргудержавної податкової інспекції у м. Сімферополі на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04-16.05.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005 року
у справі № 2-7/3884-2005
за позовомКримської республіканської рятувально - водолазної служби
доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим
Контрольно - ревізійного управління в Автономній Республіці Крим
провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Кримська республіканська рятувально - водолазна служба (далі по тексту - позивач, Служба) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - відповідач №1, ДПІ у м. Сімферополі) та Контрольно - ревізійного управління в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - відповідач №2, КРУ в АРК) про (із врахуванням уточнень позовних вимог) визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0016412301/0 від 02.10.2003р.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04. - 16.05.2005р. позов Служби задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі №0016412301/0 від 02.10.2003р., а також стягнуто з відповідачів на користь позивача по 101,50 грн. судових витрат.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04. - 16.05. 2005р. залишено без змін.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивач не мав можливості внести ордера до касової книги у зв'язку з її відсутності за незалежних від нього причин.
ДПІ у м. Сімферополі, не погоджуючись із ухваленням таких рішень у справі, подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04. - 16.05.2005р. скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити Службі у задоволенні позову.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі стверджує, що місцевим та апеляційним господарськими судами були порушені вимоги як матеріального так і процесуального права.
Зокрема, на думку відповідача №1, судами порушено вимоги п. 2 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації №110 від 17.01.2003р., зареєстрованою Міністерством юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Позивачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наведено доводи в обґрунтування прохання залишити касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання суду касаційної інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що предбачене ст.49 КАС України не скористався, про причини не явки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.
КРУ в АРК проведено перевірку фінансово - господарської діяльності позивача, якою встановлено порушення Службою вимог п. 2.10 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а, саме - не оприбутковано готівкові кошти каси підприємства на загальну суму 8 200грн.
За результатами проведеної перевірки відповідач №2 звернувся до податкового органу з поданням №15-06 від 08.09.2003р. про застосування до позивача штрафних санкцій.
02.10.2003р. ДПІ у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення - рішення №0016412301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем “штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки» у розмірі 41 000грн.
Штрафні санкції були застосовані до позивача за порушення вимог п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України №72 від 19.02.2001р. (чинним на час проведення перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення), яким встановлено, що уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» ( у відповідній редакції) передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, в тому числі, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як свідчать матеріали справи, за прибутковими ордерами №20 від 18.06.2003р. на суму 2 300грн., №21 від 20.06.2003р. на суму 5 400грн., №27 від 04.07.2003р. на суму 500грн. (копії яких містяться в матеріалах справи) касиром підприємства були прийняті готівкові кошти у сумі 8 200грн., які, відповідно до вимог вказаного вище Положення, мали бути оприбутковані в касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордеру та відображенням у касовій книзі в день одержання готівкових коштів.
Між тим, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, згідно протоколу огляду від 16.05.2003р., складеного о/у ОГСБЄП Первомайського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим були вилучені касові книги за 2002 - 2003 р.р., а також прибуткові касові ордери.
За таких обставин, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що позивачем не було порушено касову дисципліну у вигляді неоприбудкування готівкових коштів у касі підприємства, оскільки позивач не мав можливості внести вказані ордера до касової книги у зв'язку з її відсутністю з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди повно з'ясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-
ухвалив :
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04. - 16.05.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005р. у справі №2-7/3884-2005 р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04. - 16.05.2005р. у справі №2-7/3884-2005 залишити без змін та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2005р. у справі №2-7/3884-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,
Судді: Усенко Є.А.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.
Маринчак Н.Є.
З оригіналом вірно
Суддя Нечитайло О.М.