01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
23.08.2006 р. справа № 26/260а
к/с № 5-58/05
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Нечитайла О.М.,
суддів: Костенко М.І.,
Маринчак Н.Є.,
Сергейчук О.А.,
Шипуліна Т.М.
при секретарі Буряк І.В.
за участю представників:
позивача- Мінкевич І.М. дов. від 09.08.2005р. № 01/11-2825
відповідача - Аксімова С.А., дов. від 23.08.06.
Луценко С.А. дов. від 23.08.09.
розглянувши касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2005р.
у справі № 26/260а
за позовомДержавного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська»
до
третя особаКрасноармійської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецька територіальна інспекція Управління державного геологічного контролю Державної геологічної служби України
провизнання недійсним податкових повідомлень - рішень
Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська» (далі по тексту - позивач, ДП “ВК “Краснолиманська») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Красноармійська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 01.07.2004р. №112340/3, №52340/3.
Рішенням господарського Донецької області від 30 вересня 2004р. позов задоволено - визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Красноармійської ОДПІ від 01.07.2004р. №52340/3, №112340/3.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2004р. рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2004р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 09 лютого 2005 року ухвалені у справі судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11 серпня 2005р. позов ДП “ВК “Краснолиманська» задоволено - визнано недійсними податкові повідомлення - рішення від 01.07.2004р. №52340/3 та №112340/3.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2005р. рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2005р. залишено без змін.
Суд першої та апеляційної інстанції приймаючи вищенаведені судові рішення дійшли до висновку , що враховуючи приписи " Порядку встановлення нормативів збору геологорозвідувальні роботи , виконані за рахунок державного бюджету та його справляння " , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р.№ 15 , та норми Інструкції " Про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи , виконані за рахунок Державного бюджету " , затвердженої наказом Комітету України з питань екології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 р. № 105\309 , що факт видобутку позивачем германію та газу метану , як супутніх корисних копалин відсутній , у зв'язку з чим збір за виконані геолого розвідувальні роботи не повинен справлятися , оскільки повітряно - метанову суміш та германій в даному випадку не можна віднести до корисних копалин , що супутнє залягають з кам'яним вугіллям .
Стосовно нарахування збору на геологорозвідувальні роботи за видобування дренажних вод , то суди попередніх звернули увагу на те , що згідно правил безпеки у вугільних шахтах повинні бути водовідливні установки , яким видаляються не дренажні , а шахтні води , які роблять негативний вплив на техніку та технологію ведення гірничих робіт , суттєво утруднюють видобування вугілля та понижують безпеку праці , внаслідок чого за видобуток таких підземних вод збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється .
Красноармійська ОДПІ, не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2005р., подала касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ДП ВК “Краснолиманська» про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 01.07.2004р. №112340/3 та №52340/3.
В касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ стверджує, що Донецьким апеляційним господарським судом порушено норми матеріального права, а саме пункт 6 та пункт 12 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. №115 та п.п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999р. №105/309, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.07.1999р. №474/3767, оскільки визнано недійсним донарахування збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за супутньо залягаючи із вугіллям кам'яним корисні копалини (метан, германій) при наявності всіх підстав для такого донарахування.
Окрім того, відповідач стверджує, що у місцевого та апеляційного господарських судів не було підстав для застосування п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України »Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки множинного трактування діючого законодавства не вбачається.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.
Красноармійською ОДПІ було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002р. по 30.09.2003р., за результатами якої було складено акт перевірки від 27.01.2004р. №22-23-3/11-31599577.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. №115 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок) та п 5.5. ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології і використання надр і ДПА України від 23.06.1999р. №105/309, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.07.1999р. за №474/3767 (далі по тексту - Інструкція), в результаті чого встановлено заниження збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за перевіряємий період в сумі 119 388 грн.
27.01.2004р. Красноармійською ОДПІ, на підставі висновків вказаного вище Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення №52340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем “збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» у розмірі 152 023 грн. ( 119 388 грн. - основний платіж та 32 635 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Визначене податкове зобов'язання було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача останньому, у зв'язку з невірним визначення штрафних санкцій під час перевірки, було донараховано штрафні санкції у розмірі 11 939 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.02.2004р. №112340/1 на вказану суму.
За результатами подальшого оскарження в адміністративному порядку визначеного поданого зобов'язання контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення №52340/1 від 20.02.2004р., №52340/2 та №112340/2 від 26.04.2004р., №52340/3 та №112340/3 від 01.07.2004р.
Згідно п. 6 Порядку та п. 5.5 Інструкції, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини в повному обсязі, а супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуваннями до нього коефіцієнта 0,2.
Згідно п. 3.1 Інструкції, об'єктом нарахування збору за геологорозвідувальні роботи є об'єм добутих копалин.
Згідно довідки Донецького обласного управління статистики №7-23-240 від 26.11.2001р. вбачається, що основним видом діяльності позивача є видобуток вугілля підземним способом.
За ліцензією №2751 від 29.07.2002р. позивач має право на видобування основної корисної копалини - вугілля кам'яного, супутніх корисних копалин - германію, метану, кількість запасів яких визначена в ліцензії на час її видачі, а також дренажні води.
Статтею 35 ГПК України, за правилами якого місцевим та апеляційний господарські суди розглядали справу, передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2003р. по справі №34/47а між тими ж сторонами, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2003р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2004р. встановлено, що вилучення газу метану та германію є технологічно вимушеним, внаслідок того, що дегазація вугледобувного масиву (технологічний процес по штучному вилученню метану з вугледобувного масиву) є складовою частиною процесу вугледобування, тому не може вважатись видобутком корисних копалин, а щодо вилучення германію, то вміст германію у вугіллі шахти нижчий від мінімальної норми вмісту 25г/т і становить 1,2 г/т вугілля, внаслідок чого його не можна віднести до супутніх корисних копалин як товарну продукцію позивача, видобуток якої є економічно доцільним.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що метан, яких міститься в пластах, що розроблюються, надходить на поверхню в ході роботи системи вентиляції та випереджувальної примусової дегазації. Частина суміші використовується позивачем на побутові потреби - для роботи котельні, і, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, збір в цьому випадку не стягується згідно п. 7 Інструкції.
Отже, місцевим та апеляційними господарськими судами встановлено відсутність факту видобутку позивачем германію та газу метану, як супутніх корисних копалин.
За Правилами безпеки у вугільних шахтах, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2000р. за №715/4936, на шахтах повинні бути водовідливні установки, які забезпечують відкачку максимальних притоків води у діючі гірничі вироблення та якими видаляються шахтні води.
Як встановлено у справі, позивач видаляє шахтні води, оскільки це є вимушеним кроком та невід'ємною частиною технологічного процесу по видобутку вугілля, а тому твердження контролюючого органу про видобування позивачем супутніх корисних копалин - дренажних вод, в даному випадку, є безпідставним.
Таким чином, оскільки місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач не видобував супутніх корисних копалин - германію, газу метану та дренажних вод, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про безпідставність визначення Красноармійською ОДПІ позивачу суму зобов'язання по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди повно з'ясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-
ухвалив :
Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2005 р. у справі № 26/260 а залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2005 року у справі №26/260а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,
судді: Костенко М.І.,
Маринчак Н.Є.,
Сергейчук О.А.,
Шипуліна Т.М.