Справа № 2а- 1425/12/2070
10 травня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача Сидорук Т.П.
представника відповідача Таран М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Престиж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 27 січня 2011 р. № 0000422330 та № 0000432330.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної документальної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Престиж" складено акт № 58/23-304/31690708 від 18.01.2012 р. з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 27 січня 2012 р. № 0000422330 та № 0000432330, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 314446,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за 3 міс. 2011 р. (вх. № 9002351956 від 20.04.2011 р.) у розмірі 21040,00 грн., штрафні санкції у розмірі 21040,00 грн. відповідно. Дані податкові повідомлення -рішення та висновок акту перевірки позивач вважає необґрунтованими та протизаконними. Вказує, що податкові накладні по взаємовідносинам із контрагентами позивача (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідають встановленому порядку їх заповнення.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Держану податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова на належного відповідача Західну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Харкові (далі -відповідач).
Відповідач проти позову заперечує та вважає його безпідставним. Свою позицію обґрунтовував тим, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а спірні податкові повідомлення -рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Розглянувши подані сторонами документи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" (далі -позивач, ТОВ "ТБ "Престиж"), має статус юридичної особи з 13.11.2001 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (серія А00 № 505309) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.05.2012 р. № 9899138.
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 29138773 про реєстрацію платника ПДВ (НВ № 707341), індивідуальний податковий номер 316907020338.
Посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ "ТБ "Престиж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складений Акт № 58/23-304/31690708 від 18.01.2012 р.
Згідно висновків наведеного акту перевірки позивачем порушено вимоги:
- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., пп. 6.2 п. 6 наказу ДПА України № 1969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1401/18696 від 29.12.2010р., у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість сумі 314 446,00 грн., у т.ч. за квітень 2011 р. в сумі 203 412,00 грн., за травень 2011 р. в сумі 111 034,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за січень 2011 р. у сумі 21 040,00 грн., за лютий 2011 р. у сумі 21 040,00 грн., за березень 2011 р. 21 040,00 грн., за квітень 2011 р. в сумі 21 040,00 грн.;
- п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 р. в сумі 186 131,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняті 27.01.2012 р. наступні податкові повідомлення -рішення:
- № 0000412330 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 186 131,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.;
- № 0000422330 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 314 446,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.;
- № 0000432330 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за 3 міс. 2011 р. (вх. № 9002351956 від 20.04.2011 р.) у розмірі 21 040,00 грн., штрафні санкції у розмірі 21 040,00 грн.
Судом з'ясовано, що позивач оскаржує податкові повідомлення -рішення відповідача від 27 січня 2012 р., які стосуються податку на додану вартість, а саме:
- № 0000422330 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 314 446,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.;
- № 0000432330 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за 3 міс. 2011 р. (вх. № 9002351956 від 20.04.2011 р.) у розмірі 21 040,00 грн., штрафні санкції у розмірі 21 040,00 грн.
Податкове повідомлення -рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 27 січня 2012 р. № 0000412330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 186 131,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., не є предметом судового оскарження по цій справі.
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничою фірмою "Спецтехстрой" (код ЄДРПОУ 24478901) (далі -ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") судом встановлено наступне.
У перевіреному періоді, ТОВ "ТБ "Престиж" мало взаємовідносини із ТОВ ІВФ "Спецтехстрой". Вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований у встановленому законом порядку, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 15.10.1996 р. (серія АОО № 500156) та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 29423292 про реєстрацію платника ПДВ (серія НВ № 899228), індивідуальний податковий номер 244789020353.
ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за № 1255/7 згідно довідки 4-ОПП № 14646/15-118 від 29.10.2001 р..
Будівельну діяльність ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" здійснює на підставі ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.05.2007 р. (серія АВ № 316186), що дійсна до 21.05.2012 р.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про те, що ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" не має дефектів у своєму правовому статусі юридичної особи та платника податку на додану вартість, а відповідно має право укладати відповідні договори та видавати податкові накладні.
07.11.2007 р. між ТОВ "ТБ "Престиж" (Замовник) та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (Підрядник) укладений договір № 0711/58/07, предметом якого є виконання капітального та поточного ремонту будівель та споруд ТОВ "ТБ "Престиж", що розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоніцівка, вул. Заводська, 49, к-1. Наведені об'єкти нерухомості належить позивачу, згідно договору купівлі-продажу від 31.08.2006 р., право власності на яке зареєстровано 01.09.2006 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
На виконання умов п. 2.3. договору № 0711/58/07 від 07.11.2007 р., сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2011 р. (типова форма КБ-2В) згідно яких, Підрядником (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") передано, а Замовником (ТОВ "ТБ "Престиж") отримано будівельно-монтажних робіт на загальну суму 449 789,62 грн., у т.ч. ПДВ -74 964,94 грн., а саме: № 328 від 31.01.2011р. на суму 9 152,40 грн., у т.ч. ПДВ -1 525,40 грн.; № 329 від 31.01.2011 р. на суму 16 533,60 грн., у т.ч. ПДВ -2 755,6 грн.; № 330 від 31.01.2011 р. на суму 6 775,20 грн., у т.ч. ПДВ -1 129,20 грн.; № 331 від 31.01.2011 р. на суму 37 606,80 грн., у т.ч. ПДВ -6 267,80 грн.; № 332 від 31.01.2011 р. на суму 56 172,00 грн., у т.ч. ПДВ -9 362,00 грн.; № 340 від 29.04.2011 р. на суму 318 524,40 грн., у т.ч. ПДВ -53 087,40 грн.; № 341 від 29.04.2011 р. на суму 5 025,22 грн., у т.ч. ПДВ -837,54 грн.
Копії залучених до матеріалів справи актів приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2011 р. не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості.
У відповідності до умов п. 2.1. -2.2. договору № 0711/58/07 від 07.11.2007 р., позивачем перераховано в безготівковому порядку на користь ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" грошових коштів на загальну суму 507542,02 грн., згідно наступних платіжних доручень № 22941 від 07.02.2011 р., № 23078 від 28.02.2011 р., № 23361 від 05.04.2011 р., № 23363 від 05.04.2011 р., № 23362 від 05.04.2011 р., № 23608 від 10.05.2011 р., № 23212 від 16.03.2011 р., що підтверджується банківськими виписками.
З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" господарська операція з придбання позивачем у ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" будівельно-монтажних робіт є прозорою для контролю з боку Держави, так як здійснювалась виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Тобто, грошові кошти у розмірі 507542,02 грн. списані з поточного рахунку позивача, отже, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "ТБ "Престиж" включено до складу податкового кредиту у січні 2011 р. суму по ПДВ у розмірі 21040,00 грн. на підставі податкової накладної № 12-3102 від 31.01.2011 р. та у квітні 2011 р. суму по ПДВ у розмірі 46883,67 грн. згідно податкових накладних № 10 від 05.04.2011 р. (сума ПДВ -35 833,33 грн.) та № 85 від 29.04.2011 р. (сума ПДВ -11 050,34 грн.).
В акті перевірки зазначено, що вказані податкові накладні оформлені з порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема, в графі 4 відсутні одиниці вимірів товарів, робіт (послуг), у зв'язку з чим ТОВ "ТБ "Престиж" не мало права відносити суми по ПДВ у розмірі 67 923,67 грн. до складу податкового кредиту, у т.ч. за січень 2011 р. у розмірі 21 040,00 грн., за квітень 2011 р. у розмірі 46883,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ за січень - квітень 2011 р. у сумі 21 040,00 грн.
Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки воно спростовується наявними в справі доказами.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України (далі -ПК України). Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З огляду на викладені положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, оформлені у встановленому порядку та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Матеріалами справи підтверджено, що будівельно-монтажні роботи ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" для позивача фактично були проведені, про що свідчать і умови п. 2.3. договору № 0711/58/07 від 07.11.2007 р., і вище наведені акти приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2011 р. (типова форма КБ-2В), в яких визначені обсяги проведених робіт та їх вартісні показники.
Про реальність цих господарських операцій свідчать також інші документи, зокрема, договірні ціни, пояснювальні записки, локальні кошториси на певні роботи, розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, що оформлені сторонами (ТОВ "ТБ "Престиж" та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") під час визначення обсягів (вартості) будівельно-монтажних робіт.
Усе наведене вказує про те, що обсягами будівельно-монтажних робіт виконаних ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" для ТОВ "ТБ "Престиж", є їх вартісні показники, визначені сторонами у первинних документах.
Згідно відомостей бухгалтерської довідки № 76 від 02.02.2012 р. та даних регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "ТБ "Престиж" по контрагенту ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", а саме: картка рахунку 3711, картка рахунку 6313, господарські операції по виконанню будівельно-монтажних робіт за договором № 0711/58/07 від 07.11.2007 р. відображені в бухгалтерському обліку позивача.
Таким чином, при наявності таких первинних документів, як акти приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2011 р. (типова форма КБ-2В), договірні ціни, пояснювальні записки, локальні кошториси на певні роботи, розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, судом було встановлено фактичне виконання умов договору № 0711/58/07 від 07.11.2007 р.
Отримані від ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" податкові накладні № 12-3102 від 31.01.2011 р., № 10 від 05.04.2011 р., № 85 від 29.04.2011 р. відображені позивачем в реєстрах отриманих податкових накладних за січень та квітень 2011 р. відповідно.
Отже, господарські операції ТОВ "ТБ "Престиж" з контрагентом ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" проведені в бухгалтерському та податковому обліках, з яких вбачається реальне виконання будівельно-монтажних робіт в нежитлових будівлях та спорудах майнового комплексу, розташованого в Харківській області, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49. к-1 та розрахунки з Підрядником за проведені роботи.
У відповідності до пп. "е" п. 201.1. ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), обов'язковим реквізитом податкової накладної є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Згідно п. 12.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 р. (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), у графі 4 одиниця виміру товарів/послуг зазначається - грн., шт., кг., м., см., м. куб., см. куб., л. тощо.
Відповідно до п. 12.4 вказаного Порядку, у графі 5 вказується кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо".
Тобто, законодавцем визначено, що у разі якщо послуги (роботи) не мають таких показників як кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, то платником податку в податкові накладній вказується, зокрема, у графі 4 -"грн.", а графі 5 -"послуга".
Аналіз податкових накладних № 12-3102 від 31.01.2011 р., № 10 від 05.04.2011 р., № 85 від 29.04.2011 р. виписаних ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" для позивача, по яким ТОВ "ТБ "Престиж" сформовано податковий кредит січня та квітня 2011 р., свідчить про те, що в графі 4 "одиниця виміру товару" міститься реквізит "грн.", а в графі 5 "кількість (об'єм, обсяг)" зазначено "послуга".
Тобто, податкові накладні № 12-3102 від 31.01.2011 р., № 10 від 05.04.2011 р., № 85 від 29.04.2011 р. відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України, оскільки вони містять усі обов'язкові реквізити передбачені вказаною нормою ПК України та заповнені у відповідності до вимог пп. 12.3. -12.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 р.
Отже, твердження відповідача про відсутність у податкових накладних, одиниці вимірів товарів, робіт (послуг), є недоречним та таким, що не відповідає фактичним обставинам здійснення операції.
У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог чинного податкового законодавства з порядку формування податкового кредиту із сум сплаченого ПДВ за січень 2011 р. у розмірі 21 040,00 грн. та за квітень 2011 р. у розмірі 46 883,67 грн., по фактично отриманим та сплаченим будівельно-монтажним роботам, оскільки податкові накладні складені (заповнені) згідно норм закону. А тому, завищення від'ємного значення ПДВ за січень, лютий, березень та квітень 2011 р. на суму 21 040,00 грн. не відбулося.
Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність доводів відповідача про порушення порядку заповнення податкових накладних не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення платником податків вимог закону. Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно взаємовідносин позивача із ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (код ЄДРПОУ 00377265) судом встановлено таке.
Контрагент позивача (ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") є юридичною особою з 16.08.1995 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (серія АО1 № 429254) та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100337872 (серія НБ № 224904), індивідуальний податковий номер 003772620395.
Вказаний суб'єкт господарювання перебуває на обліку за № 279 у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, що підтверджується довідкою 4-ОПП про взяття на облік від 06.05.2011 р. № 61.
Згідно даних довідки Головного управління статистики у Харківській області від 23.04.2004 р. № 10874 ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" є виробником кондитерських виробів, зокрема, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами.
Водночас, суд відмічає, що основний видом господарської діяльності ТОВ "ТБ "Престиж" згідно довідки Головного управління Статистики у Харківській області № 423447 від 12.05.2011 р., є оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами (код 51.36.0 КВЕД).
Отже, позивач є оптовим продавцем кондитерських виробів, що виготовляються ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", а тому, будь -які витрати понесені ТОВ "ТБ "Престиж" із придбанням кондитерських виробів безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.
Судом з'ясовано, що між ТОВ "ТБ "Престиж" (Покупець) та ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" укладений договір № 162/06 від 31.01.2006 р., предметом якого є придбання кондитерських виробів (п.1.1. договору № 162/06 від 31.01.2006 р.).
Згідно пункту 1.4. договору № 162/06 від 31.01.2006 р., ціною даного договору є вартість всієї отриманої Покупцем (ТОВ "ТБ "Престиж") продукції, визначеній у товарно-транспортній накладній.
У відповідності до п. 5.4.2. договору № 162/06 від 31.01.2006 р., право власності на отриману продукцію до Покупця переходить з моменту відмітки останнього про приймання товару у товарно-транспортній накладній.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 162/06 від 31.01.2006 р., позивачем отримано від ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" кондитерських виробів на загальну суму 1 479 139, 04 грн., у т.ч. ПДВ -246 523,18 грн., згідно товарно-транспортних накладних, а саме: № 601683 від 07.04.2011 р. на суму 376 301,20 грн., у т.ч. ПДВ -62 716,87 грн.; № 601696 від 21.04.2011 р. на суму 436 631,34 грн., у т.ч. ПДВ -72 771,89 грн.; № 601703 від 04.05.2011 р. на суму 283 212,23 грн., у т.ч. ПДВ -47 202,04 грн.; № 601718 від 19.05.2011 р. на суму 382 994,27 грн., у т.ч. ПДВ -63 832,38 грн.
В матеріалах справи також містяться прибуткові накладні № ПН-601683 від 07.04.2011 р., № ПН-601696 від 21.04.2011 р., № ПН-601703 від 04.05.2011 р. та № ПН-601718 від 19.05.2011 р., які свідчать про факт оприбуткування кондитерських виробів у позивача.
Аналіз умов договору № 162/06 від 31.01.2006 р. та наведених вище первинних документів вказує про те, що в залежності від асортименту певної продукції, кондитерські вироби можуть бути реалізовані як і по вазі, так і у фірмових упаковках (коробках, пачках тощо). Тобто, якщо кондитерські вироби є ваговими, то їх маса встановлюється у кілограмах (кг.), а якщо продукція є фасованою, то їх одиниця виміру визначається в залежності від виду пакування (коробка, пачка тощо) із відповідною вагою у кожній упаковці.
Отже, одиниця виміру кондитерських виробів, зокрема, кілограми та/або пачки, визначаються у товарно-транспортних накладних та залежать від асортименту відповідної продукції.
За придбаний товар позивачем була здійснена оплата ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" у безготівковій формі на поточний рахунок, згідно платіжних доручень № 23759 від 31.05.2011 р., № 23724 від 26.05.2011 р., № 23537 від 28.04.2011 р., № 23543 від 28.04.2011 р., № 23723 від 26.05.2011 р., № 23764 від 31.05.2011 р., що підтверджується банківськими виписками.
Судом з'ясовано, що придбані позивачем кондитерські вироби були реалізовані іншим суб'єктам господарювання (ПАТ "Первухінський цукровий завод", ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка") на підставі договорів № 9 від 17.03.2010 р. та № 22 від 10.01.2005 р. відповідно, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліків, а саме: товарно-транспортними накладними № РНб-с 1230 від 19.05.2011 р., № РНб-с 01982 від 07.04.2011 р., № РНб-с 01996 від 21.04.2011 р., № РНб-с 02011 від 04.05.2011 р. та податковими накладними № 1230 від 19.05.2011 р., № 01982 від 07.04.2011 р., № 01996 від 21.04.2011 р., № 02011 від 04.05.2011 р., тобто, використані у власній господарській діяльності.
Згідно даних бухгалтерської довідки позивача № 38 від 28.04.2012 року, господарські операції із придбання кондитерських виробів у ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" та їх реалізації протягом квітня та травня 2011 р. іншим суб'єктам господарювання, відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "ТБ "Престиж".
Усе наведене свідчить про реальність господарських операції із придбання позивачем у ПАТ "Харківська бісквіт на фабрика" кондитерських виробів на загальну суму 1479139, 04 грн., у т.ч. ПДВ -246 523,18 грн. на підставі належних документів, що не містять в собі будь-яких дефектів первинних документів, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704).
ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" виписані та надані позивачу наступні податкові накладні: № 432712 від 07.04.2011 р. на суму 376 301,20 грн., у т.ч. ПДВ -62 716,87 грн.; № 432720 від 21.04.2011 р. на суму 436 631,34 грн., у т.ч. ПДВ -72 771,89 грн.; № 433495 від 04.05.2011 р. на суму 283 212,23 грн., у т.ч. ПДВ -47 202,04 грн.; № 433452 від 19.05.2011 р. на суму 382 994,27 грн., у т.ч. ПДВ -63 832,38 грн., що включені ТОВ "ТБ "Престиж" до реєстрів отриманих податкових накладних за квітень та травень 2011 р.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до пп. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару (кондитерських виробів), придбаного безпосереднього у продавця (ПАТ "Харківська бісквітна фабрика"), який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видав покупцеві (ТОВ "ТБ "Престиж"), яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Посилання відповідача про порушення порядку заповнення податкових накладних № 432712 від 07.04.2011 р., № 432720 від 21.04.2011 р., № 433495 від 04.05.2011 р., № 433452 від 19.05.2011 р, у зв'язку з відсутністю в них одиниці виміру товару, суперечать фактичним доказам, що зібрані у справі. Так, аналіз наведених податкових накладних вказує про те, що в графі 4 "одиниця виміру товару" визначені показники: "кг" або "пачки".
Відображення у податкових накладних саме таких одиниць виміру товару ("кг", "пачки") повністю кореспондуються із вимогами п. 12.3. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 р. (в редакції, що діяв на момент спірних відносин).
Отже, податкові накладні містять в собі усі обов'язкові реквізити передбачені п. п. 201.1. ст. 201 ПК України, у тому числі, одиницю виміру товару -"кг" або "пачки".
Таким чином, суд робить висновок, що висновки відповідача про порушення порядку оформлення податкових накладних є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України. При цьому, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів які б вказували про інші порушення закону під час заповнення відповідних податкових накладних.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ТОВ "ТБ "Престиж" вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, у зв'язку з чим заниження податку на додану вартість сумі 246523,18 грн. не відбулося, оскільки обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ у квітні 2011 р. у розмірі 135488,76 грн. та у травні 2011 р. у розмірі 111034,42 грн.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що укладені між позивачем та його контрагентами (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") договори не були визнані недійсними. Доводи про нікчемність цих правочинів в акті перевірки відсутні.
Таким чином, законне формування податкового кредиту сум ПДВ у січні 2011 р. у розмірі 21 040,00 грн. та у квітні 2011 р. у розмірі 46 883,67 грн. по взаємовідносинам із ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", а також, у квітні 2011 р. у розмірі 135 488,76 грн. та у травні 2011 р. у розмірі 111 034,42 грн. по правовим відносинам із ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", не призвело до заниження ПДВ на суму сумі 314 446,85 грн., у т.ч.: за квітень 2011 року в сумі 203 412,43 грн., за травень 2011 р. в сумі 111 034,42 грн. та до завищення від'ємного значення ПДВ за січень 2011 р. у сумі 21 040,00 грн., за лютий 2011 р. у сумі 21 040,00 грн., за березень 2011 р. 21 040,00 грн., за квітень 2011 р. у сумі 21 040,00 грн.
Враховуючі викладене, суд вважає, що податкові повідомлення -рішення відповідача від 27 січня 2011 р. № 0000422330 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 314 446,00 грн., штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та № 0000432330 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за 3 міс. 2011 р. (вх. № 9002351956 від 20.04.2011 р.) у розмірі 21 040,00 грн., штрафні санкції у розмірі 21 040,00 грн. є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки суперечать закону.
Окрім цього, суд відмічає, що в акті перевірки вказано про порушення позивачем вимог пп. 6.2 п. 6 наказу ДПА України № 1969 від 21.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1401/18696 від 29.12.2010 р.
Проте, наказу ДПА України саме за номером 1969 від 21.12.2010 р., не існує.
Тому, доводи відповідача про порушення позивачем вимог не існуючого нормативно-правового акту є помилковими.
У момент спірних відносин був дійсний Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 р. (далі -Порядок № 969).
Згідно п. 6.2. Порядку № 969 податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Під час укладання ТОВ "ТБ "Престиж" договору № 0711/58/07 від 07.11.2007 р. із ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", договору № 162/06 від 31.01.2006 р. із ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" та у момент їх виконання, сторони за цими правочинами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість і це не заперечується відповідачем.
Таким чином, суд вважає посилання відповідача про неналежний статус позивача та його контрагентів повністю надуманими та безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України, відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних у справі письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.
З урахуванням викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000422330 від 27.01.11 р. та № 0000432330 від 27.01.11 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" судові витрати в розмірі 2146,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення стр. подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 р.