Справа № 22-ц-1197 Головуючий у 1 -й інстанції Алфьоров А.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
УХВАЛА іменем України
10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Дубровної В.В.,
суддів -Сибільової Л.О., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання -Рой Я.М.
та осіб, які беруть участь у справі - представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, - про розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою,-
встановила:
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено йому в користування в жилому будинку АДРЕСА_1: веранду "II", житлову кімнату 1-5 площею 7,5 кв.м, житлову кімнату 1-6 площею 14,9 кв.м, що на 1202 грн. більше вартості 14 частини спірного будинку, із споруд та будівель виділено 1/2 кухні "Б", 14 частини вбиральні "У", 1/2 частини огорожі № 1-6, що на 1057 гр. менше вартості 14 частини надвірних будов, загальною вартістю виділеної частини домоволодіння 24733,5 гр., що на 145 гр.більше вартості належної йому 14 частини.
Виділено ОСОБА_4. в користування в цьому будинку тамбур "І" площею 1,3 кв.м, кухню "1-2" площею 8,5 кв.м, житлову кімнату "1-3" площею 6,5 кв.м, житлову кімнату "1-4" площею 9,2 кв.м, що на 202 гр. менше вартості 1/2 частини будинку, із споруд та будівель виділено сарай "Ж", погріб "Д", 14 частини вбиральні "У", 14 частини огорожі № 1-6, що на 1057 гр. більше вартості 14 частини надвірних будов, загальною вартістю виділеної частини спірного домоволодіння 24443,5 грн., що на 145 гр. менше вартості його 14 частини.
Зобов"язано ОСОБА_1 демонтувати віконний блок в приміщенні II і 1-6, зробити вхід до житлового будинку, прибудувавши тамбур глибиною не менше 1,4 м, з установкою дверей.
Зобов"язано ОСОБА_4 закласти дверний отвір між приміщеннями: 1-2 і II, 1-3 і 1-6, 1-4 і 1-5, віконний отвір між приміщеннями 1-ІІ.
Зобов"язано обох переобладнати системи опалення та електропостачання, зробити додатковий лаз на горище, а горищний простір будинку використовувати згідно лінії розподілу будинку без зведення перегородки.
Виділено ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 147 кв. м., в т.ч. ділянку індивідуального користування площею 101 кв.м., зазначену на викопіровці плану ділянки у висновку експертизи жовтим кольором, та ділянку загального користування площею 46 кв.м, заштриховану на викопіровці плану.
Виділено ОСОБА_4. в користування земельну ділянку площею 147 кв.метрів, в т.ч. ділянку індивідуального користування площею 101 кв.м., зазначену на викопіровці плану ділянки у висновку експертизи зеленим кольором, ділянку загального користування площею 46 кв.м, заштриховану на викопіровці плану. Розподільні лінії ділянок зазначені червоним кольром.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 320 грн. грошової компенсації за надлишкову частину виділеного домоволодіння, а з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 400 гр. витрат на проведення експертизи та 56 гр. судового збору. З кожного стягнуто по 15 гр. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Оскаржуючи рішення суду, позивач просить його скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, невідповідність рішення суду ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України, неповне з"ясування обставин справи, невирішення судом питання про поділ і порядок переобладнання комунікацій та компенсацію проведення робіт, оскільки у відповідача в результаті поділу будинку залишились всі комунікації, що порушує його права.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, які підтримали скаргу з мотивів, в ній викладених, відповідача та його представника, які заперечують проти скарги та вважають рішення суду вірним, висловивши готовність компенсувати позивачеві половину вартості робіт, які будуть ним проведені по прокладенню до його частини будинку комунікацій, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали інвентарної справи на спірне домоволодіння, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки між співвласниками 1/2 частини домоволодіння виникають суперечки з приводу користування домоволодінням та земельною ділянкою, і реальний поділ будинку можливий, необхідно провести поділ спадкового майна -1\2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 і виділити кожному із спадкоємців в натурі належну йому частку житлового будинку та надвірних будівель та встановити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 висновку експертизи, враховуючи порядок користування спадковим майном, що склався.
Висновок суду в оскаржуваній частині узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального права, зокрема, ст. ст. 355-356, 367 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_4. на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після померлої 13 червня 2004 року їх баби ОСОБА_7 є співвласниками в рівних частинах 1/2 частини житлового будинку з надвірними, господарчими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1, власником 1/2 частини якого є ОСОБА_6. Зазначений будинок був зведений ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно договору про будівництво будинку та безстрокове користування земельною ділянкою від 16 квітня 1954 року на відведеній їм для цього на підставі рішення Сумського міськвиконкому НОМЕР_1 земельній ділянці площею 580 кв.м. Згідно актів про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального володіння від 18 вересня 1985 року та від 4 липня 1990 року, затверджених, відповідно, рішеннями Сумського міськвиконкому НОМЕР_2 та НОМЕР_3, зведені забудовниками частини будинку є двома відокремленими квартирами, одна з яких, належна ОСОБА_7, стала предметом спору між сторонами про її реальний поділ.
При розгляді справи третя сторона в справі - ОСОБА_6. підтвердила відокремлене користування нею та померлою ОСОБА_7 своїми частинами будинку та земельної ділянки.
Згідно висновку експертизи, після реального поділу домоволодіння частка ОСОБА_1 в спірній частині домоволодіння становитиме 503/1000, а ОСОБА_4 - 497/1000.
Визначаючи варіант поділу домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив обставини справи та дав належну оцінку доказам, з яких вбачається, що реальний поділ будинку потягне за собою певний обсяг робіт для обох сторін по обладнанню відокремлених систем газопостачання, опалення, електропостачання, водовідведення.
Обставина, на яку посилається апелянт, що іншій стороні відійшла та частина будинку, в яку
здійснено ввід зазначених комунікацій і в ній знаходяться газова плита, опалювальний котел та
електролічильник, що порушує його права, не може бути підставою для скасування рішення суду.
Питання компенсації одній із сторін майбутніх витрат на проведення робіт по обладнанню в
виділених їм частинах будинку відокремлених систем газопостачання, водовідведення, електропостачання та опалення, не було предметом спору в даній справі. Тим більше, реальні затрати по відокремленню комунікацій сторони ще не понесли, і це може бути предметом спору в майбутньому.
Не можна вважати, що зазначені апелянтом речі - котел, плита та лічильник, які належали спадкодавцю ОСОБА_7, є невідокремленою частиною будинку, реальний поділ якого був предметом спору між сторонами. Спір про поділ іншого спадкового майна, до якого можуть належати і зазначені речі, теж судом не розглядався.
Не спростовують рішення суду і інші доводи апеляційної скарги, зокрема, посилання апелянта на невідповідність рішення суду вимогам ЦПК України. В рішенні в описовій частині викладена позиція сторін, висловлена їх представниками в судовому засіданні, в мотивувальній частині наведені встановлені судом обставини. Інші недоліки рішення суду, яким правильно вирішено справу, відповідно до ч.З ст. 309 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування чи зміни.
Апеляційна скарга не містить посилань на факти, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, а тому його слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 червня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.