"24" травня 2012 р. Справа № 2a-1870/3857/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого сдді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника відповідача - Чепіка В.І.,
розголянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адмінстративну справу № 2а-1870/3857/12
за позовом прокурора міста Суми,
до Виконавчого комітету Сумської міської ради,
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Медіа Сервіс",
про визнання незаконним та скасування рішення, -
Прокурор міста Суми (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради (далі - відповіда, Виконком СМР) в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення вдповідача № 671 від 18 жовтня 2011 року "Про надання дозволів на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Суми".
В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Виконкому СМР в судовому засіданні 24 травня 2012 року проти позову заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши повноважного представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в частині вимог прокурора міста Суми про скасування оскаржуваного рішення Виконкому СМР провадження у справі закрити, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З системного аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією та законами України.
При цьому, слід відзначити, що, виходячи зі змісту ст.ст. 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами (пункт п'ятий частини першої).
Органи прокуратури мають своїм завданням захист від неправомірних посягань прав і свобод людини та громадянина. Прокурор при виявленні порушень законодавства має право вносити протести, порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, а так само давати приписи про усунення очевидних порушень закону, вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли (ст. ст. 20, 22, 33 Закону України "Про прокуратуру").
Відповідно до ст. 21 Закон України "Про прокуратуру", протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.
Суд звертає увагу на те, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор, на підставі ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. При цьому, прокурор, при зверненні з вимогами визнання незаконним акту має статус позивача, а не органу, якому за законом надано право захищати права, свободи та інтереси, інших осіб (ст.60 КАС України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру"), та користується правами та обов'язками позивача в адміністративному процесі.
Повноважень на звернення до суду з іншими позовними вимогами, окрім визнання акту незаконним, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурору чинним законодавством не надано. Тобто, жодним Законом не передбачено повноваження прокурора на звернення до суду з позовами про скасування рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги про скасування рішення Виконкому СМР не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, з огляду на викладене, а також враховуючи те, що ні Конституцією України, ні Законами України не передбачено право прокурора на звернення до суду з адміністративним позовом про скасування рішення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог позивача про скасування рішення Виконкому СМР № 671 від 18.10.2011 р.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 17, 50, 157, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 2а-1870/3857/12 за адміністративним позовом прокурора міста Суми до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Медіа Сервіс", про визнання незаконним та скасування рішення в частині позовних вимог про скасування рішення відповідача № 671 від 18 жовтня 2011 року - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик