копія
16 травня 2012 р. справа № 2a-1870/2266/12
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправними і нечинними податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправними та нечинними: податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011року №0003371703/1/101541 та податкової вимоги від 15.02.2012року №338. Свої вимоги мотивує тим, що податковим повідомленням-рішенням йому збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб з 1,5% до 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить положенням п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, згідно якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Саме тому він сплачує орендну плату у розмірі, передбаченому договором оренди землі - 1,5% від суми грошової оцінки землі. Крім того, позивач зазначив, що він не отримував рішення ДПА в Сумській області про результати розгляду первинної скарги, що є підставою вважати скаргу задоволеною, а винесене податкове повідомлення-рішення скасованим. Однак, ДПІ в м.Суми винесена податкова вимога від 15.02.2012року №338, яка є протиправною, оскільки не містить відомостей про факт виникнення грошового зобов"язання.
Відповідач - ДПІ у м.Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що з 01.01.2011року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Відповідно до п.288.5 ст.288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу. Тобто, мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки. Тому позивач повинен був самостійно розрахувати розмір орендного платежу на 2011рік з врахуванням вимог щодо мінімального розміру орендної плати, встановлених Податковим кодексом України. Крім того, відповідач зазначив, що податкова вимога відкликана податковою інспекцією (а.с.38-40, 75-77).
Позивач в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.82/. В письмовій заяві, що надійшла до суду, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати без його участі /а.с.68/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином /а.с.71/. В письмовій заяві, що надійшла до суду, справу просить розглядати без участі його представника, проти позову заперечує /а.с.81/.
Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 10.10.2011року службовими особами ДПІ в м.Суми проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-липень 2011року, за результатами якої складений акт перевірки від 10.10.2011 року №7563/17/319/НОМЕР_1 (а.с.11-13).
В ході перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 занижено податкове зобов"язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-липень 2011року на суму 37800грн. 84коп.
На підставі акту перевірки, ДПІ в м. Суми винесло податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011року №0002631703/87221, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 40501грн. 90коп., в тому числі: 37800,84грн. основного платежу та 2701,06грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням ДПА у Сумській області від 15.12.2011 року №20349/Ч/25-005-342/428/ск скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 28.10.2011року №0002631703/87221 в частині застосування штрафної санкції у сумі 1350,03грн., а в іншій частині первинна скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без змін (а.с.58-59).
За результатами розгляду первинної скарги, податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0003371703/1/101541 від 16.12.2011р., яким з врахуванням зменшення розміру штрафної санкції, ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 39151грн. 87коп., в тому числі: 37800,84грн. основного платежу та 1351,03грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.15).
На думку суду, вказане податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного податкового законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Відповідно до вимог п.288.1 та п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.
Згідно п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Пунктом 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011року позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст.274 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки від 11.07.2002року, згідно якого орендар - ФОП ОСОБА_1 прийняв у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 6900кв.м. Орендна плата на рік становить 1,5% від грошової оцінки землі (а.с.25).
Мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 6900кв.м. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, яка станом на 01.01.2011рік становить 4320090грн.
Згідно даних перевірки, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-липень 2011рік, зазначений платником податків - ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності від 28.01.2011року №9000145863) є меншим, ніж визначено нормами Податкового кодексу України, так як позивачем визначене податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-липень 2011року в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Заниження розміру орендної плати призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-липень 2011 року на 37800,84грн.
Тому, відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011року №0003371703/1/101541, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.
Посилання ФОП ОСОБА_1 на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки є безпідставним, так як Податковим кодексом України орендна плата віднесена до загальнодержавного земельного податку і встановлена в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку. Тому позивач з 01.01.2011 року повинен сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.
Твердження позивача про неотримання рішення ДПА в Сумській області про результати розгляду первинної скарги, що є підставою вважати скаргу задоволеною, а податкове повідомлення-рішення скасованим, є необґрунтованим, з огляду на слідуюче.
Так, відповідно до пункту 15 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 23.12.2010 року № 1001 та зареєстрованого в Мінюсті України 06.01.2011 року за №10/18748, коли пошта не може вручити платнику податків рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПА у Сумській області від 15.11.2011року №1844/ч/25-005-342 та рішення від 15.12.2011 року №20349/Ч/25-005-342/428/ск направлялися ФОП ОСОБА_1 за місцем його реєстрації поштою з повідомленням про вручення, однак платником не отримувались та повертались без вручення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відмітка пошти про повернення рекомендованого поштового відправлення рішення про результати розгляду первинної скарги - 20.01.2012року (а.с.57-60).
Отже, рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.12.2011 року №20349/4/25-005-342/428/ск вважається врученим 20.01.2012 року.
Щодо позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною та нечинною податкової вимоги від 15.02.2012року №338, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6.1 розділу 6 Порядку направлення органами ДПС податкових вимог платників податків, затвердженого наказом ДПС від 24.12.2010року №1037, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або судом суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.02.2012 року по обліковій картці позивача обліковувалась переплата по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 22350,95грн., яка у зв'язку з узгодженням податкового повідомлення-рішення №0003371703/1/101541 від 16.12.2011р. зменшилась на суму основного платежу 37800,84грн. та штрафних санкцій - 1351,03грн., та відповідно, виник податковий борг (недоїмка) у розмірі 16800,92грн. (а.с.78-79)
На підставі виникнення податкового боргу, ДПІ в м. Суми сформована податкова вимога №338 від 15.02.2012 року на суму 16800,92грн., яка була вручена платнику податків 13.03.2012року (а.с.17).
У зв'язку з надходженням до ДПІ у м.Сумах ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2012року по справі №2а-1870/2266/12 про відкриття провадження в адміністративній справі, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0003371703/1/101541 від 16.12.2011р. (основний платіж - 37800,84грн. та штрафні санкції -1351,03грн.), було виключено із облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1, що призвело до зменшення недоїмки в зазначеному розмірі.
Отже, у зв'язку з відсутністю податкового боргу, податкова вимога №338 від 15.02.2012 року, згідно з розділом VI п.6.1 наказу ДПС України від 24.12.2010р. №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами ДПС податкових вимог платників податків» відкликана в автоматичному режимі на підставі даних облікової інформаційної системи органів ДПС.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення суб"єкта владних повноважень виражене у формі податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги є актом індивідуальної дії і не є нормативним актом, а тому, не може визнаватись нечинним.
Враховуючи викладене, необхідно відмовити в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправними та нечинними: податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011року №0003371703/1/101541 та податкової вимоги від 15.02.2012року №338.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у місті Сумах про визнання протиправними та нечинними:податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011року №0003371703/1/101541 та податкової вимоги від 15.02.2012року №338 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар