23 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2609/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю представника позивача - Черчатого Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
26 квітня 2012 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві (далі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення боргу з податку на додану вартість в сумі 1 176 318,27 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 210 563,16 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 1 386 881,43 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка в добровільному порядку не погашена. У зв'язку з цим просить стягнути суми податкового боргу у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, зазначивши, що сума боргу на момент розгляду справи лише збільшилася.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду даної справи повідомлявся належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки осіб.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до наступних висновків.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2005 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 від 13.08.2007 р. зареєстрована платником ПДВ, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Полтаві з 04.07.2007 р.
Відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві декларації з податку на додану вартість №9007986840 від 20.09.2011 р., якою підприємець самостійно задекларувала податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 880,00 грн., № 9012887846 від 20.12.2012 р., якою підприємець самостійно задекларувала податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 90 000,00 грн. та декларації з податку на доходи фізичних осіб №292393 від 26.01.2011 р., відповідно до якої визначено податкове зобов'язання в розмірі 3300,00 грн., а також уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість від 02.11.2011 р. № 9009879316, яким визначено податкове зобов'язання в розмірі 32 163,00 грн. та 965,00 грн. та № 9009879352, яким визначено податкове зобов'язання в розмірі 24 120,00 грн. та 724,00 грн.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на момент вирішення спору по суті борг за даними деклараціями ФОП ОСОБА_2 не сплатила, що підтверджується карткою особового рахунку платника.
Крім цього, працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 11.06.2008 р. по 25.06.2008 р. проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 04.07.2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 01.08.2008 р. № 142/1703/2760504342/01/ДНК. Вказаним актом зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 підпункту 7.2.4, пункту 7.2, підпункту 7.3.4 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 500,00 грн. та завищено податковий кредит у сумі 24 1817,00 грн. за 2007 рік, в тому числі: вересень 2007 року - 35 601,00 грн., жовтень 2007 року - 133 798,00 грн., листопад 2007 року - 72 418,00 грн., а також порушення пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.12.1994 р. №889-ІV, внаслідок чого підприємцю визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у сумі 6 334,34 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 05.08.2008 р. № 0007001703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 362 725,50 грн., з яких 241 817,00 грн. -за основним платежем, 120 908,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та №0006991703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 334,34 грн. за основним платежем.
Не погодившись з вказаними рішеннями, відповідачем оскаржив їх до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2009 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2009 р. - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2012 р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 відхилено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р. - залишено без змін.
Крім цього, ДПІ у м. Полтаві в період з 10.02.2010 р. по 22.02.2010 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 27.02.2010 р. №1330/1703/2760504342, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 пункту 1.4 статті 1, підпунктів 7.2.3 та 7.2.6, пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого додатково визначено до сплати у бюджет суму податку на додану вартість у розмірі 496 818,00 грн., а також порушення пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV, внасліок чого встановлено завищення суми валових витрат та додатково визначено податкові зобов'язання податку з доходів фізичних осіб у сумі 202 582,05 грн.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010 р. №0000911703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 752 842,01 грн., з яких 501 894,67 грн. -за основним платежем, 250 947,34 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000921703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 202 582,05 грн. за основним платежем.
Не погодившись з вказаними рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 р. - без змін.
Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено обставини та надано правову оцінку прийнятими ДПІ у м. Полтаві вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.
Крім того, 20.10.2011 р. ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку з питання несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 8175/1706/2596415026, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме не сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за травень 2011 року у розмірі 29,54 грн. (сплачено із затримкою на 8 днів).
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 р. № 0012291706, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2,95 грн.
Доказів щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 та статті 129 Податкового кодексу України позивачем нараховано пеню у розмірі 2 746,22 грн. та станом на момент судового розгляду загальна сума боргу відповідачем не погашена.
Підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідачу було направлено податкову вимогу від 18.08.2011 р. № 2757, яка отримана ФОП ОСОБА_2 особисто 24.10.2011 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно пункту 59.5 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, загальна сума боргу становить 1 386 881,43 грн., з яких 1 176 318,27 грн. - з податку на додану вартість, 210 562,16 грн. - з податку на доходи фізичних осіб та станом на момент вирішення спору по суті в добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Згідно з пунктом 20.1.18 цього Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з:
- податку на додану вартість у розмірі 1 176 318,27 грн. (один мільйон сто сімдесят шість тисяч триста вісімнадцять гривень 27 копійок) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтава, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019;
- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 210 563,16 грн. (двісті десять тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 16 копійок) на р/р 33215800700002, код бюджетної класифікації платежу 11010100, одержувач УДКС у місті Полтава, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2012 року.
Суддя Є.Б. Супрун