Справа № 2а/1770/1698/2012
08 травня 2012 року 11год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник Дудка Ігор Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління юстиції у Рівненській області Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця, зобов'язання вчинення дій , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Рівненській області Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.04.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року, зобов'язання відновити виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. На їх обґрунтування пояснив, що виконавче провадження з примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року було закрито з підстав повернення виконавчих документів на вимогу комісії по трудових спорах товариства.
Зазначив, що в даному випадку виконавче провадження не підлягало закінченню, оскільки комісія по трудових спорах ВАТ "РЗТА" не є посадовою особою, яка здійснює функції держави, а отже повернення на її вимогу виконавчих документів суперечить вимогам ч.2 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказав, що існування заборгованості товариства підтверджується актом взаєморозрахунків, підписаним з позивачем, а законність посвідчення комісії по трудових спорах встановлено судовим рішенням Рівненського районного суду та протоколом комісії, яким за результатами розгляду звернення в.о. голови правління товариства відмовлено в перегляді рішень, на підставі яких видано посвідчення.
З огляду на це, вважає оспорювану постанову протиправною, просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив.
На обґрунтування заперечень пояснив, що в процесі примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі від органу, що видав виконавчий документ надійшла заява про його повернення.
Зазначив, що у випадках надходження вимоги від суду або органу (посадової особи), що видали виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню, незалежно від існування обставин, передбачених ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".
Вважає, що винесення оспорюваної постанови є правомірною, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено наступні обставини.
22.05.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області відкрито виконавче провадження ВП №12934858 щодо примусового виконання посвідчення комісії по трудових спорах Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" №134 від 27.04.2009 року, виданого на підставі рішення вказаної комісії, оформленого протоколом №4 від 14.04.2009 року, про стягнення на користь ОСОБА_1 5707,00 грн. заборгованості по заробітній платі, про що винесено відповідну постанову (а.с.22-26).
02.04.2012 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області надійшла заява комісії по трудових спорах Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" за вих. №1 від 29.03.2012 року про повернення без виконання виконавчих документів - посвідчень комісії. До вказаної заяви додано витяг з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу товариства від 23.03.2012 року, рішення комісії по трудових спорах товариства про відкликання посвідчень від 29.03.2012 року, перелік посвідчень комісії, що відкликаються, до якого увійшло посвідчення №134 від 27.04.2009 року (а.с.27-29,31-33).
06.04.2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудкою І.О. закінчено виконавче провадження з примусового виконання посвідчення комісії по трудових спорах Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" №134 від 27.04.2009 року, про на підставі п.9 ч.1 ст.49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено відповідну постанову, яку затверджено в.о. начальника відділу Черпаком М.Л. (а.с.30).
06.04.2012 року вказану постанову простою кореспонденцією надіслано стягувачу ОСОБА_1 із супровідним листом (а.с.34).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню та перелік виконавчих дій, що вчиняються державними виконавцями передбачено Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон України "Про виконавче провадження").
Згідно п.9 ч.1, ч.2, ч.3 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню. У такому випадку виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, оспорювана постанова від 06.04.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року винесена державним виконавцем в межах повноважень та за наявності підстав визначених Законом.
Суд не бере до уваги посилання позивача на ч.2 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" як на обґрунтування протиправності дій державного виконавця по закінченню виконавчого провадження.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, в разі виникнення обставин, передбачених вказаною статтею, державний виконавець зобов'язаний самостійно повернути виконавчий документ, про що винести відповідну постанову.
В свою чергу, в разі надходження від суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ вимоги про його повернення, виконавче провадження підлягає закінченню.
Таким чином, виконавчі дії, передбачені ст.48 та ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" є за своєю суттю різними і їх вчинення не є взаємозалежним.
З огляду на те, що обставини, визначені ст.48 Закону України "Про виконавче провадження не були підставою для винесення державним виконавцем оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження, суд вважає, що посилання позивача на вказану статтю є необґрунтованим.
Стосовно тверджень позивача щодо встановлення законності посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області, відмови комісії по трудових спорах у перегляді рішень та посвідчень за результатами звернення в.о. голови правління ВАТ "РЗТА", дійсного існування заборгованості товариства перед позивачем, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.02.2012 року позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до відповідачів: комісії по трудових спорах Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог - підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області, залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, в зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання (а.с.7).
Отже, вказаною ухвалою жодних обставин по суті спору встановлено не було.
Існування заборгованості ВАТ "РЗТА" перед позивачем, що підтверджується актом взаєморозрахунків станом на 23.09.2010 року (а.с.9) та відмова комісії по трудових спорах у перегляді рішень попереднього складу комісії по заробітній платі, на підставі яких видано посвідчення №134 від 27.04.2009 року, що викладена у протоколі комісії №2 від 02.02.2011 року (а.с.10-11) не можуть братися судом до уваги як доказ неправомірності дій державного виконавця по закінченню виконавчого провадження, оскільки не стосуються даного предмету спору.
Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження з примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА"№134 від 27.04.2009 року, то суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", в разі закінчення виконавчого провадження воно є завершеним. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Підстави для відновлення виконавчого провадження передбачено ст.51 Закону України "Про виконавче провадження".
Зокрема, згідно ч.1 вказаної статті ними є визнання судом незаконною чи скасування начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу; надходження до державного виконавця рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову; повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби.
Частиною 3 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Таким чином, відновлення виконавчого провадження обумовлене існуванням передбачених законом підстав та належить до повноважень державного виконавця.
Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність оспорюваної постанови від 06.04.2012 року з примусового виконання посвідчення КТС ВАТ "РЗТА" №134 від 27.04.2009 року про закінчення виконавчого провадження, то підстави для задоволення позовної вимоги про відновлення виконавчого провадження відсутні.
Крім того, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд в разі задоволення адміністративного позову може зобов'язати відповідача вчинити певні дії. Проте, суд не наділений повноваженнями давати вказівки з питань, що належать до виключної компетенції органу державної виконавчої служби.
Тому, задоволення вказаної позовної вимоги є втручанням у діяльність суб'єктів владних повноважень та підміною їх функцій.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
В силу вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Рівненській області Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця, зобов'язання вчинення дій відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.