ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 травня 2012 р. № 2а-1831/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої cудді -Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання -Гойни Є.А.,
за участі сторін:
прокурора -Покори К.В., згідно посвідчення,
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2, згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові позовну заяву військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини 4114 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно, -
військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до в/ч 4114 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 8760,59 грн.
Прокурор в обґрунтування своєї позиції зазначає, що звертається до суду в інтересах колишнього військовослужбовця в/ч 4114 старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 виходячи з наступного. ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч 4114 та, відповідно до наказу начальника управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України від 13.12.2011 року № 72-ос, його звільнено з військової служби у запас на підставі п. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" -за станом здоров'я, а в подальшому, згідно наказу командира в/ч 4114 № 256 від 16.12.2011 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу в/ч 4114 та усіх видів забезпечення. Зазначає, що за період проходження військової служби ОСОБА_1, відповідачем не здійснено йому виплату грошової компенсації замість недоотриманого речового майна на суму 8760,59 грн. Саме цю суму прокурор і просить стягнути у судовому порядку, оскільки добровільно кошти не виплачуються.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги також підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у запереченні, поданому до суду 21.03.2012 року, та , у відзиві на позовну заяву, що був поданий до суду 05.04.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Станом на момент розгляду даної справи законодавством не передбачено отримання військовослужбовцями грошової компенсації взамін речового майна. Наголошує, що позивач міг претендувати на отримання грошової компенсації за речове майно, яке йому належало до видачі до 11.03.2000 року та з 01.01.2007 року. А представлена позивачем довідка на виплату грошової компенсації взамін належного речового майна, що підлягає видачі ОСОБА_1, виданій у фінансовій частині в/ч 4114, не є виразом грошової заборгованості, оскільки відображає вартість недоориманого майна за весь період проходження служби, а не у період, коли такі компенсаційні виплати за речове майно могли проводитися. Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України п. 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" механізм реалізації соціально-економічних прав може бути змінений державою через неможливість їх фінансового забезпечення. За таких обставин просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення прокурора, позивача, представника відповідача, оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно з наказом начальника управління Західного ТрК ВВ МВС України від 13.12.2011 року № 72 о/с, старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»у відставку за п. 6-«Б»(за станом здоров'я - в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 377/102 від 23.11.2011 року). Наказом командира військової частини 4114 по стройовій частині № 256 від 16.12.2011 року, ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, знято зі всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Личаківсько-Шевченківсько-Залізничного РВК Львівської області.
Положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», в редакції, чинній до 11.03.2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Втім, ч. 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»призупинено Законом України від 17.02.2000 р. N 1459-III «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», зокрема, в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Згідно ч.3 згаданого Закону, останній набирає чинності з дня його опублікування.
11.03.2000 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 45 було офіційно опубліковано Закон № 1459-III, таким чином саме цю дату слід вважати датою набрання чинності останнім.
Таким чином, до вказаної дати (до 11.03.2000 року) позивач мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не мав заборгованості по речовому майну, яка б виникла до 11.03.2000 року.
Законом України "Про внесення до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 03.11.2006 року стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»була викладена в новій редакції та доповнена п. 2 ст. 9-1, яким визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Прикінцевих положень зазначений Закон набрав чинності з 01.01.2007 року. Таким чином у період з 11.03.2000 року по 01.01.2007 року у відповідача були відсутні законні підстави для виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно.
Згідно п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців та інших військових формувань у мирний час, затв. постановою КМУ від 28.10.2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Пунктом 28 вказаного положення, військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»в редакції Закону від 05.10.2000 року № 2019-ІІІ, (стаття 16 набрала чинності з січня 2001 року) військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Втім, даний Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане речове забезпечення.
Слід зазначити, що Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців та інших військових формувань у мирний час, затв. постановою КМУ від 28.10.2004 року № 1444, визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість недодержаного речового майна, що було призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, грошова компенсація замість речового майна була передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року та з 01 січня 2007 року по день звільнення, а отже позивач має право на отримання компенсації за речове майно в межах зазначеного періоду.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не мав заборгованості по речовому майну, яка б виникла до 11.03.2000 року.
Таким чином, суд вказує, що позивачу підлягає до виплати грошова компенсація за неотримане речове майно в період з 01.01.2007 року по 13.12.2011 року (дату звільнення), яка, згідно з довідкою в/ч 4114 від 12.04.2012 року № 1/24/2-342, складає 5818,24 грн.
Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про відсутність коштів для виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, оскільки відсутність коштів в Державному бюджеті не може бути підставою для невиплати стягувачам належної їм суми.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Войтенко проти України".
З урахування наведеного, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, на суму 5818,24 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
позов задовольнити частково.
Стягнути з військової частини 4114 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 5818 (п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 24 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 12.05.2012 року.
Суддя Потабенко В.А.