Категорія №8.1.5
Іменем України
14 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3287/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,
у відстуність представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської обалсті Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 3286,63 грн.,
26 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської обалсті Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 3286,63 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.
На обліку в Сватівській міжрайонній державній подактовій інспекції Луганської області Державної податкової служб из 04.01.2006 за №2166 обліковується фізична особа - підприємець ОСОБА_2, яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, номер запису 2 374 000 0000 001224, дата проведення держанвої реєстарції 04.01.2006.
Між ФОП ОСОБА_2 та Сватівською міською радою Луганської області в 2012 році укладено договір оренди землі №34-М, відповідно до п. 4.2 якого, розмір орендної плати становить 19488,00 грн. на рік. Згідно п. 4. 4 вказаного договору виплата орендної плати за земельну ділянку здійснюється щомісчно, рівними частками, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.
ФОП ОСОБА_2 надано до Сватівської МДПІ Луганської області ДПС звітну податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік за вхідним № 340 від 01.02.2012 де зазначено розмір орендної плати по строку сплати 01.03.2012 - 1624, 00 грн., по строку сплати 30.03.2012 - 1624,00 грн.
Станом на 23.04.2012 за ФОП ОСОБА_2 рахується заборгованість у сумі 3286,63 грн., яка складається з податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 3248,00 грн. та пені у розмірі 38,63 грн.
Н адресу ФОП ОСОБА_2 було виставлено податкову вимогу №9 від 16.03.2011 року, яка була отримана відповідачем своєчасно.
Однак податковий борг по орендній платі за землю в сумі 3286,63 грн. залишається несплаченим.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 3286,63 грн.. який виник за період з 30.01.2012 по 30.03.2012.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання в якому зазначив, що на вимогах, викладених в адміністративному позові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 наполягає, просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 3286,36 грн. та слухання справи провести без участі представника МДПІ.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
10 травня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі, направлене на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 04 січня 2006 року за №2 374 000 0000 001224 та відповідно до довідки №22 від 01.02.2012 взято на податковий облік як платника податків в Сватівській ОДПІ Луганської області 04.01.2006 за №2166. (а.с.7,8).
За фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 обліковується податковий борг перед бюджетом у розмірі 3286,63 грн., з орендної плати за землю.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).
Судом встановдено, що між Сватівською міською радою Луганської області та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі №34-М (а.с.12-15), відповідно до п. п. 4.2 п. 4 якого розмір орендної плати становить 19488,00 грн. в рік.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 3286,63 грн., який виник за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації за 2012 рік від 01.02.2012 вх. №340 на загальну суму 19488,00 грн., з яких є несплаченою сума в розмірі 3248,00 грн. за 30.01.2012 по 30.03.2012 року (а.с.16-18, 6,11).
Також відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС було нараховано пеню в розмірі 38,63 грн. та яка станом на 23.04.2012 року є несплаченю, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою платника. (арк. справи 6,11).
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
Позивачем винисено відносно відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 16 березня 2011 року № 69, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом позивача на корінці податкової вимоги (а.с.10).
Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкової вимоги).
Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.
Таким чином, оскільки податкова вимога є чинною та сума податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 3286,63 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської обалсті Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 3286,63 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікоовї картки НОМЕР_1, що мешкає за адресою:92600, АДРЕСА_1 в доход місцевого бюджету м. Сватове 13050500, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, розрахунковий рахунок 33216815700272, суму податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 3286,63 грн. (три тисячі двісті шістдесят гривень 63 копійки), який виник за період з 30.01.2012 по 30.03.2012.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 18 травня 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова