18 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1271/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі - Нововолинська ОДПІ Волинської області ДПС, позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 6249 грн. 49 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, був взятий на облік як платник податків у Нововолинській об'єднаній державній податковій інспекції (далі - Нововолинська ОДПІ), перебуває на загальній системі оподаткування, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. За відповідачем станом на 27.04.2012 року рахується податковий борг у загальному розмірі 6249 грн. 49 коп., у тому числі з податку на додану вартість - 4342 грн. 02 коп. (з яких пеня - 120 грн. 51 коп.), податку з доходів фізичних осіб - 1907 грн. 47 коп. (з яких пеня - 144 грн. 56 коп.). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення податкового боргу) відповідачу надсилались податкові вимоги, а в подальшому 03.03.2010 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України органи державної податкової служби як органи стягнення мають право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Позивач просить стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4342 грн. 02 коп. та на користь місцевого бюджету міста Нововолинська податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1907 грн. 47 коп.
В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 14.05.2012 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 44-45).
Відповідач у судове засідання не прибув, хоча в розумінні частини третьої статті 33, статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 43).
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не прибув в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 28.11.2000 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а. с. 7). Відповідач 29.11.2000 року взятий на облік як платник податків у Нововолинській ОДПІ (правонаступником якої є Нововолинська ОДПІ Волинської області ДПС), про що видано довідку про взяття на облік платника податків від 07.06.2010 року № 315 (а. с. 11), перебуває на загальній системі оподаткування, зареєстрований платником податку на додану вартість (ПДВ) згідно з виданим свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 53981207 (а. с. 8).
Станом на 27.04.2012 року за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг у загальному розмірі 6249 грн. 49 коп., у тому числі з податку на додану вартість - 4342 грн. 02 коп. (з яких пеня - 120 грн. 51 коп.), податку з доходів фізичних осіб - 1907 грн. 47 коп. (з яких пеня - 144 грн. 56 коп.).
Податковий борг з ПДВ виник через неповну сплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником податків в податкових деклараціях за грудень 2009 року в розмірі 1667 грн. 00 коп. (вхідний № 27369 від 19.01.2010 року) (а. с. 22-23), червень 2010 року в розмірі 266 грн. 00 коп. (вхідний № 11104 від 20.07.2010 року) (а. с. 27-28), уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень (серпень) 2010 року в розмірі 2510 грн. 00 коп. (вхідний № 17945 від 04.10.2010 року) (а. с. 46), та узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Нововолинської ОДПІ від 22.04.2010 року № 0002941701/0 в розмірі 884 грн. 33 коп., № 0002951701/0 в розмірі 40 грн. 00 коп., № 0002961701 в розмірі 54 грн. 23 коп. (а. с. 29, 29 зворот). Податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ прийняті за результатами перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, про що складено акт № 542/360/17 від 22.04.2010 року (а. с. 49-50), та були належно вручені відповідачу, про що свідчить розписка про їх отримання на корінцях податкових повідомлень-рішень, при цьому, у встановленому законом порядку не оскаржені. Податковий борг з ПДВ, з урахуванням часткової сплати, що відображена в особовому рахунку зворотного боку облікової картки платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2009-2012 роки, складає 4342 грн. 02 коп., у тому числі пеня - 120 грн. 51 коп. (а. с. 31-35).
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник через несплату відповідачем авансових платежів протягом трьох кварталів 2009 року в розмірі 753 грн. 15 коп. щоквартально, які були визначені в податковому повідомленні № 0001091700/0 від 09.02.2010 року (а. с. 18), прийнятому Нововолинською ОДПІ на підставі розрахунку та декларації про доходи, одержані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (а. с. 19-21). Вказане податкове повідомлення від 09.02.2010 року вручене відповідачу 11.02.2009 року, про що свідчить розписка ОСОБА_1 на корінці податкового повідомлення (а. с. 18). Крім того, відповідачем не сплачена сума штрафної санкції з цього податку, визначена у податковому повідомленні-рішенні № 0001131701/0/137 від 12.02.2010 року у розмірі 316 грн. 65 коп. (а. с. 30), прийнятому на підставі акту Нововолинської ОДПІ про результатами невиїзної документальної перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання № 178/98/17 від 12.02.2010 року (а. с. 47-48), та яке належно вручене відповідачу, про що свідчить розписка про отримання на корінці податкового повідомлення-рішення, при цьому, у встановленому законом порядку не оскаржене. Податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням часткової сплати, що відображена в особовому рахунку зворотного боку облікової картки платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2009-2012 роки, складає 1907 грн. 47 коп., у тому числі пеня - 144 грн. 56 коп. (а. с. 36-38).
Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: направлялись відповідачу податкові вимоги № 756 від 31.12.2009 року, № 2/523 від 03.02.2010 року, а 03.03.2010 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 13-17). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальний розмір якого станом на 27.04.2012 року складає 6249 грн. 49 коп.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 01.01.2011 року) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 01.01.2011 року) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації; у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування; у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктами 14.1.2, 14.3, 14.4 пункту 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції № 12 від 21.04.1993 року (з наступними змінами та доповненнями, чинної до 01.01.2012 року) визначено, що податок з доходів фізичних осіб з доходів, одержаних за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, обчислюється податковими органами за місцем реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у податкових органах на підставі податкових декларацій, поданих такими фізичними особами за відповідний звітний податковий період, використовуючи при цьому інші відомості про їх доходи, отриманими відповідно до законодавства. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 відсотків суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті до відповідного бюджету не пізніше 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених відповідачем та нарахованих контролюючим органом, але узгоджених у встановленому законом порядку, та з податку на доходи фізичних осіб, визначених податковим органом за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, та у зв'язку з порушенням податкового законодавства, але узгоджених у встановленому законом порядку, відтак відповідні суми податкових зобов'язань підлягали сплаті у строки, визначені в законі з відповідного податку та наведені вище.
Пеня нарахована на підставі статті 16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов'язань на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до статті 9 ПК України податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних податків.
Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб (що належать до загальнодержавних податків) на загальну суму 6249 грн. 49 коп., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до її погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави податкового боргу в зазначеній сумі.
Керуючись статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг в загальному розмірі 6249 гривень 49 копійок (шість тисяч двісті сорок дев'ять гривень сорок дев'ять копійок), в тому числі: з податку на додану вартість в розмірі 4342 гривні 02 копійки (чотири тисячі триста сорок дві гривні дві копійки), з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1907 гривень 47 копійок (одна тисяча дев'ятсот сім гривень сорок сім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх