Постанова від 25.01.2012 по справі 2а-13675/11/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2012 р. об 11:36 Справа №2а-13675/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Сидельовій М.В.,

за участю представника позивача - Котлярової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" про стягнення 480485,42 грн. заборгованості.

27.12.2011 року у зв'язку із частковим погашенням податкового боргу, позивач надіслав заяву про зміну позовних вимог. Відповідно до наданої заяви, позивач просить стягнути з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" податковий борг у розмірі 81123,23 гривні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несплату відповідачем, визначеної за актом планової виїзної перевірки №2079/23-2/32679507 від 19.09.2011 року пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалами суду від 02.11.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті позову, просив задовольнити адміністративний позов відповідно до змінених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ згідно ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" є юридичною особою (ідентифікаційний код 32679507) зареєстрований Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим за адресою: 97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, буд.28, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно довідки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим №28-01/07 від 26.01.2004 року, державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" перебуває на податковому обліку з 22.10.2003 року за №19-02/256.

На підставі направлення від 11.08.2011 року, виданого державною податковою інспекцією у м. Євпаторія, державним податковим ревізором проведена планова виїзна перевірка державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що була складена довідка №167/17-01 про результати перевірки №2079/23-2/32679507 від 19.09.2011 року. В ході перевірки встановлено порушення п.п 16.3.5 п.16.3 статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. №889-VI, п.п. 168.4.7 п.168.4 статті 168 Податкового кодексу України, донараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 81123,23 гривні.

З довідкою №167/17-01 про складений акт перевірки були ознайомлені в.о керівника - Макогонюк Р.О., в.о. головного бухгалтера Прошкіна А.Р., яка підписали акт перевірки без заперечень (а.с.12, зв.б.).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, сума заборгованості зі слати нарахованої пені після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати пені у розмірі 81123,23 гривні за порушення податкового законодавства є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за актом планової виїзної перевірки, повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Додана до позовної заяви вимога про сплату боргу від 25.03.2011 року №25 не може вважатись належним доказом дотримання приписів статті 95 ПК України, оскільки вона виставлена до складання довідки №167/17-01 про проведення перевірки від 19.09.2011 року (зазначена сума податкового боргу станом на 25.03.2011 року). Також податкова вимога складена не з податку на доходи найманих працівників (код бюджетної класифікації 11010105), стягнення за яким проводиться за позовом, а з іншого податку - (податку з доходів фізичних осіб - код бюджетної класифікації 11019900), тобто, в ній зазначено про сплату боргу, який виник за іншими підставами, ніж борг, про стягнення якого заявлено. позов.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.01.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 30.01.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.

Попередній документ
24228241
Наступний документ
24228243
Інформація про рішення:
№ рішення: 24228242
№ справи: 2а-13675/11/0170/16
Дата рішення: 25.01.2012
Дата публікації: 28.05.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: