вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 травня 2012 р. (16:50) Справа №2а-4067/12/0170/9
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК
третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим
про визнання незаконною та скасування постанови №27927033 від 02.08.11р.
Сторони та третя особа явку представників не забезпечили.
Позивач звернувся до Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ВП №27927033 від 02.08.11р. про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, на підставі якої відкрито виконавче провадження не є виконавчим документом.
Ухвалою Красноперекопського міського суду АР Крим від 22.08.11 р. справу №2а-6475/11 за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК про визнання незаконною та скасування постанови №27927033 від 02.08.11р. передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.
Не погодившись з даною ухвалою суду ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Ар Крим від 22.08.11р., позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишили без задоволення.
Справа №2а-6475/11 надійшла до Окружного адміністративного суду АР Крим та передана на одноособовий розгляд судді Гаманко Є.О. із привласненням справі номеру 2а-4067/12/0170/9.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 23.04.12р. справа №2а-4067/12/0170/9 прийнята до провадження судді Гаманка Є.О., до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим.
У судове засідання, що відбулося 15.05.12р., сторони та третя особа явку представників не забезпечили, про день, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином - судовою повісткою.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника. У наведеному клопотанні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Від Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника. У наведеному клопотанні третя особа повідомила суду, що згідно вимоги №409 від 26.07.11р. за станом на 14.05.12р. значиться заборгованість в розмірі 1720,80грн., у зв'язку із чим УПФУ в Красноперекопському районі АР Крим просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірної постанови для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судом з'ясовано, що 02.08.11р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК Лутай А.А. складено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.4).
Вищенаведеною постановою відкрито виконавче провадження з виконання вимоги №Ф-409 с, що видана Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим 26.07.11р., про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки у розмірі 1720,80грн.; надано боржнику строк для добровільного виконання до 08.08.11р.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивач до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.
На час виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" (далі Закон №606).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст.1 Закону №606).
Відповідно до ст.1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із ст.17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Ч.2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч.1 ст.11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно із ч.1 ст. 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Судом встановлено, що на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" постановою відділу державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції від 02.08.2011р. ВП №27927033 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим №Ф-409 від 26.07.11р., про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки у розмірі 1720,80грн.
З повідомлення-розрахунку Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим за станом на 01.06.11р. вбачається, що позивачу нараховано до сплати за 2010 рік страхові внески відповідно до пункту 4 частини 8 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") в сумі 1720,80грн.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абз.5 п.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Враховуючи, що заборгованість позивача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим є заборгованістю зі страхових внесків, нарахованих за 2010 рік, суд вважає, що у даному випадку Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим правомірно застосовані положення ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) щодо надіслання Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК вимоги про сплату боргу від 26.07.2011р. №Ф-409с, а відділом державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК правомірно винесено постанову від 02.08.2011р. ВП №27927033 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної вимоги, оскільки ця вимога у відповідності із ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) є виконавчим документом, примусове виконання якої у відповідності із Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення.
Суд вважає неспроможним посилання позивача на наявність постанови Окружного адміністративного суду АРК від 13.01.12р. у справі №2а-15809/11/0170/14 про стягнення з позивача на користь Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим заборгованості в розмірі 1720,80грн. як на підставу для скасування постанови ВП №27927033 від 02.08.11р. про відкриття виконавчого провадження. Суд також звертає увагу на те, що у наведеній постанові суду йдеться про стягнення на підставі вимоги №Ф 409 від 05.09.11р., тоді як спірна постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята на підставі вимоги №Ф-409 с від 26.07.11р.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивач не довів суду обґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 21.05.2012 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.