79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.09.06 Справа № 5/670-19/122А
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Процика Т.С.
Суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Трускавець Львівської області №5698/100 від 28.07.2006 року.
на постанову Господарського суду Львівської області від 14.07.2006 року у справі № 5/670-19/122А
за позовом ТзОВ “Агроторговий Дім “Волинь», м.Трускавець
до ДПІ у м.Трускавець, м.Трускавець
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.12.2005р. №0001712340/0
за участю представників:
від позивача: Яценко С.А. -представник;
від відповідача: Дікун М.В. - перший заступник начальника ДПІ у м.Трускавець,
Юрса Р.В. - старший державний податковий ревізор-інспектор,
Баран Г.В. - завідувач юридичним сектором,
Козленко С.А. -начальник відділу юридичного управління ДПА у
Львівській області.
Постановою Господарського суду Львівської області від 14.07.2006 року у справі № 5/670-19/122А позовні вимоги ТзОВ »АТД»Волинь» задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Трускавець від 20.12.2005 р. №0001712340/0 скасоване в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1125708,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2005р. №0001712340/0 в сумі 43424,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у м.Трускавець подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач вважає, що постанова Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню, оскільки місцевим господарським судом порушено норми матеріального права.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та пояснили, що позивачем неправомірно, всупереч п.п.7.2.3 п.7.2; п.п.7.4.2, 7.4.5 п.7.4; п.п.7.7.1 п.7.7; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2005 р. податок на додану вартість в сумі 1169132,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного господарського суду просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Господарського суду Львівської області - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, постанову суду, колегією суддів встановлено наступне.
ДПІ у м.Трускавець було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ »АТД»Волинь» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за серпень 2005 р.
За результатами перевірки складено акт від 09 грудня 2005 р. №205/23-0/31120922, в якому зазначено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2; п.п.7.4.2, 7.4.5 п.7.4; п.п.7.7.1 п.7.7; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97 ВР ( із змінами та доповненнями) ТзОВ »АТД»Волинь» неправомірно включило до Розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 р. податок на додану вартість в розмірі 1169132,00 грн., оскільки в серпні 2005 р. безпідставно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 4090,00 грн., сплачений в зв'язку з придбанням легкового автомобіля та паливно-мастильних матеріалів до нього; податок на додану вартість в сумі 813500,00 грн., сплачений підрядникам у складі попередньої оплати за роботи; податок на додану вартість в сумі 312208,00 грн., сплачений в зв'язку з імпортом товаро-матеріальних цінностей, фактичного використання яких в господарській діяльності підприємства в періоді, що підлягав перевірці, не встановлено; податок на додану вартість в сумі 39334,00 грн., який не був сплачений постачальникам за отримані товари і послуги в серпні 2005 р.
На підставі акту перевірки від 09.12.2005 р. №205/23-0/31120922 ДПІ у м.Трускавець було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2005 р. №0001712340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1169132,00 грн.
Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, подав позов до Господарського суду Львівської області, в якому просив визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Трускавець в сумі 1169132,00 грн. В заяві від 06.06.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.12.2005 р. №0001712340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1125708,00 грн. Зазначена заява підставно не прийнята до уваги судом, так як довіреність представника, який подав заяву, дійсна до 01.07.2006р. Позовні вимоги були мотивовані тим, що в серпні 2005 р. у зв'язку із здійсненням попередньої оплати за роботи, пов'язані з будівництвом готелю “Прикарпаття», в сумі 4881000,00 грн. та в зв'язку з імпортом матеріальних цінностей, пов'язаних з їх використанням в процесі експлуатації готельного комплексу, податок на додану вартість в сумі 813500,00 грн., сплачений підрядникам, та податок на додану вартість в сумі 312208,00 грн., сплачений митним органам, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту за серпень 2005 р. та включено в Розрахунок суми бюджетного відшкодування у вересні 2005р. Щодо факту неправомірного включення до податкового кредиту за серпень 2005 р. та в розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 4090,00 грн., сплаченого в зв'язку з придбанням легкового автомобіля та паливно-мастильних матеріалів до нього, та в частині включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 39334,00 грн., який не був сплачений постачальникам за отримані товари і послуги в серпні 2005 р., позивач цього факту не спростовував.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ “АТД“Волинь» (Замовник) та ПП “Семболь Трускавець» (Генпідрядник) було укладено договір генпідряду від 15.08.2003 р. №15/08-03 та додаткова угода від 01.10.2004 р. №1 до даного договору, відповідно до яких Генпідрядником виконуються роботи по будівництву готелю “Прикарпаття» за адресою м.Трускавець, вул.Городище, 8.
У серпні 2005 р. ТзОВ »АТД»Волинь» було проведено передоплату ПП »Семболь Трускавець» в сумі 4381000,00 грн., в тому числі ПДВ-730166,00 грн. На підставі податкових накладних, виписаних ПП »Семболь Трускавець» від 04.08.2005 р. №1, від 17.08.2005 р. №3, від 26.08.2005 р. №4, від 29.08.2005 р. №5, ТзОВ »АТД»Волинь» було віднесено до податкового кредиту і заявлено до відшкодування податок на додану вартість в сумі 730166,00 грн.
Також, в серпні 2005 р. ТзОВ »АТД»Волинь» платіжним дорученням від 01 серпня 2005р. №988 було проведено передоплату ТзОВ »Український мисливський клуб» в сумі 500000,00 грн., в тому числі ПДВ-83333,33 грн. На підставі податкової накладної, виписаної ТзОВ »Український мисливський клуб» від 01.08.2005 р. №2/05, ТзОВ »АТД»Волинь» було віднесено до податкового кредиту і заявлено до відшкодування податок на додану вартість в сумі 83333,33 грн.
Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як випливає із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи із зазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість», враховуючи наявність у матеріалах справи належним чином засвідчених копій договору від 15.08.2003 р. №15/08-03 та додаткової угоди від 01.10.2004 р. №1 до договору про будівництво готелю “Прикарпаття», укладених між позивачем та ПП »Семболь Трускавець», податкових накладних від 04.08.2005 р. №1, від 17.08.2005 р. №3, від 26.08.2005 р. №4, від 29.08.2005 р. №5, від 01.08.2005 р. №2/05, платіжного доручення від 01.08.2005р. №988 , що підтверджують здійснення авансових платежів за роботи, є обґрунтованим і правомірним віднесення до податкового кредиту позивача у серпні 2005 року сум податку на додану вартість, сплачених як попередня оплата за роботи, в розмірі 813500,00 грн.
Посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що договір генпідряду від 15.08.2003р. №15/08-03, укладений між ТзОВ “АТД “Волинь» (Замовник) та ПП “Семболь Трускавець» (Генпідрядник), є довгостроковим в розумінні п.7.10 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено матеріалами перевірки, що Генпідрядник, якого стосуються норма п.7.10 ст.7 Закону, визначив договір №15/08-03 довгостроковим і вибрав особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за цим договором.
У серпні 2005 р. ТзОВ »АТД»Волинь» здійснило імпорт матеріальних цінностей, необхідних для здійснення діяльності по наданню готельних послуг. На підставі вантажно-митних декларацій від 12.08.05 р. №2090200000/5/002008 , від 31.08.05 р. №2090200000/5/002335, від 19.08.05 р. №2090200000/5/002118, від 01.08.05 р. №2090200000/5/001820, від 12.08.05 р. №2090200000/5/001999, від 11.08.05 р. №2090200000/5/001981, від 26.08.05 р. №2090200000/5/002239, від 02.08.05 р. №2090200000/5/001835, від 26.08.05 р. №2090200000/5/002234, від 12.08.05 р. №2090200000/5/002033, від 15.08.05 р. №2090200000/5/002037 під час митного розмитнення товарів позивач сплатив в бюджет податок на додану вартість в сумі 312208,00 грн.
Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 названого Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.
Виходячи з наведених норм Закону України “Про податок на додану вартість», враховуючи наявність у матеріалах справи належним чином засвідчених копій вантажно-митних декларацій, є обґрунтованим і правомірним віднесення до податкового кредиту позивача у серпні 2005 року сум податку на додану вартість, сплачених митним органам в зв'язку з імпортом матеріальних цінностей, в розмірі 312207,00 грн.
Посилання відповідача в акті перевірки на те, що на момент перевірки був відсутній факт використання матеріальних цінностей в господарській діяльності, є безпідставними, оскільки п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право на нарахування податкового кредиту від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 р. податкові зобов'язання позивача склали 502034,00 грн., податковий кредит склав 1812599,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного(звітного) періоду склало 1310565,00 грн.
У вересні 2005 р. позивач включив в рядок 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 р. та в рядок 25 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. податок на додану вартість в розмірі 1310565,00 грн.
Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з п.7.7 ст.7 зазначеного Закону в основу бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків за придбані товари з постачальниками.
Наказом ДПА України від 15.06.2005 р. №213 “Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» затверджений Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до Податкової декларації з податку на додану вартість). При заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може враховувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду лише ті суми податку, які фактично були сплачені грошовими коштами.
Виходячи з наведених норм Закону України “Про податок на додану вартість», враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо сплати позивачем грошовими коштами податку на додану вартість, який включений в податковий кредит в серпні 2005 р. в сумі 1773265,00 грн. (1812599,00-39334,00), є обґрунтованим і правомірним віднесення до рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування та до рядка 25 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. податок на додану вартість , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в розмірі 1267141,00 грн.( 1310565,00-43424,00).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 86, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд
ухвалив:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Дана постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова виготовлена в повному обсязі 07.11.2006р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.