Справа № 22-ц-1407/2006р. Головуючий у 1-й інстанції Лобко А.В.
Категорія № 41 Суддя-доповідач Попруга С.В.
РІШЕННЯ Іменем України
2006 року жовтня 10 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Попруги С.В.
суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які приймають участь у справі ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, та представника ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе", - Висоцького Р.В. та третьої особи: ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" на рішення Зарічного районного суду м. Сум Сумської області від 11 серпня 2006 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення помилково виплачених коштів,
22 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 у ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе". При звільненні 23 січня 2006 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, їй не була виплачена заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку та інші суми належні до виплати при звільненні. Борг відповідача складав 5 000 грн. Розмір моральної шкоди завданої незаконними діями відповідача становить 500 грн. Позивачка просила стягнути названі суми з ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе".
20 березня 2006 року ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" 4 235 грн. 43 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Зарічного районного суду від 25 жовтня 2005 року зобов'язано ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" поновити ОСОБА_1 на роботі, сплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5 098 грн. 85 коп. та виплатити позивачці 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Наказом ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" від 01 листопада 2005 року за НОМЕР_1 ОСОБА_1 поновлена на роботі. Бухгалтерією ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" відповідачці помилково було нарахована та виплачено 4 235 грн. 43 коп. заробітної плати. Рішенням апеляційного суду Сумської області від 05 січня 2006 року, скасовано рішення суду першої інстанції. В позові ОСОБА_1 відмовлено, однак вона в добровільному порядку не повернула 4 235 грн. 43 коп.
Рішенням Зарічного районного суду м. Сум від 11 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" на користь позивачки 912 грн. 67 коп. заробітної плати за січень 2006 року, компенсацію за невикористану відпустку - 1974 грн. 04 коп., вихідну допомогу 914 грн. 25 коп., а всього з урахуванням утриманих податків 3 209 грн. 67 коп., а також премії за січень 2006 року 76 грн. 87 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 1 662 грн. 40 коп., моральної шкоди 200 грн. 00 коп., а всього 5 148 грн. 94 коп.
Стягнуто з ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" на користь держави 59 грн. 50 коп. судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" до ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення на її користь з ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити нове рішення про повне задоволення її вимог в цій частині, тобто стягнення названого середньомісячного заробітку з часу її звільнення по час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність відповідачем обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
В апеляційній скарзі ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" просить скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" до ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ВАТ «Сумське НЕЮ ім. Фрунзе" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи первісний позов суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" і була звільнені з роботи з 23 січня 2006 року. Однак при звільненні позивачки, відповідач не виплатив їй у день звільнення всіх сум, що підлягали до сплати. З вини відповідача період затримки розрахунку при звільненні становить з 23 січня по 20 березня 2006 року, тобто 40 робочих днів, що в грошовому виразі становить 1 662 грн. 40 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 Після 20 березня 2006 року вини відповідача у затримці проведення з позивачкою остаточного розрахунку немає, ці грошові кошти ОСОБА_1 не отримала з власної вини.
Колегією суддів встановлено, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 23 січня по 20 березня 2006 року в сумі 1 662 грн. 40 коп., суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, правильно дійшов висновку про те, що з вини відповідача не були виплачені позивачці належні їй суми при звільненні, лише у вищезгаданий проміжок часу, а в послідуючому названі грошові кошти позивачка не отримувала з власної вини.
До цих правовідносин суд вірно застосував положення ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та достовірними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі. В той же час, відповідач довів факт, що його вина у затримці розрахунку при звільненні позивачки мала місце лише до 20 березня 2006 року. Цей факт підтверджується належними та достовірними письмовими доказами, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 73-77).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, коли оскаржуване ОСОБА_1 у вищезгаданій частині рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, підстави для його зміни чи скасування в цій частині відсутні.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на законних підставах 19 грудня 2005 року отримала нараховану їй ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" заробітну плату за період з 24 травня по 31 жовтня 2005 року в сумі 4 235 грн. 43 коп. Оскільки ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" не довело, що при виплаті ОСОБА_1 названої суми заробітної плати мала місце рахункова помилка чи недобросовісність з боку ОСОБА_1, то відповідно до положень ст. 1215 ЦК України, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не узгоджується із наявними в справі доказами, суперечить фактичним обставинам та нормам матеріального права.
Як убачається з матеріалів справи, і ця обставина визнається сторонами, ОСОБА_1 було вперше звільнено з роботи 23 травня 2005 року, і вона не працювала у ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" до поновлення її на роботі з 31 жовтня 2005 року згідно рішення Зарічного районного суду м. Сум від 25 жовтня 2005 року, яким крім того, було стягнуто з ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 098 грн. 85 коп., та 300 грн. на відшкодування моральної шкоди. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку в розмірі 1 006 грн. 85 коп. 01 листопада 2005 року 1 006 грн. 85 коп. було виплачено ОСОБА_1, і ця сума не є предметом даного спору.
Стосовно інших фактів, то колегією суддів встановлено, що вищезгадане рішення суду від 25 жовтня 2005 року в іншій частині, не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе". Отже правових підстав для виплати ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" ОСОБА_1 решти суми грошових коштів не було.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Ураховуючи такі обставини та вимоги закону, висновок суду першої інстанції про те, що 19 грудня 2005 року ОСОБА_1 було виплачено 4 235 грн. 43 коп. нарахованої заробітної плати за період з 24 травня по 31 жовтня 2005 року є безпідставним.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 05 січня 2006 року скасовано рішення Зарічного районного суду м. Сум від 25 жовтня 2005 року, і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Оскільки законних підстав для отримання спірної суми грошових коштів - 4 235 грн. 43 коп. у ОСОБА_1 не було, при отриманні цієї суми було допущено недобросовісність з боку набувача, то рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" безпідставно отриманої суми грошових коштів у розмірі 4 235 грн. 43 коп., та відповідно до ст. 88 ЦПК України на повернення судового збору - 76 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 60 грн., а всього 135 грн. 50 коп.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 303, 307, п. п. 2,3,4 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" задовольнити.
Скасувати рішення Зарічного районного суду м. Сум від 11 серпня 2006 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" до ОСОБА_1 про стягнення 4 235 грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе" 4 235 грн. 43 коп. та на повернення судових витрат 136 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Сум від 11 серпня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді