13 вересня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі головуючої - судді Карпусь С. А.,
судців : Харчука В.М., Кізюн О.Ю.
при секретарі Коник О.М.
з участю:
представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача ТОВ «Крок" Мовчана В.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-1595 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Крок" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Крок" про стягнення вартості частини майна товариства в сумі 183744 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія
встановила:
В квітні 2002 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні частиною приміщення магазину по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що зазначене приміщення магазину придбане у власність ТОВ «Крок", учасниками якого в рівних частках є вона та відповідач. Однак останній перешкоджає їй в користуванні даним майном, у зв'язку з чим просила задовольнити позов.
В жовтні 2002 року ОСОБА_1 змінила вимоги і просила на підставі ст. 10 Установчого договору визнати за нею право власності на ліву частину приміщення магазину, в якій вона почала проводити будівельні роботи відповідно до рішення виконкому Кам'янець-Подільської міської ради НОМЕР_1.
В листопаді 2002 року ОСОБА_1 подала до суду додаткову позовну заяву до ТОВ «Крок" та ОСОБА_3, в якій просила зобов'язати відповідачів вивести її зі складу засновників ТОВ та виділити в натурі ліву частину приміщення магазину.
В серпні 2003 року позивачка знову змінила позовні вимоги і у відповідності зі ст. 219 ЦК України просила розділити майно ТОВ «Крок" між ними як співвласниками в порядку визначеному для ліквідації підприємства.
У вересні 2004 року позивачка в черговий раз уточнила вимоги і просила на підставі ст.ст. 21, 54 Закону України «Про господарські товариства" провести розподіл майна товариства з обмеженою відповідальністю «Крок" та виділити їй як учаснику товариства, що володіє 50% його Статутного фонду, у власність ліву частину магазину по АДРЕСА_1 загальною площею 52,8 кв.м, та стягнути з ТОВ «Крок" та ОСОБА_3 2012 грн. 84 коп. витрат на оплату експертизи.
Головуючий у першій інстанції - Заєць В.С. Справа № 22ц-1595
Доповідач - Карпусь С. А. Категорія № 44
В червні 2006 року позивачка остаточно змінила вимоги і просила стягнути у " * відповідності зі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК України з ТОВ «Крок" на її користь вартість частини майна товариства пропорційно її частці у статутному фонді в сумі 183774 грн.
Справа судами розглядалась неодноразово. " Останнім рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ТОВ «Крок" на користь ОСОБА_1 вартість частини майна в сумі 183774 грн., витрати по оплаті мита в сумі 170 грн. 50 коп., витрати, пов'язані з проведення експертизи в сумі 1800 грн. та державне мито на користь держави в сумі 1529 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Крок" вважає рішення суду незаконним, просить скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, неповноту судового розгляду. Суд не врахував, що частка ОСОБА_1 в статутному фонді становить 819 грн. Загальні збори товариства не прийняли рішення по її заяві про вихід із числа учасників товариства від 17.04.2002 року, вона продовжує залишатися учасником товариства до сьогоднішнього дня і 10 грудня 2004 року ОСОБА_1 нотаріально посвідченою заявою скасувала попередню заяву про вихід з учасників товариства, а нової заяви про вихід позивачка не гюдавала. Збори учасників ТОВ 23 липня 2002 року не відбулися, зміни до установчих документів не вносились. Неправильно судом визначено розмір належних ОСОБА_1 виплат і ,крім того, вона не підтвердила фактичне виконання зобов'язань щодо внесення вкладу до статутного фонду в сумі 409 грн. і свого права не виділення вартості частини майна.
В запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1, посилаючись на обгрунтованість та законність судового рішення, просив відхилити апеляційну скаргу.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом вірно встановлені дійсні обставини, дана належна оцінка зібраним по справі доказам, його висновки щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи, відповідають нормам діючого законодавства.
Згідно ч.І ст. 10 Закону України «Про господарські товариства" учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.
Відповідно до ст. 54 цього Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
У п. 10 установчого договору ТОВ «Крок" зареєстрованого 16 серпня 1995 року зазначено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна, яка пропорційна його частці в статутному фонді. Виплата здійснюється після затвердження річного звіту та балансу товариства в термін до 12 місяців з дня його виходу. За вимогою учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який виходить, сплачується частина прибутку товариства, який одержаний товариством в цьому році до моменту його виходу. Майно, яке учасник передав товариству лише в користування повертається в натуральній формі без винагороди.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Крок". Статут товариства зареєстрований виконкомом Кам'янець-Подільської міської ради 16 серпня 1995 року. Згідно установчого договору від 11 серпня 1995 року зі змінами, зареєстрованими 30 вересня 1999 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 володіють 50% статутного фонду товариства, що становив 81900000 крб. або 819 грн. Здійснюючи господарську діяльність, ТОВ «Крок" в червні 2001 року придбало у виконкому Кам'янець-Подільської міської ради приміщення магазину по АДРЕСА_1 загальною площею 52,8 кв.м, за 32070 грн., порівну внесеними учасниками.
17 квітня 2002 року ОСОБА_1 подала нотаріально завірену заяву про виведення зі складу учасників(засновників) цього товариства та проведення з нею остаточних розрахунків. Зборами засновників ТОВ «Крок" 23 липня 2002 року розглянута її заява і ухвалено заяву про вихід зі складу засновників задовольнити, в частині проведення розрахунку учасники згоди не дійшли.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, статутом ТОВ «Крок", затвердженого зборами засновників 10 серпня 1995 року протокол № 1 з змінами від 30.09.1999 року, установчим договором з додатковою угодою, зареєстрованою виконкомом 30.09.1999 року, свідоцтвом про власність на приміщення магазину, видане ТОВ «Крок" від 22 червня 2001 року, протоколом зборі учасників НОМЕР_2, заявою ОСОБА_1 від 17 квітня 2002 року, договором купівлі-продажу приміщення при викупі від 8 травня 2001 року.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 травня 2006 року № 8 вартість належного ТОВ «Крок" магазину по АДРЕСА_1 складає 414448 грн.
Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 30 січня 2004 року станом на 1 квітня 2002 року сума активів товариства становила 49, 2 тис. грн., боргові зобов'язання товариства становили 63,8 тис. грн.
У відповідності з наявним в матеріалах фінансовим звітом товариства станом на 1квітня 2002 року залишкова балансова вартість приміщення як основного засобу товариства значилась в сумі 32300 грн., а загальна вартість активів складала 49200 грн.
Обговорюючи питання майна товариства, з якого слід стягнути позивачці належну їй частку, суд підставно виходив з того майна, яке було власністю ТОВ «К;рок" станом на момент виходу позивачки із товариства, тобто приміщення магазину і не брав до розрахунку будь-яке інше майно, яке було набуте товариством вже після її виходу.
Задовольняючи вимоги позивачки, суд першої інстанції, врахувавши вимоги чинного законодавства, правильно виходив з вартості майна товариства на даний час та наявних в матеріалах справи суми активу балансу товариства, суми його боргових зобов'язань, оскільки протягом всього часу розгляду справи по суті товариство не вирішило питання виплати позивачці її частки чи виділу в натурі і не надало суду доказів про ведення товариством господарської діяльності з часу виходу позивачки зі складу учасників та розміру пасивів товариства на час розгляду справи.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги спростовуються такими обставинами.
Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ від 23 липня 2002 року на момент початку зборів були присутні двоє учасників, які в сукупності володіють 100 % голосів. Заяву про вихід позивачки з товариства зборами було розглянуто та задоволено, в частині ж проведення розрахунків із позивачкою шляхом виділення їй в натурі 1/2 приміщення магазину учасники згоди не дійшли. Тобто питання виходу позивачки з товариства було вирішеним по суті 23 липня 2002 року. Подальше внесення змін до установчих документів та її реєстрація залежала від учасника, який залишився в складі товариства, та його добросовісності. Щодо подання позивачкою заяви в 2004 році про скасування раніше поданої заяви про вихід зі складу учасників товариства, то закон не передбачає правового механізму скасування учасником своєї заяви про вихід з товариства після її розгляду та вирішення зборами учасників.
Стаття З ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства передбачає справедливість. Стягнення на користь позивачки вартості частини майна товариства з врахуванням зміни вартості належного товариству приміщення магазину відповідає зазначеним принципам.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачка не внесла свого вкладу до статного фонду товариства є надуманими, належними доказами не підтверджені та спростовуються установчими документами товариства.
При вирішенні спору суд правильно визначив характер правовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313,314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крок" відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до верховного Суду України.
Головуюча /підпис/
С.А.Карпусь