Справа № 22-ц-1181 Головуючий у 1 -й інстанції Опімах Л.М.
Категорія 34 Суддя-доповідач Лузан Л.В.
РІШЕННЯ іменем України
2006 року жовтня «10 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку,-
встановила:
Рішенням суду від 18 травня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв"язку з їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав .
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною мірою 0,1000 га та на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1. При цьому позивач керувався вимогами ст.ст. З, 321, 368, 369 ЦК України та ст.ст. 60, 63, 65, 74 СК України та посилався на те, що проживав з відповідачкою однією сім'єю з червня 1999 року до лютого 2006 року і спірне майно було придбане за його і відповідачки спільні кошти під час фактичного перебування у шлюбних відносинах.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факт проживання однією сім'єю позивача і відповідачки у зазначений ним період .
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав .
З матеріалів справи вбачається, що на ім'я ОСОБА_2. 13 травня 2004 року була куплена за 14 128,00 грн. земельна ділянка загальною мірою 0,1000 га та за 44 172,00 грн. -незакінчений будівництвом житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 /ас.6,7/.
Встановлено, що з 1999 року по лютий 2006 року сторони мешкали в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, яка фактично була їхнім постійним місцем проживання.
Періодична тимчасова відсутність відповідачки викликалася режимом її роду занять, пов'язаного з виїздом за кордон.
Під час спільного проживання сторони спільно вирішували питання матеріально-побутового забезпечення їхньої сім'ї, придбали ряд предметів домашнього вжитку, спірний будинок. Разом вирішували питання щодо закінчення його будівництва, вкладаючи для цього свою працю і кошти.
У відносинах зі своїм близьким оточенням - батьками з обох сторін, друзями -представляли себе як сім'ю, що склалася з певними планами на майбутнє.
Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_3 /ас. 100-102/, ОСОБА_4./ас.109-113/, ОСОБА_5 /асі 15-117/, ОСОБА_6 / ас. 121-123/, ОСОБА_7 /ас.97/, ОСОБА_8 /ас.98-100/, ОСОБА_9 /ас.119-121/,документами, представленими позивачем щодо його особистої участі в надбанні спірного майна /ас. 28-35, 42-52, 54 /, матеріалами відеозаписів відносин сторін в досліджений період / ас. 165 /, правовстановлюючими документами на спірне майно та іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Проаналізувавши перелічені докази колегія суддів приходить до висновку про те, що в період з 1999 року по лютий 2006 року крім інтимних стосунків, наявність яких не заперечують сторони, між ними існували і інші відносини, характерні для сімейних : спільне проживання, проведення разом вільного часу та спільне святкування особистих та інших свят, придбання майна для спільного користування, ведення робіт по добудові придбаного під час спільного проживання домоволодіння, взаємовідносини сторін та їх батьків, характерні для сімейних, та ін.
Названі докази не спростовують заперечень позивачки та наданих нею на підтвердження своїх заперечень доказів.
Відповідно до ст.ст. 63 та 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, тобто, зокрема, положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя / ст.60 СК /; Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними / ст. 63 СК/.
Приймаючи до уваги вимоги наведених норм права колегія суддів вважає, що земельна ділянка загальною мірою 0,1000 га та незакінчений будівництвом житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 є спільною сумісної власності сторін, а оскільки сторони мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, то при його поділі за позивачем необхідно визнати право власності на його Уі частину .
З наведених підстав рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 60, 63, 65, 74 СК України, ст.ст. З, 321, 368, 369 ЦК України ст. 303 та п.2 ч.І ст. 307, п.З ч.І. ст.309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, колегія суддів -
Вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2006 року скасувати і постановити нове рішення .
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки під номером НОМЕР_3 загальною мірою 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1 та на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_3.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді