Справа № 2-1416-1699-2012
Іменем України
04.05.2012 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
судді - Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1
відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
29.02.2012 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, вказавши що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний. Від спільного проживання мають малолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва було зобов'язано відповідача з 12.08.2010 р. сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання доньки у розмірі 1/3 частини заробітку, щомісячно.
Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється сплачувати аліменти, за ним утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 2 919, 91 грн., а тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 5 314,40 грн.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами по справі розірвано, дитина мешкає із матір'ю.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно на утримання дитини.
Заборгованість відповідача за аліментам станом на 01.12.2011 р. складає 2 919,91 грн.
Проте, виконавчий лист було направлено на місце роботи відповідача на виконання лише у березні 2012 року, та від цієї дати почалось примусове стягнення аліментів на користь позивача із відповідача у розмірі 50% заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст.196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Згідно ч. 2 ст. 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Виконавчий лист було направлено на виконання у березні 2012 року, та від цієї дати почалось примусове стягнення аліментів на користь позивача із відповідача у розмірі 50% заробітної плати.
З урахуванням наданих суду доказів та обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення неустойки не підлягають задоволенню, оскільки не доведено наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментам.
На підставі ст.ст.182,183 СК України і керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212,214 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: