СПРАВА № 0707/2930/2012 2/0707/1140/2012 Номер рядка стат. звіту -43
18 травня 2012 року м. Мукачево
в особі: головуючого-судді Феєр І.С.
при секретарі Болдижар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ВГІРФО Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням -будинком №21 по вул.Берегівська - об»їздна в м.Мукачево, -
07 березня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ВГІРФО Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням -будинком АДРЕСА_1
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з»явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися через засоби масової інформації, про причину неявки суд не повідомили.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви від 18 травня 2012 року просить справу розглянути у його відсутності за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та у разі неявки у судове засідання відповідачів винести заочне рішення по справі. Суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.169 ч. 4 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи ВГІРФО Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області у судове засідання повторно не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Вивчивши письмові докази наявні у матеріалах цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку.
Належними доказами встановлено, що згідно договору купівлі -продажу посвідченого 10 травня 2011 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1, що також стверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 10 травня 2011 року №9869800 та Витягом про державну реєстрацію прав від 25 травня 2011 року №30080467 (а.с. 6, 7, 8).
-2-
Із технічного паспорту на житловий дім індивідуального житлового фонду від 04 травня 2011 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться у володінні та користуванні в ОСОБА_1 (а.с. 3-5).
Відповідно до листів заступника начальника Мукачівського МВ УМВС України у Закарпатській області від 24 лютого та 16 березня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по облікам адресно-довідкого бюро Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області значаться зареєстрованими в АДРЕСА_1 (а.с. 9, 13, 14).
Статтями 386, 391 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість
порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конвенцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім»ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи та договору купівлі -продажу від 10 травня 2011 року, Витягу про державну реєстрацію прав від 25 травня 2011 року №30080467, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності -ОСОБА_1, реєстрація відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавляє конституційного права позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, створює для нього зайві витрати по обслуговуванню та утриманню будинку, що негативно відображається на фінансовому становищі його сім»ї, а тому враховуючи те, що право власності є непорушним у відповідності до вимог ст.ст.386, 391 ЦК України суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.
-3-
Керуючись ст.ст. 10, 60, 169 ч. 4, 208, 209, 212-218, 224-232 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст. 41 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.150 ЖК України, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд заочно,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням -будинком АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГОЛОВУЮЧИЙ : І.С.ФЕЄР