Апеляційний суд Рівненської області
15 травня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - Іващука В.Я.,
суддів: Полюховича О.І., Збитковської Т.І.,
за участю прокурора Ковальчука С.О.
розглянувши 15 травня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, на вирок Рівненського районного суду від 14 лютого 2012 року,
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, народжений та мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2007 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України на п'ять років і шість місяців позбавлення волі, засуджений,
- за ч.2 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.
- за ст. 395 КК України у виді арешту на строк 4 місяці.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за новим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Луцького міськрайонного суду від 31 травня 2007 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
За вироком суду ОСОБА_1 в період часу з 00 годин по 02 годину 27 серпня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на кухні будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, будучи впевненим, що його дії ніким не помічені, таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 200 гривень, в якому перебувала сім-картка оператора мобільного зв'язку «Діджус», вартістю 25 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 30 гривень, а всього майна на загальну суму 255 гривень.
На початку серпня 2011 року приблизно о 02 годині, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_3, який в той час перебував на вулиці, таємно викрав із тумбочки мобільний телефон марки «Самсунг»на загальну суму 230 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07 вересня 2011 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, діючи з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку АДРЕСА_4, Рівненського району Рівненської області в свого брата ОСОБА_4, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав із косметички, що знаходилась в шафі, спальної кімнати золоті вироби, що належали ОСОБА_4, а саме: дві золоті обручки (3,03 гр. і 2.81 гр.). два ланцюжки з хрестиком (0,60 гр. і 1,13 гр.), ланцюжок з кулоном (1,3 гр.), браслет на руку, золоту сережку (1,03 гр.) загальною вагою - 13, 73 грама., а всього на суму 5250 гривень.
Окрім того, ОСОБА_1 знаючи про те, що 23 травня 2011 року Луцьким міськрайонним судом було винесено постанову про встановлення адміністративного нагляду терміном на 1 рік, з обмеженнями: забороною виходу з постійного місця проживання з 23 години по 06 годину; забороною виїзду в особистих справах за межі міста Луцька без дозволу ОВС; забороною відвідування кафе ,барів , ресторанів, де продають спиртні напої та зобов'язаннями з'являтися на реєстрацію в Луцький МВ УМВС України 1 -го числа кожного місяця. Будучи попередженим про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, самовільно залишив місце проживання та перебував на території Рівненської області з метою ухилення від адміністративного нагляду, таким чином порушивши правила адміністративного нагляду.
В поданих на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1, просить вирок суду скасувати, оскільки призначене покарання є надто суворим та постановити новий вирок із застосуванням ст. 69 КК України, так як, він повністю визнав свою вину щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв слідству, відшкодував всі завдані потерпілим збитки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Винність засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів встановлена сукупністю зібраних, у передбаченому законом порядку, доказів, яким судом дана повна та всебічна оцінка і в апеляції не заперечується.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1, судом, належним чином, враховано тяжкість вчиненого засудженим злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують вину, в тому числі і ті на які покликається засуджений в своїй апеляції.
За таких обставин, підстав для зміни вироку суду та пом'якшення покарання засудженому, колегія суддів не знайшла.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,
Вирок Рівненського районного суду від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.
Судді:
Іващук В.Я. Полюхович О.І. Збитковська Т.І.