Апеляційний суд Рівненської області
У Х В А Л А копія:
15 травня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Шпинти М.Д.
Суддів Квятковського А.С., Матюхи Ю.В.
за участю прокурора Ковальчука С.А.
потерпілого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2012 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Рівне, гр.України, з професійно-технічною освітою, житель АДРЕСА_1 раніше судимий: 01.10.1998 р. Рівненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.140 КК України 1961 року на 7 місяців 20 днів позбавлення волі; 18.12.2000 р. Рівненським міським судом за ч.3 ст.81 КК України 1961 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна; 12.04.2000 р. тим же міським судом за ч.2 ст.81 КК України 1961 р. на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік та штрафу в розмірі 680 грн.; 27.06.2001 р. тим же міським судом за ч.1 ст.89, ч.3 ст.42 КК України 1961 р. на 3 роки 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна; 13.03.2006 р. тим же міським судом за ч.3 ст.185 КК на 3 роки позбавлення волі,-
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на один рік 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи раніше засудженим за вчинення крадіжки, в кінці серпня 2011 р. та 06.10.2011 року з території господарства ОСОБА_1, що розташоване в с.Шубків по вул.Незалежності, 100 Рівненського району, шляхом вільного доступу повторно, вчинив крадіжку індивідуального майна потерпілого на загальну суму 3 250 грн.
В поданій апеляції засуджений, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію його дій, покликається на суворість призначеного йому покарання. Зазначає, що у вчиненому він щиро розкаявся, свою вину визнав повністю, потерпілий до нього матеріальних претензій не має. Просить вирок змінити, застосувавши ст.69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про відмову в задоволенні апеляції, пояснення потерпілого про відмову в задоволенні апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин грунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах. Докази, якими суд обгрунтував свій висновок при вчинення ним злочину є належними, допустимими, достатніми і достовірними та в апеляції не оскаржуються.
Злочинні дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України кваліфіковані правильно.
При обранні міри покарання засудженому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані, що характеризують його особу, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які покликається засуджений, і призначив йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення і перевиховання.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд врахував, що злочин він вчинив в період коли судимість за попереднім вироком не знята і не погашена, у вчиненому він щиро розкаявся та активно сприяв розслідуванню злочину.
В апеляції засуджений не навів інших будь-яких обставин, які пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та даних про його особу, не взяті до уваги судом першої інстанції при призначенні покарання.
Підстав для застосування ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, перераховуючи судимості у вступній частині вироку суд допустив неточність, оскільки відповідно до копії вироку від 27.06.2001 р. ОСОБА_2 був засуджений за ч.1 ст.89 КК України 1961 р. на 6 місяців позбавлення волі (а.с.116), а не на 6 років позбавлення волі, як зазначено у ньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 без задоволення.
У вступній частині вироку зазначити, що ОСОБА_2 раніше судимий „27 червня 2001 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.1 ст.89 КК України 1961 року до позбавлення волі на 6 місяців з конфіскацією 1/2 частини майна та з частковим приєднанням до покарання, призначеного за попереднім вироком ( всього 3 роки 1 місяць позбавлення волі).
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта