Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/2271/11
Категорія 27
12 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Євстаф'євої Т.А., Талько О.Б.
при секретарі Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (далі ПАТ „ПриватБанк") про визнання договору недійсним та стягнення сплачених коштів
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2011 року
встановила:
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ „ПриватБанк" та просив визнати недійсним кредитний договір №ZREWRK 20230797 від 17 січня 2006 року з моменту його укладення, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним кошти за вказаним кредитним договором в сумі 9229 грн. та відсотки за їх користуванням відповідно до облікової ставки Національного банку України. В обґрунтування вимог зазначав, що постановою Радомишльського райсуду від 17 грудня 2007 року встановлено, що підсудна ОСОБА_2 по домовленості із працівниками Радомишльського відділення ЗАТ КБ „ПриватБанк" 17 січня 2006 року, використовуючи копії документів, які, шляхом обману та зловживаючи довірою взяла у ОСОБА_1, оформила кредитний договір №ZREWRK 20230797 від його імені, що дозволило їй отримати в кредит майно на суму 9229 грн. Оскільки вказаний договір є таким, що порушує публічний порядок, і в момент його укладення був спрямований на незаконне володіння майном позивача, просив задовольнити позов.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Кредитний договір №ZREWRK 20230797, укладений 17 січня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 про надання останньому кредиту в сумі 9229 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 24% на рік та строком повернення коштів та відсотків за користування до 17 січня 2009 року визнано недійсним.
Стягнуто з ПАТ КБ „ПриватБанк" на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 8,50 та 60 грн. за ІТЗ судового процесу.
В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" просить рішення в частині задоволених вимог про визнання кредитного договору недійсним змінити, в іншій частині рішення залишити без змін. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ПАТ КБ „ПриватБанк" підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання кредитного договору, укладеного 17 січня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Радомишльського райсуду від 17 грудня 2007 року з нереабілітуючих обставин звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.3, 190 ч.1 КК України внаслідок зміни обстановки. Даною постановою встановлено, що підсудна ОСОБА_2, 17 січня 2006 року, використовуючи копії документів, які, шляхом обману та зловживаючи довірою взяла у ОСОБА_1, оформила кредитний договір №ZREWRK 20230797 від його імені, що дозволило їй отримати в кредит майно на суму 9229 грн.
Дані обставини суд вважав такими , що не потребують доказуванню.
Проте, повністю погодитися з таким висновком суду не можна.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вимоги вказаної норми, постанова в кримінальній справі про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови №14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.
Як видно з матеріалів справи, 17 січня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ZREWRK 20230797, за умовами якого, ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 9229 грн. на строк по 16.01.2009 року включно для купівлі ТНС зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2% на місць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії в розмірі 0,90 % від суми кредиту щомісяця (а.с.42-43).
17.01.2006 року ОСОБА_1 на підставі письмового договору купівлі-продажу придбано у приватного підприємця ОСОБА_3 наступні товари: м'який куточок „Кардинал", Спальня „Антоніна", матрац та телевізор „Rainford" на загальну суму 9229 грн. (а.с.46).
Згідно з договором застави рухомого майна №ZREWRK 20230797 від 17.01.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1, позивачем було передано банку в заставу придбане у приватного підприємця майно в забезпечення виконання його ж (ОСОБА_1) зобов'язань за кредитним договором ZREWRK 20230797 від 17.01.2006 року (а.с.44-45).
Вищевказані договори купівлі-продажу та застави на даний час не оспорені та є чинними.
Постановою Радомишльського райсуду від 17 грудня 2007 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3, 190 ч.1 КК України внаслідок зміни обстановки встановлено, що підсудна ОСОБА_2 по домовленості із працівниками Радомишльського відділення ЗАТ КБ „ПриватБанк" 17 січня 2006 року, використовуючи копії документів, які, шляхом обману та зловживаючи довірою взяла у ОСОБА_1, оформила кредитний договір №ZREWRK 20230797 від його імені, що дозволило їй отримати в кредит майно на суму 9229 грн.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник банку обставини, встановлені вказаною постановою, не визнав.
Оскільки, постанова в кримінальній справі не є обов'язковою для суду при розгляді даної цивільної справи, апеляційним судом представникам позивача та відповідача було роз'яснено щодо можливості призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування питання чи вчинено підпис від імені ОСОБА_1 на кредитному договорі ОСОБА_1 чи іншою особою. Проте таке клопотання представниками сторін до суду не заявлялось.
До того ж, почеркознавча експертиза не проводилася і в кримінальній справі, яка була оглянута в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено той факт, що оспорюваний кредитний договір №№ZREWRK 20230797 від 17.01.2006 року від імені ОСОБА_1 підписаний іншою особою, зокрема, ОСОБА_2
За таких обставин, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2011 року в частині задоволення вимог про визнання кредитного договору №№ZREWRK 20230797 від 17.01.2006 року недійсним підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.
З огляду на те, що вимога про стягнення сплачених коштів є похідною від вимоги про визнання договору недійсним і суд першої інстанції по суті правильно відмовив у її задоволенні, то рішення в цій частині залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" - задовольнити частково.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2011 року в частині визнання кредитного договору ZREWRK 20230797 недійсним та в частині стягнення судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним - відмовити за безпідставністю.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: