Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0608/2-98/12
Категорія 37
24 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Забродського М.І.
суддів: Миніч Т.І., Трояновської Г.С.
з участю секретаря судового засідання Ямкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Новогуйвинська селища рада Житомирського району, про визнання заповіту недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 березня 2012 року,
У лютому 2011 року позивачка звернулася з позовом до відповідача та просила визнати недійсним заповіт, що посвідчений секретарем Новогуйвинської селищної ради 18 грудня 2008 року, за яким ОСОБА_3 заповідав своє майно ОСОБА_2.
В обгрунтування позову зазначала, що підпис ОСОБА_3 відрізняється від підпису, який поставлений ним у попередньому заповіті від 12 квітня 2000 року.
У травні 2011 року позивачка уточнила своє обгрунтування позову та просила визнати цей заповіт недійсним, оскільки він був посвідчений не тією особою, що зазначена у заповіті.
Посилається на те, що її дід 12 квітня 2000 року на випадок своєї смерті заповідав своє майно позивачці в тому числі і квартиру АДРЕСА_1.
Проте після його смерті вона дізналася, що ОСОБА_3 18 грудня 2008 року склав новий заповіт, яким заповів своє майно сину, відповідачу у справі. Але цей заповіт від імені секретаря сільської ради Гончаренко З.Г. посвідчений іншою особою.
Рішенням Житомирського районного суду від 19 березня 2012 року позов задоволено та визнано недійсним заповіт ОСОБА_3, що посвідчений секретарем Новогуйвинської селищної ради 18 грудня 2008 року за реєстраційним №1690.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Посилається на те, що оспорюваний заповіт був укладений у письмовій формі та посвідчений уповноваженою особою виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради ОСОБА_5 Тому помилка в оформленні документу, що полягає у неправильності зазначеного прізвища уповноваженої особи на вчинення нотаріальних дій, не може бути підставою для визнання заповіту недійсним.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи недійсним заповіт ОСОБА_3, від 18 грудня 2008 року суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 48 ЦК України( в редакції 1963 р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Проте з таким висновком районного суду колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст. 37 Закону України „Про нотаріат" у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад мають право вчиняти такі дії як посвідчення заповітів.
Рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради від 05 травня 2006 року обов'язки по вчиненню нотаріальних дій покладено на секретаря виконавчого комітету Гончаренко Зою Григорівну, а в разі її відсутності ці дії може вчиняти ОСОБА_5(а.с.82).
Як убачається з матеріалів справи 18 грудня 2008 року ОСОБА_3 на випадок його смерті заповів усе своє майно, що належатиме йому на день смерті, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 заповів своєму сину ОСОБА_2. Цей заповіт від імені Гончаренко З.Г. посвідчила ОСОБА_5 про що вона, як свідок пояснила суду в засіданні 15 квітня 2011 року. Проте що цей заповіт посвідчений ОСОБА_5 стверджується повідомленням селищного голови від 15 березня 2012 року за №242/2-23(а.с.109).
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 1251 ЦК України та статті 37 Закону України „Про нотаріат" заповіт від 18 грудня 2008 року посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, якою є ОСОБА_5
Зазначення у заповіті прізвища не тієї особи, що його посвідчувала, але така особа мала на це право, не може тягти за собою визнання заповіту недійсним.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.п.3,4 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин ЦК України (1963 р.), який втратив чинність у зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2004 року нового ЦК України а його висновки не відповідають обставинам справи рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, третя особа Новогуйвинська селищна рада Житомирського району про визнання заповіту недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: