Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0609/2-1694/12
Категорія
12 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Худякова А.М.,
суддів: Широкової Л.В.,
Снітка С.О.,
при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років. Свої вимоги мотивувала тим, що син ОСОБА_4 навчається в Житомирському національному агроекологічному університеті і потребує матеріальної допомоги, а тому батько, який працює, взмозі надати вказану допомогу.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2012 року позов залишено без задоволення.
Справа № 22ц/0690/786/11 Головуючий в суді 1ї інст.Шидловський В.Б.
Категорія 48 Доповідач Худяков А.М.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм процесуального права, порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на п'ятому курсі денного відділення Житомирського національного агроекологічного університету.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, вірно визначив правовідносини, що склалися між сторонами та правильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 постанови №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання) виникає за обов'язковою сукупністю таких фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є не меншим 23 років; продовження повнолітніми дітьми навчання; потреба повнолітніх дітей у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості таку допомогу надавати.
Сукупність цих фактів утворює юридичний склад, необхідний і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності хоча б одного з наведених вище фактів, аліментне зобов'язання, пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.
Так, згідно довідки, виданої Житомирським національним агроекологічним університетом, вбачається, що ОСОБА_4 навчається за рахунок державних коштів.
Відповідач ОСОБА_3 працює, однак його середня заробітна плата складає 1654 грн.71 коп.
Відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.
На підставі доказів, які надані сторонами, суд першої інстанції, враховуючи вказані роз'яснення та матеріальне становище відповідача, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_3 не спроможний надавати позивачці матеріальну допомогу.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність судового рішення не впливають.
Судом при постановлені рішення не були порушені норми процесуального права. Суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм правильну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого немає.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді