Справа № 22-10511 /2006 Головуючий у першій інстанції -
Категорія № 40 Демиденко Ю.Ю.
Доповідач - Ляховська І.Є.
07 вересня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді НЕКЛЕСИ В.І.,
суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є., СОКОЛАН Н.О.,
при секретарі - ЮРОВСЬКІЙ О.Ю.
за участю -представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гриши Кирила Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2005 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА: 02 листопада 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "ЦГЗК") та просила стягнути надлишково стягнуту з неї суму в розмірі 3287грн.83коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 вересня 2003р. по 27 лютого 2004р. в сумі 3053грн.60коп., а також моральну шкоду. На обгрунтування вимог позивачка зазначила, що рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 липня 2003 року про поновлення її на роботі фактично виконано відповідачем 01 березня 2004 року, тому цей період, який складає 110 робочих днів, є вимушеним прогулом. Крім цього, рішення суду про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 12672грн. 18коп. виконано частково та з неї незаконно утримано 3287грн.83коп. Діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінила в 5000грн.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2005 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не надана оцінка тим доводам, що відповідач тривалий час не допускав позивачку до роботи. Крім того, на думку представника, суд застосував до правовідносин Закон України "Про виконавче провадження", який не повинен застосовуватися.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги за наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 липня 2003 року ОСОБА_2 поновлена на роботі на посаді машиніста підйомних установок шахти імені Орджонікідзе ВАТ "ЦГЗК", та на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 листопада 2001 року по 03 липня 2003 року в розмірі 10645грн.18коп., а також моральну шкоду в сумі 2000грн.
Рішенням суду від 01 березня 2004 року, яке змінено ухвалою апеляційного суду від 03 червня 2004 року, на користь позивачки стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі ст. 236 КЗпП України за період з 04 липня 2003 року по 24 вересня 2003 року, в сумі 1610грн.08коп., а також моральну шкоду в розмірі 300грн.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з моменту видання відповідачем наказу про це, після чого виконання рішення суду проводиться у відповідності із Законом України "Про виконавче, провадження". Враховуючи, що статтею 236 КЗпП України передбачена відповідальність лише за затримку виконання рішення суду саме про поновлення на роботі, суд дійшов правильного висновку про те, що період з 25 вересня 2003р. по 27 лютого 2004р., зазначений позивачкою, не є періодом вимушеного прогулу, тому правильно відмовив ОСОБА_2 в позові.
Рішення постановлено судом з додержанням норм матеріального та процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом по справі постановлено законне та вмотивоване рішення, а доводи скарги є безпідставними та спростовуються висновками суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.