28 вересня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.
суддів : Матковської Л.О., Кізюн О.Ю., при секретарі: Доробалюк Л.В.
з участю : сторін, їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1590 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що 22 квітня 2005 року між нею та ОСОБА_1 було укладено договір довічного утримання, відповідно до умов якого останній зобов'язався довічно утримувати її, забезпечувати необхідними продуктами харчування, ліками, одягом, здійснювати догляд за належним їй майном, за що відповідачу передала належну їй (ОСОБА_2) частину житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач свої зобов'язання не виконує, не забезпечує її необхідними медикаментами та харчуванням, не здійснює догляду за нею. Крім цього, зазначала, що вказаний договір було укладено в період її перебування в лікарні у післяопераційному стані і вона не розуміла значення своїх дій. Тому просила розірвати договір довічного утримання, укладений з ОСОБА_1.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року позов задоволено. Договір довічного утримання, укладений 22 квітня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1., розірвано. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 отримане при укладенні договору майно (11/30 частин будинку АДРЕСА_1). Стягнуто з Головуючий у першій інстанції - Романішин В.Л. Справа № 22ц-1590
Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія № 9,11
ОСОБА_1 судовий збір на користь ОСОБА_2 в сумі 8 грн. 50 коп., а на користь держави 50 грн. 39 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Він не був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, що позбавило його можливості надати свої заперечення проти позову.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Встановлено, що 22 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, відповідно до умов якого остання передала у власність відповідача належну їй на праві приватної власності 11/30 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. Відповідач зобов'язався довічно утримувати позивачку, забезпечувати її необхідними продуктами харчування, одягом, медикаментами, необхідною допомогою та зберігати в її безоплатному користуванні квартиру. Вказаний договір був укладений під час перебування позивачки в лікарні в післяопераційному стані.
Відповідач свої обов'язки , передбачені договором довічного утримання, належним чином не виконував.
З вересня 2005 року по теперішній час догляд за ОСОБА_2, яка має похилий вік (82 роки), потребує постійної допомоги, здійснюється іншими особами.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі договором довічного утримання від 22 квітня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, виданим Хмельницькою міською лікарнею, показаннями свідка ОСОБА_3.
В засіданні апеляційного суду відповідач фактично не заперечував проти розірвання зазначеного договору, пояснивши при цьому, що ним підготовлений позов до позивачки про повернення йому понесених затрат на її утримання.
При таких обставинах, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 під час укладення договору довічного утримання могла не усвідомлювати наслідків укладеної угоди та, врахувавши, що відповідач свої обов'язки за цим договором не виконує, правильно задовольнив позов.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що справа розглянута за його відсутності. Однак, сам по собі цей факт не може бути з врахуванням конкретних обставин підставою для скасування рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи 20 грудня 2005 року відповідач був присутнім в судовому засіданні, давав пояснення по суті позовних вимог. Після оголошення перерви справа неодноразово призначалася до слухання, однак із-за відсутності відповідача та його представників її розгляд відкладався. Направлене телеграфне повідомлення про слухання справи 23 травня 2006 року відповідачу не було вручене, оскільки за місцем проживання він був відсутній. Проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України місце свого знаходження суду не повідомив. Тому судова повістка була вручена представникові відповідача ОСОБА_4, що у відповідності з ч. 5 ст. 76 ЦПК України вважається врученням повістки і ОСОБА_1 Доказів про те, що 23 травня 2006 року він знаходився на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим не зміг з'явитися в судове засідання, відповідач суду не надав.
Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав в межах доводів апеляційної скарги та вимог позивачки для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання нею законної сили.