Справа № 22-10160/2006 Головуючий в першій
Категорія № 19 інстанції - Шум Л.І.
Доповідач - Ляховська І.Є.
01 вересня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - НЕКЛЕСИ В.І., суддів -ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є., СОКОЛАН Н.О., при секретарі - КОБЗЄВІЙ К.І.,
за участю - позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Бельської Наталії Юріївни, Мороз Нінель Юріївни, Ларіна Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА: 30.03.2004р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ВАТ "КЗРК") про стягнення недоплати по щомісячних платежах за період з 01 липня 1994р. по 01.04.2001р. в сумі 3291,94грн., компенсації втрати частини сум відшкодування шкоди в сумі 1596,82грн., а також із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі -Відділення Фонду) про стягнення недоплати по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001р. по 01.02.2005р. в сумі 3701,65грн., та стягнення щомісячно, починаючи з 01.02.2005р. по 121,14грн. до перерахунку згідно законодавства. На обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.03.1980р. з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого за висновком МСЕК від 22.12.1980р. йому встановлено 10% професіональної працездатності. Відповідач ВАТ "КЗРК" призначив йому відшкодування шкоди, виходячи із середнього заробітку бурильника свердловин за січень-квітень 1992р. в сумі 9533крб., але, починаючи з 01.07.1994р. перерахунок сум відшкодування шкоди здійснював неправильно, збільшуючи суми втраченого заробітку не на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а на коефіцієнти підвищення середнього заробітку, внаслідок чого утворилися суми недоплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі.
Відповідач ВАТ «КЗРК» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позову. На обгрунтуваня відповідач зазначив, що суд не взяв до уваги, що ВАТ "КЗРК" є неналежним відповідачем по справі, оскільки згідно Закону України "Про оренду державного майна" та договору оренди № 1280 - 14 - 11/98 від 30.12.1998р. майновий комплекс шахти імені Орджонікідзе, де ушкодив здоров"я позивач, ВАТ "КЗРК" передав в оренду на 20 років Відкритому акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "ЦГЗК"), і за розподільним балансом останньому були передані, зокрема, зобов"язання з відшкодування шкоди потерпшим на виробництві. Починаючи з 01.01.1999р. відшкодування шкоди здійснювало ВАТ "ЦГЗК", тому стягнення з ВАТ "КЗРК" компенсації сум відшкодування шкоди є неправомірним. Суд не взяв до уваги Галузеві угоди між Міністерством промисловості і ЦК профспілок трудящих металургійній і гірничодобувній промисловості України в 1995-2000 роках, згідно яких перерахунок сум відшкодування шкоди повинно здійснюватися на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати, а не на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Крім того, судом порушені вимоги закону щодо строку позовної давності.
Позивач ОСОБА_1 проти скарги заперечує, вважає доводи безпідставними.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і сторонами не оспорюється, ОСОБА_1 працював бурильником свердловин на шахті імені Орджонікідзе Виробничого об"єднання «Кривбасруда». 18 березня 1980 року під час роботи з ним відбувся нещасний випадок, внаслідок чого висновком МСЕК від 22 грудня 1988 року позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 22.12.1988 року безстроково.
Відповідач ВАТ "КЗРК", правонаступник Виробничого об"єднання «Кривбасруда», призначив позивачу відшкодування шкоди в розмірі 953грн.30коп., виходячи із середнього заробітку бурильника свердловин за січень-квітень 1992 року, який складав 9533крб., та ступіню втрати працездатності.
В подальшому відповідач ВАТ "КЗРК" здійснював перерахунок сум відшкодування шкоди на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів): 2,55 -з 01 листопада 1992р.; 1,33 -з 01 січня 1993р.; 1,5 -з 01 березня 1993р.; 1,97 -з 01 червня 1993р.; 2,94 - з 01 вересня 1993р.; 2,1 - з 01 листопада 1993р.; 3,0 -з 01 грудня 1993р.
Таким чином, станом на 01 липня 1994 року позивач отримував щомісячно відшкодування шкоди в розмірі 85 397крб.43коп.: 5362крб.30коп. х 1,25 х 1,75 х 1,33 х 1,5 х 1,97 х 2,94 х 2,1 х 3,0 х 10% = 85 397крб.43коп.
Вказаний базовий розмір середньомісячного заробітку для обчислення сум відшкодування шкоди та розмір вказаних коефіцієнтів сторонами не оспорюється.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу застосування до сум відшкодування шкоди коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, починаючи з 01 липня 1994 року.
Задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період, тобто з 01 липня 1994 року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування, нарахованого позивачеві, встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2005 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.