Спрара № 22ц-3565/2006 р. Категорія 16
Головуючий у 1-ій інстанції
суддя Скиба С.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
ЗО серпня 2-006 р. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 березня 2006 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Встановила :
В грудні 2005 рокуОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на отримання відповідачем у грудні 1996 року позики у сумі 4200,00 доларів США строком на один рік під 8% щомісячно, але борг не повернув. На протязі 1997-2005 років відповідач повернув 2130,00 доларів США згідно з розписками від 12 листопада 2002 року та від 27 грудня 2002 року. Залишок боргу на 01 січня 2004 року складає 2070,00 доларів США. Згідно з договором позики відповідач повинен сплатити відсотки за кожен місяць у розмірі 8%, що становить 165,60 доларів на місяць. На 01 січня 2002 року борг з відсотків складає 3874,40 доларів. Всього відповідач повинен повернути борг і відсотки на суму 5944,40 доларів США, що по курсу НБУ 5,05 грн. становить грн. Тому просив суд стягнути борг за договором позики у сумі 30019,22 грн. та судові витрати у сумі 300,00 грн. (а.с.4-5).
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від ЗО березня 2006 року частково задоволені позовні вимогиОСОБА_2, на його користь з ОСОБА_1 стягнуто борг за договором позики у сумі 104 53^50 грн. і судові витрати у сумі 104,54 грн., в решті позовних вимог відмовлено {а.с.28-29).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати і справу направити на новий розгляд, оскільки, на його погляд, суд не врахував надані відповідачем розписки позивача, з яких вбачається, що борг за розпискою від 28 грудня 1996 року погашений у розмірі більше ніж сума позики (а.с.34).
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується. Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необгрунтованною і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимогиОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі еквівалентній 2070,00 доларам США, суд першої інстанції дійшов висно-
вку, що-*відповідачем не надано доказів про повернення позивачу суми боргу у повному «обсязі.
' Колегія суддів 'вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору позики та його умов позивачем надана розписка відповідача, яка посвідчує передан-ня йому позивачем визначеної грошової суми (а.с.7), а також розписки про отримання від відповідача частки боргу у сумі еквівалентній 100,00 доларам США (а.с.8,9).
Відповідачем на доказ повернення боргу надано розписку від 23 квітня 2005 року про повернення боргу у сумі еквівалентній 10,00 доларам (а.с.12).
Надана відповідачем розписка позивача від 06 вересня 2000 року про наявність боргу відповідача у сумі 5500,00 у.є. не є свідченням про повернення боргу, тому посилання відповідача на цю розписку, як на доказ повернення боргу, є безпідстави-ними fа.с.13).
Поясненням свідка ОСОБА_4 про повернення позивачем боргу щомісячно по 280,00 доларів протягом 1997-98 років, який не бачив кількість цих грошей, судом першої інстанції надано правильну оцінку.
Надані відповідачем докази не спростовують вимоги позивача про неповернення залишку боргу за договором позики.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про ненадання відповідачем доказів на підтвердження заперечень проти позову відповідають матеріалам справи.
Зважаючи на викладене доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості судового рішення є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам по справі і постановив законне і обгрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Порушень матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає. У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від ЗО березня 2006 року в оскаржуємій частині - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох-^місяців з дня набрання законної сили.