36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.05.2012 Справа № 3/31
За позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
До відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», 36000, м. Полтава, вул.. Старий Поділ, 4
Про стягнення 729 086,40 грн. -вартість завданої шкоди природним ресурсам, в результаті засмічення земельної ділянки площею 1400 кв.м. із земель промисловості на території Новоселівської сільської ради Полтавського району складуванням будівельних відходів, про що зафіксовано в акті перевірки від 01-11.12.2009р. та акті обстеження засміченої земельної ділянки від 03.12.2009р.
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача: Хоміч Л.В..(див. протокол судового засідання)
від відповідача: Кошляк В.М. (див. протокол судового засідання)
15.05.2012 року у судовому засіданні відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.
Суть спору: Стягується 729 086,40 грн. -вартість завданої шкоди природним ресурсам, в результаті засмічення земельної ділянки площею 1400 кв.м. із земель промисловості на території Новоселівської сільської ради Полтавського району складуванням будівельних відходів, про що зафіксовано в акті перевірки від 01-11.12.2009р. та акті обстеження засміченої земельної ділянки від 03.12.2009р.
За мотивами, викладеними в ухвалі господарського суду Полтавської області від 24.06.2010р. провадження у справі було зупинено в порядку ст.79 ГПК України, в зв'язку з розглядом Полтавським окружним адміністративним судом адміністративної справи №2а-1664/10/1670, предметом оскарження в якій є визнання дій Державної екологічної інспекції в Полтавській області незаконними та скасування припису №26а/05-20 від 14.12.2009р., складеного на підставі акту позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 1-11.12.2009р., а донарахування розміру шкоди, що є ціною позову в даній справі, здійснено саме на підставі того ж самого акту перевірки позивача.
Судове рішення в адмінсправі №2а-1664/10/1670 є таким, що набрало законної сили, та заухвалою ГСПО від 24.04.2012р. провадження у даній справі поновлено та призначено розгляду справи на 15 травня 2012р.
Позивач вимог суду, викладених в п. 5 ухвали від 24.04.2012р. не виконав, письмових вмотивування вимог з огляду на висновки судових інстанцій (першої та касаційної) в справі № 2а-1664/10/1670 не привів.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов № 447 від 15.05.2012р. (т. 1, а.с. 96-98), посилаючись на їх безпідставність та відсутність порушень вимог ст.56 Кодексу України «Про надра», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.17 Закону України «Про відходи», що стали підставою для розрахунку розміру шкоди позивачем.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як свідчать матеріали справи, в період з 1 по 11 грудня 2009 року, державними інспекторами -головними спеціалістами відділу екологічного контролю за використанням та охороною земель і надр проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відкритого акціонерного товариства «Полтавтрансбуд»(правонаступником щодо якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавтрансбуд»).
За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 1-11.12.2009 року, в якому зазначено, що ВАТ «Полтаватрансбуд»на підставі договору від 29.12.2006, укладеного з Полтавською РДА, використовує земельну ділянку площею 3,0 га на території Новоселівської сільської ради Полтавського району під розміщення зосередженого резерву ґрунту. Цільове призначення - землі промисловості. ВАТ «Полтавтрансбуд»було надано спеціальний дозвіл на користування надрами; на геологічне вивчення ділянки надр площею 10,0 га. Згідно переліку робіт з геологічного вивчення надр та угоди про умови користування надрами передбачено геолого-економічну оцінку запасів будівельного піску за промисловими категоріями та затвердження запасів у ДЗК. Полтавська РДА погодила отримання ВАТ «Полтаватрансбуд»дозволу на користування надрами та надано протокол засідання Державної комісії України по ВКК, Новоселівське-ІІ родовище визнано підготовленим до промислового освоєння. На момент проведення перевірки спеціальний дозвіл на розробку надр Новоселівського-ІІ родовища ВАТ «Полтавтрансбуд»не отримано.
Також в акті зазначено, що на земельній ділянці площею 3,0 га на території Новоселівської сільської ради, наданій під розміщення зосередженого резерву ґрунту, знаходиться піщаний кар'єр глибиною розробки від 8 до 10 м. Крім цього, на дні кар'єру ВАТ «Полтавтрансбуд»проводить розміщення будівельних відходів на площі 1,5 м. х 70,0 м. х 20,0 м, що призводить до засмічення корисних копалин та унеможливлює використання кар'єру в подальшому. Самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га на території Новоселівської сільської ради, де проводиться розробка кар'єру піску.
Отже, в акті робиться висновок про порушення ВАТ «Полтавтрансбуд»ст. 125 Земельного кодексу України, ст.56 Кодексу України про надра, ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи».
Також за результатами вказаної перевірки складено припис від 14.12.2012 року № 26а/05-20 щодо усунення виявлених порушень.
Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення земель у розмірі 729 086,40 грн.
Як зазначає позивач в позовній заяві вказаний розрахунок виконано згідно з «Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженою наказом Мінприроди від 27.10.1997 року № 171 (в редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 року № 149 та зареєстровано в Мінюсті України 25.04.2007 року за № 422/13689).
Не погоджуючись із зазначеними висновками екологічної інспекції, відповідач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із вимогами про визнання дій Державної екологічної інспекції в Полтавській області незаконними та скасування припису №26а/05-20 від 14.12.2009р., складеного на підставі акту позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 1-11.12.2009р.
07 квітня 2011 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення в вигляді постанови по справі №2а-1664/10/1670, за яким позовні вимоги задоволено частково; припис ДЕІ в Полтавській області №26а/05-20 від 14.12.2009р. визнано протиправним та скасовано п. 8 щодо припису ВАТ "Полтавтрансбуд" ліквідувати звалище будівельних відходів на дні кар'єру на території Новоселівської сільської ради Полтавського району.
Зазначена постанова ПОАС була підтримана касаційною інстанцією -ВАС України відповідно до ухвали останнього від 05.04.2012р., а отже з цієї дати вона (постанова) є такою, що набрала законної сили.
Відповідно до приписів частини 4 статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
В пункті 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).
Зокрема, судами першої та касаційної інстанцій в справі №2а-1664/10/1670 встановлено, що позивач не довів належним чином факт наявності звалища будівельних відходів на дні кар'єру на території Новоселівської сільської ради Полтавського району.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обов'язковим для суб'єктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не підтверджені належними доказами його позовні вимоги, а тому суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
С У Д Д Я БУНЯКІНА Г .І.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.05.2012 року.