79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.05.12 Справа № 5015/891/12
За позовом: Міністерства юстиції України, м. Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії, м. Червоноград
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, м. Червоноград
про стягнення 54609 грн. 51 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від третіх осіб: не з'явився
Міністерство юстиції України, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії, м. Червоноград про стягнення 54609 грн. 51 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.03.2012 р. призначив розгляд справи на 19.03.2012 р., залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну казначейську службу України та Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
За клопотанням сторони ухвалою суду від 11.04.2012 р. строк вирішення спору був продовжений на 15 днів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Семенович проти України" №9480/06 від 30.07.2009 р. встановлено порушення Україною пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції і статті 1 Першого протоколу до Конвенції та зобов'язано державу Україна виплатити заявнику ОСОБА_2 належні йому за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області кошти у сумі 34041 грн. 65 коп., а також 20567 грн. 86 коп. як відшкодування моральної шкоди. Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання Україною. На виконання цього судового рішення із Державного бюджету України ОСОБА_2 було сплачено належні йому кошти у сумі 54609 грн. 51 коп. Враховуючи наведене, та керуючись частиною 4 статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позивач просив суд стягнути з відповідача 54609 грн. 51 коп. збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплат відшкодування стягувачу.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 07.03.2012 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 №9480/06 Європейським судом з прав людини прийнято рішення, яким визнано порушення державою Україна п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та зобов'язано державу Україна сплатити заявникові існуючу заборгованість за рішенням суду як відшкодування матеріальної шкоди, а також 1800 євро відшкодування моральної шкоди.
При розгляді справи "Семенович проти України" Європейським судом встановлено такі обставини.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17.09.2003 р. стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" на користь ОСОБА_2 1362 грн. 99 коп. заборгованості по заробітній платі, 32638 грн. 66 коп. заборгованості по одноразовій допомозі та 40 грн. 00 коп. витрат за надання юридичної допомоги.
Зазначене вище рішення Червоноградського міського суду Львівської області набрало законної сили та було розпочато виконавче провадження.
25 червня 2007 р. державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа заявнику через відсутність майна підприємства та через неможливість накласти арешт на майно. Заявник не оскаржував цю постанову у суді, повторно до державної виконавчої служби виконавчий лист не пред'являв.
Оскільки це рішення не було виконано, заявник звернувся з позовом до Європейського суду з прав людини.
На виконання рішення Європейського суду з прав людини із Державного бюджету України ОСОБА_2 було сплачено кошти у сумі 54609 грн. 51 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №7155 від 18.01.2010 р. та №1770 від 04.10.2011 р.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
17 липня 1997 р. Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 р. міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб. Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.
У зв'язку з обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України Верховною Радою України 23 лютого 2006 р. прийнято Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конвенції.
Згідно зі статтями 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Названим законом передбачено обов'язок органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу (частина 4 статті 9).
Органом представництва згідно зі статтею 1 цього закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом є Міністерство юстиції України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з Державного бюджету України на рахунок ОСОБА_2 сплачено 54609 грн. 51 коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що виплачена заявнику сума є збитками Державного бюджету України. Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Як встановлено судом, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17.09.2003 р. набрало законної сили та не було виконано. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, статтею 129 Конституції України встановлено засади судочинства, серед яких визначено обов'язковість рішення суду (пункт 9 частини 2). Це означає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, порушення відповідачем умов строкового трудового договору, а також невиконання судового рішення є протиправною поведінкою відповідача в цивільно-правовому розумінні.
Невиконання відповідачем рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17.09.2003 р. призвело до порушення конституційних та цивільних прав заявника ОСОБА_2 Судом встановлено, що ОСОБА_2 виплачено з Державного бюджету України 54609 грн. 51 коп. Зазначена сума є шкодою, завданою Державному бюджету України.
Причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем норм Конституції України, цивільного законодавства, зволіканні із виконанням рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17.09.2003 р., наслідком чого є звернення ОСОБА_2 до Європейського суду, що в свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді збитків державі.
Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат закріплено у ст.ст. 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативними актами.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не звертався до суду зі скаргою на бездіяльність органів державної виконавчої служби. Європейським судом також не встановлена вина органів ДВС. Навпаки, відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" боржнику було надано строк на добровільне виконання рішення суду.
Обов'язок виконання судового рішення покладався саме на відповідача протягом усього строку існування заборгованості по зарплаті, а обов'язок органу державної виконавчої служби з примусового виконання вказаного рішення був похідним та виник внаслідок фактичного ухилення відповідача від виконання своїх конституційних обов'язків з виплати винагороди за працю.
У разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків по виплаті ОСОБА_2 зарплати та добровільного і своєчасного виконання рішення суду, порушення прав ОСОБА_2 виключалось.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, наявність вини заподіювача шкоди презюмується -відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.
Вина Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" є очевидною, оскільки відкриття виконавчого провадження не було перешкодою для відповідача у виконанні обов'язку, який покладався на нього рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17.09.2003 р. щодо виплати заборгованості із заробітної плати.
Статтею 1191 ЦК України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.
За таких обставин суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 54609 грн. 51 коп. збитків, завданих Державному бюджету України.
Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільних справ, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Оскільки внаслідок виконання рішення Європейського суду у справі №9480/06 державі заподіяно матеріальні збитки, то відповідно до статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статей 15-17 ЦК України Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звертається до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а саме за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, позовні вимоги щодо відшкодування державі 54609 грн. 51 коп., які сплачені за рахунок коштів Державного бюджету з вини відповідача, є законними та обґрунтованими.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., статтями 14, 15 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.ст. 2, 3, 8, 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 2, 11, 15-17, 1166, 1191 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 05473298) на користь держави збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 54609 грн. 51 коп., на рахунок Державної казначейської служби України 31116115700028, код банку 820172, ідентифікаційний код 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Києві. Стягувач - Міністерство юстиції України, м. Київ, вул. Городецького, 13 (ідентифікаційний код 00015622).
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Червоноградське гірничо-монтажне управління" дочірнє підприємство Західно-Української вугільної холдингової компанії, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 05473298) в користь державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.