79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.05.12 Справа№ 5015/7491/11
За позовом : Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах позивача: Брюховицької селищної ради, смт.Брюховичі Львівської області
до відповідача : Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : Міністерство оборони України, м.Київ
про : спонукання до вчинення дій
Головуючого судді Кітаєва С.Б.
Суддя Артимович В.М.
Суддя Морозюк А.Я.
при секретарі Дубенюк Н.А.
За участю представників:
прокурор - Клак Ю.Г. -пом.прокурора району
від позивача - Кубай Т.Є. -представник
від відповідача -не з'явився
від третьої особи : не з»явився
Суть спору: Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся із позовом в інтересах держави в особі Брюховицької селищної ради, смт. Брюховичі, Львівська область, до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Міністерство оборони України, м.Київ, про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова винести межі земельної ділянки площею 15,1 га по вул. Прилуцькій у м. Брюховичі в натуру; виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує користування земельною ділянкою по вул. Прилуцькій в смт. Брюховичі в натуру. В Заяві про уточнення позовних вимог прокурор просить зобов»язати КЕВ м.Львова винести межі земельної ділянки площею 16,6га (відповідно до державного акту на право користування земельною ділянкою) по вул. Прилуцькій в смт.Брюховичі в натуру ; виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою по вул.Прилуцькій в смт. Брюховичі. (заява зареєстрована за вх.№9266/12 від 27.04.12 р ).
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.01.2012 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.01.2012 р., 03.02.2012 р., 13.03.2012 р.,05.04.2012 р, 28.04.2012 р. Ухвалою від 03.02.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кітаєва С.Б., суддя Морозюк А.Я., суддя Чорній Л.З. У зв»язку із тимчасовою непрацездатністю судді Чорній Л.З. виникла необхідність у автоматизованому перерозподілі справи для визначення нового складу колегії суддів. 13.03.2012 року автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів для розгляду справи :головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Морозюк А.Я., Артимович В.М.
Згідно ч.4 ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
При цьому обсяг прав залежить від того, з якою зі сторін пов»язані інтереси держави: якщо інтереси держави уособлюються позивачем ( як у даному випадку), прокурор має права позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Передбачені ч.4 ст.22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права , посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. (п.п.3.10;312 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із заявлених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен надати їй оцінку. На зазначене, зокрема, звертає увагу Пленум Вищого господарського суду України у п.3.11 Постанови від 26 грудня 2011 р №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Заява Прокурора від 18.04.12 р №86Гвих-12 ( вх.№9266/12 від 27.04.12 р) про уточнення позовних вимог , виходячи із її змісту, а також змісту позовної заяви, обставин справи, розцінюється судом як заява, якою прокурор збільшив розмір позовних вимог та доповнив підстави позову новими обставинами.
Заява Прокурора від 18.04.12 р №86Гвих-12 ( вх.№9266/12 від 27.04.12 р) про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Згідно ч.ч.5,6 ст.29 ГПК України , відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
В судових засіданнях прокурор позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях, додаткових поясненнях по справі, заяві про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що станом на 1988 р. відповідач користувався земельною ділянкою площею 16,6 га по вул. Прилуцькій в смт. Брюховичі відповідно до державного акту на право користування земельною ділянкою серія Б№040863. Відповідно до копій листів начальника Львівської КЕЧ району щодо затвердження акту передачі земельної ділянки площею 1,5 га військового містечка №210 по вул. Прилуцькій у смт. Брюховичі, було скеровано такий акт Брюховицькій селищній раді. Ця площа 1,5 га була вилучена і передана у комунальну власність смт.Брюхович із порушенням Постанови Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002 р «Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил»,-без рішення Кабінету Міністрів України. Листом Брюховицької селищної ради від 12.05.1998 року №294 відповідача повідомлено про необхідність виготовлення технічної документації по передачі вказаної земельної ділянки. Однак, відповідач не встановив на місцевості меж земельної ділянки військового містечка №210 та меж земельної ділянки, яка передана в комунальну власність селища, а державний акт, виданий Львівській КЕЧ району не є підставою для використання земельної ділянки відповідачем як іншою юридичною особою. Рішенням Брюховицької селищної ради №898 від 22.04.2010 р. "Про інвентаризацію земель Міністерства оборони України на території смт. Брюховичі" було зобов'язано КЕВ м. Львова провести інвентаризацію земель військового містечка. Однак, документація з інвентаризації земель вказаного військового містечка на затвердження Брюховицької селищної ради не надходила. Просить позов задовольнити.
З підстав, зазначених у позовній заяві , позивач просить задоволити позовні вимоги та зобов»язати КЕВ м.Львова винести межі земельної ділянки пл.15,1 га по вул.Прилуцькій в смт.Брюховичі в натуру. Виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою по вул..Прилуцькій в смт.Брюховичі.
Відмовити в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог від 18.04.2012 року щодо зобов»язання КЕВ м.Львова винести межі земельної ділянки пл.16,6 га по вул.Прилуцькій в смт.Брюховичі в натуру, як безпідставно подану.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на те, що звернувшись із позовом в інтересах органу місцевого самоврядування до підрозділу державного органу -Міністерства оборони України прокурор перевищив свої повноваження. При цьому, лист про намір передачі земельної ділянки не є правовстановлюючим документом та не доводить належності земельної ділянки органу місцевого самоврядування. Відповідач не претендує на земельну ділянку площею 1,5 га, а відтак спір про належність земельної ділянки відсутній. З метою виготовлення технічної документації та встановлення меж земельної ділянки 25.05.2010 р. між КЕВ м. Львова та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір №02-02 на виготовлення проектно-технічної документації, відповідно до п. 4.1. якого вартість робіт становить 71192,86 грн. Внаслідок відсутності бюджетного фінансування, такі роботи не були проведені. Посилається на сплив позовної давності. Просить у позові відмовити.
Третя особа вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечила.
Відповідно д до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши прокурора, представників сторін, які брали участь в судових засіданнях, суд встановив наступне.
КЕВ м. Львова заснований на базі Львівської КЕЧ району та є її правонаступником зі статусом юридичної особи, що підтверджується Положенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, затвердженим 11.01.2006 р. т.в.о. начальника Західного Територіального КЕУ.
Згідно із довідкою КЕВ м. Львова №920 від 29.08.2005 р., земельна ділянка площею 15,1 га військового містечка №210 за адресою смт. Брюховичі, вул. Кліматична, 1-4, вул. Прилуцька, 14, відведена рішенням Львівського міськвиконкому №410 від 05.07.1945 р. та Брюховицького райвиконкому №2 від 15.05.1953 р. та Львівського облвиконкому №5/505 від 26.03.1953 р. для потреб Міністерства оборони. У відповідності до Державного акту на право користування землею Б№040863, Львівській КЕЧ району надано в безстрокове користування 16,6 га землі для державних потреб у 1988 р. Зазначене також підтверджується рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №211 від 16.06.1988 р «Про видачу державних актів на право користування землею Львівській квартирно-експлуатаційній частині району (КЕЧ району)».
Прокурор посилається на ту обставину, що листами начальника Львівської КЕЧ району Брюховицькій селищній раді скеровувались на затвердження акти передачі земельної ділянки площею 1,5 га в військовому містечку 210 смт. Брюховичі. Однак, доказів підписання та погодження таких актів суду не надано. При цьому, земельне законодавство не пов'язувало з підписанням самого акту прийому-передачі земельної ділянки перехід права користування нею чи зміну категорії землі, визначеної як землі оборони. З урахуванням наведеного, станом на дату розгляду справи судом, позивач не набув прав на вказану земельну ділянку. Та обставина, що відповідач не претендує на вказану ділянку, про що зазначає у відзиві, оскільки начальник розквартирування військ і капітального будівництва дозволив передати народному господарству зазначену ділянку під будівництво гаражів для військовослужбовців гарнізону смт. Брюховичі, що підтверджується листом №144/1/285 від 27.06.1995 р., не тягне за собою автоматичне припинення права користування земельною ділянкою.Рішенням виконавчого комітету Брюховецької селищної ради №284 від 08.10.1999 р «Про вилучення земельної ділянки площею 1,5 га з користування військового містечка №210 по вул..Кліматична-Прилуцька»було вирішено вилучити вказану земельну ділянку і віднести її до земель запасу. Прокурор посилається на недотримання норм Постанови Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002 р «Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил». Однак, ця Постанова була прийнята після виникнення спірних відносин і не має зворотної дії в часі. Посилаючись на незаконність такого рішення виконавчого комітету Брюховецької селищної ради, прокурор його не оскаржував, відповідних вимог не заявляв.
Крім того, рішенням Брюховецької селищної ради №300 від 19.07.2007 р «Про передачу до земель селища земельної ділянки МОУ, яка не використовується для потреб Збройних Сил України», вирішено прийняти до земель селища земельну ділянку площею 1,32 га з території військового містечка №241 ( а не №210). Згідно із ч.ч.3,4 ст.142 ЗК України , припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Доказів такого повідомлення органів державної реєстрації суду не надано.
Суду не надано належних доказів реалізації положень зазначених рішень органів місцевого самоврядування, при тому, що за твердженням самого позивача у додаткових поясненнях у відповідача було вилучено лише 1,5 га у вказаний вище спосіб. Відповідно до довідки №6-зем за відповідачем обліковується земельна ділянка площею 15,1 га по вул.Прилуцькій,1 у смт.Брюховичі і в державному акті на право постійного користування землею не були внесені зміни щодо площі земельної ділянки , яка залишилась у користуванні. У зв»язку із наведеним, посилання в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.08.2009 року, приписах Держземінспекції України №1532 від 18.06.2009 р, №2070 від 28.09.2009 р, протоколі про адміністративне правопорушення від 28.09.2009 р №000520, акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.09.2009 р на те, що фактична площа та конфігурація належної відповідачу земельної ділянки не відповідає державному акту внаслідок передачі частини такої ділянки позивачу, не грунтується на матеріалах справи, оскільки жодних належних доказів того, в який спосіб і в якій частині земельної ділянки змінилась конфігурація, суду не надано.
При цьому, посилання на належність земельної ділянки позивачу чи відповідачу не стосується суті спору, предметом якого є спонукання до виконання обов»язку, покладеного рішенням органу місцевого самоврядування.
Рішенням Брюховицької селищної ради №898 від 22.04.2010 р «Про інвентаризацію земель Міністерства оборони України на території смт.Брюховичі»зобов»язано КЕВ м.Львова виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою по вул.Прилуцькій,14 в смт.Брюховичі і подати технічну документацію із землеустрою на затвердження сесії Брюховицької селищної ради до 01.09.2010 р.
Згідно із ч.1 с.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного , міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської , районної у місті ( у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень , є обов»язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об»єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Відповідач вказане рішення не оскаржував, натомість, визнаючи його обов»язковість, вживав заходів до його виконання.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що роботи з інвентаризації земель були розпочаті відповідачем, що підтверджується укладенням 25.05.2010 р. між КЕВ м. Львова та ФОП ОСОБА_3 договору №02-02 на виготовлення проектно-технічної документації, відповідно до п. 4.1. якого вартість робіт становить 71192,86 грн. Внаслідок відсутності бюджетного фінансування, такі роботи не були завершені.
Посилання відповідача на сплив позовної давності не заслуговує на увагу враховуючи, що зазначений обов'язок відповідача виникає з рішення органу місцевого самоврядування від 22.04.2010 р., а згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і цей період на дату розгляду справи ще не сплив.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду справи судом зобов'язання відповідача, покладене на нього актом органу місцевого самоврядування, припинилось в силу положень рішення Брюховецької селищної ради №898 від 22.04.2010 р. Як випливає зі змісту п. п. 2, 3 вказаного рішення, відповідачу було встановлено термін для подання документації із землеустрою на затвердження сесії Брюховецької селищної ради -до 01.09.2010 року. У випадку невиконання вимог сесії Брюховецької селищної ради це рішення є таким, що втратило чинність (п. 3).
З урахуванням наведеного, рішення, яким на відповідача було покладено обов'язок, втратило чинність станом на дату розгляду справи судом. Належних доказів наявності інших передбачених законом підстав для задоволення позову не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заявлені прокурором вимоги, із врахуванням Заяви від 18.04.12 р №86Г вих.12 про уточнення позовних вимог, задоволенню не підлягають.
Згідно ст.49 ГПК України, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 12,22,29,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-
вирішив:
У позові, із врахуванням Заяви від 18.04.12 р №86Г вих.-12 про уточнення позовних вимог , відмовити повністю.
В засіданні 11.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 12.05.2012 р та 13.05.2012 року, виготовлено та складено 18.05.2012 р.
Головуючий суддя Кітаєва С.Б.
Суддя Артимович В.М.
Суддя Морозюк А.Я.