ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 5011-44/1491-2012 14.05.12
За заявою ОСОБА_1
до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (код ЄДРПОУ 33240599)
про визнання банкрутом
суддя Чеберяк П.П.
Представники :
Від заявника: ОСОБА_2 -представник, ОСОБА_3 -представник
Від боржника: Зоря О.І. -представник
ОСОБА_1 (заявник) звернувся до Господарського суду м.Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (боржник) мотивуючи свою заяву наступним:
05 серпня 2008 року між громадянином України ОСОБА_1 та Благодійною організацією "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" було укладено Договір позики № 1, відповідно до якого заявник у день підписання даного договору, передав у власність боржника грошові кошти у розмірі 455 416,00 грн.
У зв'язку з тим, що боржник ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань, заявник був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
27 листопада 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт", вирішив позов задовольнити частково, та стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" на користь ОСОБА_1 суму нарахованих відсотків у розмірі 4940,95 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 63998,62 грн., суму нарахованих відсотків відповідно до п. 5.2. Договору у розмірі 31531,30 грн. та судові витрати: ІТЗ у розмірі 220 грн. і судовий збір у розмірі 1700 грн.
На підставі вищезазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Києва були видані два виконавчі листи від 27 листопада 2009 року у справі № 2-8876/09, про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 102389,92 грн.
Окрім цього, заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку наказного провадження про видачу судового наказу на стягнення з боржника суми боргу у розмірі 455 416,00 грн.
18 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва видав судовий наказ № 2н - 4958/09 про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»на користь ОСОБА_1 455 416 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 00 коп.; 850 грн. 00 коп. - судового збору; 30 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі вищезазначених правовстановлюючих документів в порядку примусового виконання рішення суду заявник звернувся до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження:
ВП № 17671570 від 03.02.2010 року про стягнення 456296 грн.;
ВП№ 17912181 від 11.03.2010 року про стягнення 100469,92 грн.;
ВП № 17912058 від 11.03.2010 року про стягнення 1920 грн.
Загальна сума боргу становить: 558 685 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 92 коп.
В подальшому представник заявника звертався до відділу державної виконавчої служби про надання інформації про стан виконавчого провадження, на що 16.06.2010 року була надана відповідь, в якій зазначено, що на рахунки боржника накладено арешт, а платіжні вимоги про примусове списання коштів повернулись без виконання в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що заходи щодо встановлення майна боржника виявились безрезультатними, а платіжні вимоги повернулись без виконання, були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві:
ВП № 17671570 від 30.06.2010 року про стягнення 456296 грн.;
ВП № 17912181 від 30.06.2010 року про стягнення 100469,92 грн.;
ВП № 17912058 від 30.06.2010 року про стягнення 1920 грн.
З моменту відкриття виконавчого провадження у даній справі та до повернення виконавчого документу стягувачеві минуло більше трьох місяців. Протягом цього періоду не було виконано рішення суду та судовий наказ і відповідно не стягнуто з боржника на користь заявника грошові кошти у розмірі 558 685,92 грн.
Враховуючи, що сума безспірної заборгованості складає 558 685 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 92 коп., тобто більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а також те, що сума боргу не сплачується боржником з дати відкриття виконавчого провадження по даний час, тобто протягом більш як трьох місяців, заявник вважає, що в нього є всі підстави ініціювати справу про банкрутство стосовно боржника.
На підставі вищевикладеного заявник просив суд прийняти до провадження заяву про порушення справи про банкрутство, порушити провадження у справі про банкрутство відносно Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»;
визнати ОСОБА_1 кредитором з майновими вимогами в розмірі 558 685 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 92 коп.
Боржником було подано до суду відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, в якому він просив суд припинити провадження у справі, мотивуючи свою заяву наступним:
Благодійна організація «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»(надалі - Фонд) здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»№ 531/97-ВР від 16 вересня 1997 року.
Статтею 11 вказаного закону визначено, що ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавством порядку.
Статтею 12 закону передбачено, що благодійна організація діє на підставі статуту (положення), у якому зокрема зазначається порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів у разі припинення діяльності; Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечити законодавству України.
Статут Фонду, затверджений установчими зборами Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт», протоколом №1 від 13.09.2004 року та зареєстрований Київським міським управлінням юстиції 08.11.2004 року за реєстраційним №1081-2004.
08.02.2011 року засновником та єдиним членом Фонду ОСОБА_6, в порядку визначеному Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України було прийнято рішення № 02/02-01 про проведення процедури самоліквідації Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт», призначено ліквідатором Зорю О.І., встановлено строк на проведення процедури ліквідації -чотири місяця, а також строк для прийняття претензій кредиторів -два місяці з моменту опублікування інформації про ліквідацію Фонду.
Дане рішення було нотаріально завірено.
Ліквідація Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»(ЄДРПОУ 33240599) проводиться на підставі Розділу VIII. Припинення діяльності Фонду, а саме п.8.1., п.8.3. - п.8.5. Статуту Фонду.
Рішення про ліквідацію Фонду, відповідно до п.2, п.3 ст. 60 Господарського кодексу України було опубліковано 05.03.2011 року в «Бюлетені державної реєстрації». За 2 місяці (до 05.05.2011 року) до ліквідатора надійшло чотири кредиторських вимоги та складено реєстр кредиторських вимог на загальну суму 307280грн. Протягом лютого - травня 2011 року ліквідатором було проведено встановлення активів та пасивів Фонду, виявлено, що кошти на рахунках - відсутні, виявлено майно боржника на загальну суму 456 296 грн. балансової вартості.
Тобто загальна сума кредиторських вимог є нижчою від вартості майна Фонду та може бути повністю погашеною за рахунок продажу майна.
Відповідно ст. 91 Господарського кодексу України з дня призначення ліквідатора до нього перейшли повноваження по управлінню справами Фонду, тому ліквідатором було прийняте рішення про проведення процедури ліквідації у порядку визначеному Господарським та Цивільним кодексами України, а не у порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатором було складено відповідний реєстр вимог кредиторів, який було затверджено.
12.05.2011 року, на засіданні зборів кредиторів було затверджено заробітну плату ліквідатора, юриста, бухгалтера, а також було прийнято рішення про не включення до реєстру кредиторів всіх кредиторських вимог, що будуть надходити після 05.05.2011 року, як таких, що надійшли несвоєчасно.
Заява про кредиторські вимоги ОСОБА_1 надійшла до ліквідатора 10.06.2011 року, тобто дана заява подана несвоєчасно - з пропуском процедурних строків, до заяви не було додано жодних підтверджуючих, первинних документів. На дану заяву було надано офіційну відповідь.
За час процедури ліквідації, ліквідатор, взяв участь у декількох судових засіданнях, на виконання вимог Господарського кодексу України, з метою виявлення інших кредиторських вимог, направлено ряд листів у державні органи, було направлено ряд звернень у виконавчу службу Шевченківського району, у відповідь ДВС Шевченківського РУЮ в місті Києві направив подання до прокуратури м. Києва з приводу законності проведення ліквідації Фонду та не надав інформації стосовно заборгованості Фонду.
За інформацією Міністерства юстиції України Фонд виключено з Єдиного реєстру громадських формувань, державним реєстратором 04.03.2011 року внесено відповідний запис до ЄДР про припинення юридичної особи, Фонд знято з реєстрації в органах ПФУ.
Стосовно Фонду, на даний час відбувається процедура ліквідації, передбачена у порядку Цивільного та Господарського кодексів України, підстави для проведення процедур ліквідації, у порядку Закону Уукраїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутні.
У даному випадку відповідно до п.5 ст.112 Цивільного кодексу України вимоги ОСОБА_1 вважаються погашеними, оскільки вони були заявлені вже після закінчення процедурних строків, про що ОСОБА_1 знав подаючи заяву про кредиторські вимоги та про що йому було надано відповідь.
Господарським судом було відкрито провадження у справі про визнання банкрутом за заявою фізичної особи - ОСОБА_1, що суперечить чинному законодавству України, оскільки ОСОБА_1, відповідно до ст. 1-3 Господарського кодексу України не є учасником відносин у сфері господарювання,.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності мають право звертатись до господарського суду виключно у випадках, передбачених законодавчими актами України.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду як кредитор, але відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Натомість ОСОБА_1, як фізична особа не є працівником Фонду, не володіє корпоративними правами, а тому не є належним позивачем - кредитором по даній справі.
В підтвердження своїх заперечень боржником надано до суду наступні докази: рішення про ліквідацію Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт»від 08.02.2011 року, бюлетень державної реєстрації № 172 (7) 2011 року з опублікованим оголошенням про ліквідацію боржника, договір купівлі -продажу нежилого приміщення від 28.11.2007 року, платіжне доручення №1 від 06 серпня 2008 року про оплату за договором, вимога кредитора -заявника від 08.06.2011 р.
Заявник подав суду пояснення на відзив боржника, в яких заперечив проти рішення боржника, щодо того, що вимоги заявника слід вважати погашеними, оскільки вони заявлені після спливу визначеного законом двомісячного строку.
Вказане твердження заявник обґрунтовує ч.4 ст.112 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно, тобто якщо кредитор звернувся не своєчасно він позбавляється права на попадання до однієї з чотирьох черг, а його вимоги будуть задоволені в останню чергу.
Тобто його вимоги не є погашеними, як ті, які не визнані ліквідаційною комісією відповідно до ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Також у своїх поясненнях заявник вказує на те, що він не отримував повідомлення Голови ліквідаційної комісії про повну або часткову відмову у визнанні його кредиторських вимог, а про наявність даного повідомлення він дізнався при ознайомленні з матеріалами справи, а також на те, що боржником не надано підтвердження вручення чи направлення даної відповіді кредитору.
Крім того, заявник вказує, що боржнику та голові ліквідаційної комісії було достеменно відомо про наявність заборгованості, але ними в порушення ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України не було вжито усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово не повідомлено їх про припинення юридичної особи.
Також, в порушення вимог ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідаційною комісією після з'ясування, що вимоги кредиторів перевищують вартість майна боржника була продовжена процедура ліквідації за рішенням власника без звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Заявник вказує також і на те, що відповідно до ст.1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»фізична особа може бути ініціатором у справі про банкрутство.
Крім того, заявник спростовує твердження боржника про те, що йому не було відомо про заборгованість перед кредитором, з огляду на те, що 11.01.2011р. Шевченківським районним судом м. Києва було винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження у справі № 2-18394/10 за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про звернення стягнення на майнові права.
В обґрунтування позовних вимог, в додатках до позову було надано рішення суду про стягнення грошових коштів з боржника, листи про відкриття виконавчого провадження, договір укладений між боржником та заявником, які підтверджують невиконання вимог боржника перед заявником.
У судовому засіданні по розгляду справи № 2-18394/10, яке відбулось 01.06.2011р., голова ліквідаційної комісії надав пояснення про те, що боржник ліквідується, а кредиторські вимоги приймались до 05 травня 2011 року. Тому заявник вважає, що голова ліквідаційної комісії навмисно не повідомив заявника про проведення процедури ліквідації, чим не виконав вимоги ч.4 ст. 104 Цивільного кодексу України та фактично лишив заявника можливості заявити вимоги до ліквідаційної комісії.
В підтвердження своїх вимог, заявником було надано до суду наступні докази: рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2009 року, судовий наказ від 18.12.2009р., виконавчі листи від 27.11.09, постанови про відкриття виконавчих проваджень від 03.02.2010, 11.03.2010, лист ВДВС у Шевченківському районному управлінні юстиції від 16.06.2010р., постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві від 30.06.2010р., договір позики №1 від 05.08.2008р., матеріали розгляду Шевченківським районним судом м. Києва цивільної справи №2-18394/10.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство № 5011-44/1491-2012; справу призначено до розгляду на 27.02.2012р.
24.02.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. задоволено клопотання боржника та відкладено розгляд справи на 12.03.2012.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2012р. відкладено розгляд справи на 02.04.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2012р. відкладено розгляд справи на 09.04.2012р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання боржника.
09.04.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012р. задоволено клопотання боржника та відкладено розгляд справи на 23.04.2012.
20.04.2012р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.04.2012р. відкладено розгляд справи на 07.05.2012р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання боржника.
У судовому засіданні 07.05.2012р. представник заявника подав клопотання про введення процедури розпорядження майном і призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича.
07.05.2012 року у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.05.2012р.
Розглянувши подані заявником та боржником докази, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
05 серпня 2008 року між заявником - громадянином України ОСОБА_1 та боржником - Благодійною організацією "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" було укладено Договір позики № 1. Відповідно до якого кредитор у день підписання даного договору, передав у власність боржника грошові кошти у розмірі 455 416,00 грн.
27 листопада 2009 року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено рішення про стягнення з Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" на користь ОСОБА_1 суму нарахованих відсотків у розмірі 4940,95 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 63998,62 грн., суму нарахованих відсотків відповідно п. 5.2. Договору у розмірі 31531,30 грн. та судові витрати: ІТЗ у розмірі 220,00 грн. і судовий збір у розмірі 1700,00 грн.
На підставі вищезазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Києва були видані два виконавчі листи від 27 листопада 2009 року у справі № 2-8876/09, про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт» на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 102 389,92 грн.
Окрім цього, заявник звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва в порядку наказного провадження про видачу судового наказу на стягнення з боржника суми боргу в розмірі 455 416,00 грн.
18 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва видав судовий наказ № 2н - 4958/09 про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт» на користь ОСОБА_1 455 416 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн.00 коп.; 850 грн. 00 коп. - судового збору; 30 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Постановами відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві були відкриті виконавчі провадження:
ВП № 17671570 від 03.02.2010 року про стягнення 456296 грн.;
ВП№ 17912181 від 11.03.2010 року про стягнення 100469,92 грн.;
ВП № 17912058 від 11.03.2010 року про стягнення 1920,00 грн.
Постановами відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30.06.2010 року були повернені виконавчі документи стягувачеві у зв'язку з тим, що заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними, а саме: нерухомого майна та автотранспортних засобів за боржником не зареєстровано, на розрахункових рахунках грошові кошти відсутні.
08.02.2011 року засновником боржника було прийнято рішення № 02/02-01 про ліквідацію Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт», призначено ліквідатором Зорю О.І., встановлено строк на проведення процедури ліквідації - чотири місяці та строк для прийняття претензій кредиторів -два місяці з моменту опублікування інформації про ліквідацію Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт».
Суд не погоджується з твердженнями заявника про те, що боржником не було вижито всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також з тим, що голова ліквідаційної комісії навмисно не повідомив заявника про проведення ліквідаційної процедури, оскільки судом встановлено, що на виконання вимог ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації № 172 (7) 2011 року було опубліковано оголошення про ліквідацію Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт».
З поданого до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.02.2012р. вбачається, що державним реєстратором внесено запис про те, що боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
З поданого до суду відзиву боржника на заяву про порушення справи про банкрутство вбачається, що ліквідатором проводиться процедура ліквідації, а саме проведено встановлення активів та пасивів боржника, встановлено, що кошти на рахунках боржника відсутні, виявлено майно боржника на загальну суму 456 296,00 грн. балансової вартості, направлено повідомлення в державні органи, виконавчу службу Шевченківського району м. Києва, боржника знято з реєстрації в органах ПФУ.
Ліквідатор вказує на те, що у встановлений законом двомісячний строк до нього звернулось чотири кредитора з грошовими вимогами на загальну суму 307 280,00 грн., які включені до складеного реєстру вимог кредиторів.
Натомість, заявник подав ліквідатору заяву про визнання його кредиторських вимог лише 10.06.2011р., тоді як строк подачі такої заяви сплинув 05.05.2011р.
На подану заяву 15.06.2011 р. ліквідатором було надано відповідь, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій заявнику було повідомлено про пропущення ним строку для подання заяви про визнання кредиторських вимог, а також вказано про те, що відповідно до вимог п. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України кредиторські вимоги заявника будуть задоволені після задоволення кредиторських вимог, що надійшли своєчасно.
Наведена вище відповідь ліквідатора, спростовує твердження заявника щодо того, що ліквідатор повідомив заявника лише про те, що заявлені ним вимоги вважаються погашеними.
Крім того, суд погоджується з твердженнями заявника про те, що ліквідатором не доведено направлення копії такої відповіді на адресу заявника, разом з тим заявником не надано суду доказів направлення ліквідатору заяви про визнання кредитором в межах строку визначеного законом.
Також, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, заявник не скористався наданим йому п.2 ст.112 Цивільного кодексу України правом на оскарження дій ліквідатора у судовому порядку.
Суд не погоджується з доводами боржника, про те, що ОСОБА_1, як фізична особа, не може бути ініціатором порушення справи про банкрутство, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірними вимогами кредиторів, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі 558 685 грн. 92 коп. підтверджені згаданими вище рішенням Шевченківського районного суду м. Києва, судовим наказом та виконавчими листами, вказані вимоги не були задоволені боржником більше трьох місяців, про що свідчать постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, а отже у кредитора були всі законні підстави, відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», звертатись до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство.
Однак, в процесі розгляду справи № 5011-44/1491-2012 судом було встановлено, що боржник з 08.02.2011р. знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності та ліквідується в порядку передбаченому ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України та ст.ст. 59-61 Господарського кодексу України.
З матеріалів справи також вбачається те, що після винесення державним виконавцем 30.06.2010р. постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві та до моменту прийняття рішення про ліквідацію боржника заявником не вчинено жодних заходів щодо захисту свого порушеного права.
Згідно ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Такий порядок визначений ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачена процедура банкрутства боржника, що ліквідується, шляхом подання ліквідатором до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, ліквідатор із такою заявою до Господарського суду м. Києва не звертався.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що, якщо засновником юридичної особи було прийнято рішення про ліквідацію даної юридичної особи, а ліквідатором, відповідно до вимог чинного законодавства, проводиться ліквідаційна процедура, справа про банкрутство такої юридичної особи може бути порушена тільки у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59-61 Господарського кодексу України, ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Провадження у справі № 5011-44/1491-2012 за заявою ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт» про банкрутство припинити.
2. Зобов'язати державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення провадження у справі про банкрутство Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 48, код ЄДРПОУ 33240599).
3. Дію мораторію припинити.
4. Копію ухвали направити:
- заявнику;
- боржнику;
- установі банку боржника;
- державному реєстратору Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.
5. Копію ухвали направити для відома та з метою запобігання фіктивного банкрутства підприємства в:
- прокуратуру м. Києва;
- державну податкову адміністрацію у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ);
- Головне управління юстиції у м. Києві (пров. Музейний 2-Б, м. Київ, 01001);
- Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу, (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
СуддяП.П.Чеберяк
Дата підписання ухвали: 18.05.2012р.