ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-14/3706-2012 04.05.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Профі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик"
про стягнення 8 655,18 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;
ОСОБА_2 -за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3 -за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Профі" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" про стягнення 8 655,18 грн., з яких 7 963,40 грн. заборгованості, 430,02 грн. інфляційних втрат та 261,76 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № Р-1597 від 01.03.10 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.12 р.
12.04.12 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову.
13.04.12 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі, та заява про забезпечення позову, у якому позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову.
В судовому засіданні 18.04.12 р. було оголошено перерву до 04.05.12 р.
В судовому засіданні 04.05.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти позову.
Суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.
В судовому засіданні 04.05.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.03.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Профі" (надалі -позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Симпатик" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № Р-1597 (надалі -Договір), відповідно до п. 1.1. розділу І якого позивач Постачальник зобов'язався передати Товари у власність Покупця на умовах і в строки, встановлені в замовленнях на поставку, а Покупець зобов'язався в поряду і в строки, встановлені Договором, прийняти Товар та оплатити його.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем на виконання умов Договору поставлявся, а відповідачем оплачувався товар за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, різниця між поставленим та оплаченим відповідачем товаром становить 7 963,40 грн.
Відповідач у своїх запереченнях підтверджує факт неоплати поставленого товару у розмірі 7 963,40 грн., проте зазначає, що зазначений товар підлягає поверненню позивачу та у відповідача відсутній обов'язок щодо його оплати.
Суд відхиляє твердження відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1. розділу VIII Договору, Покупець проводить оплату Постачальнику за поставлені товари після 7 календарних днів, але не пізніше 45 календарних днів з дня передачі Товару.
Пунктом 4 цього ж розділу визначено, що Покупець віднімає від суми, що підлягає сплаті Постачальнику, зокрема, вартість повернених товарів,
Таким чином, для віднімання від суми, що підлягає сплаті за поставлений товар вартості поверненого товару, таке повернення повинно мати місце на час спливу кінцевого терміну для проведення розрахунків, тобто не пізніше 45 календарних днів з дня передачі Товару.
Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що вимога про повернення товару була направлена позивачу лише 23.03.12 р.
Під час судового розгляду справи відповідачем не заявлялась зустрічна вимога до позивача про спонукання прийняти нереалізований товар та звільнення від сплати його вартості.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що у разі наявності вимог до позивача, він не позбавлений можливості вирішити дане питання відповідно до приписів чинного законодавства.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останньому за порушення зобов'язань за договором нараховано 430,02 грн. інфляційних втрат та 261,76 грн. 3 % річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" (03039, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-А; код ЄДРПОУ 32524414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Профі" (01010, м. Київ, вул. Московська, 24, к. 21; код ЄДРПОУ 31453128) 7 963 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 40 коп. заборгованості, 430 (чотириста тридцять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 76 коп. 3 % річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.05.12 р.
Суддя С.М. Мельник