Справа 0308/3725/12
Номер провадження 2/0308/2320/12
17 травня 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого -судді: Пушкарчук В.П.,
при секретарі Сіньчук Л.О.,
з участю представника позивача -Хабюка О.С., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Київського національного лінгвістичного університету до ОСОБА_2 про відшкодування стипендії, -
Київський національний лінгвістичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення розміру отриманої стипендії за період навчання в аспірантурі Університету з 11 жовтня 2010 року до 01 лютого 2012 року загальною сумою 29 946,77 грн., покладення відшкодування усіх судових витрат на відповідача, а саме судового збору 249,47 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу Університету «Про зарахування до аспірантури»від 04 жовтня 2010 року ОСОБА_2 була зарахована до аспірантури університету за державним замовленням з відривом від виробництва терміном на три роки з 11 жовтня 2010 року до 11 жовтня 2013 року.
11 жовтня 2011 року між Університетом та ОСОБА_2 було укладено Угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення № 133.
Відповідно до п. 2.1 Угоди Університет зобов'язався здійснити якісну підготовку аспіранта згідно з програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, вченою радою Університету та індивідуальною науково-навчальною програмою підготовки аспіранта.
Відповідно до п. 2.5 Угоди Університет зобов'язався виплачувати аспіранту на період навчання в аспірантурі державну стипендію за умови фінансування за рахунок коштів державного бюджету України.
Університет повністю виконав свої зобов'язання згідно з програмами про підготовку аспіранта та виплачував державну стипендію аспірантці ОСОБА_2 відповідно до п. 2.5 укладеної Угоди.
Відповідно до п. 3.7 Угоди аспірантка ОСОБА_2 зобов'язалася відпрацювати не менше трьох років у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки на запропонованій адміністрацією посаді, враховуючи отриману кваліфікацію.
Відповідно до п. 3.8 Угоди у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, а також відрахування з аспірантури відповідно до п. 2.7 та за власним бажанням, відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.
За період навчання аспірантка ОСОБА_2 проживала в гуртожитку Університету, отримувала державну стипендію згідно із затвердженим кошторисом, що підтверджується наказами аспірантури Університету. Витяги з наказів Університету про встановлення стипендії аспірантці ОСОБА_2 № 129-а від 10.11.2010 року, № 43-а від 17.05.2011 року, № 44-а від 19.05.2011 року та довідками бухгалтерії Університету № 20 та № 21 від 31.01.2012 року, що додаються до позову.
10 жовтня 2011 року аспірантка ОСОБА_2 звернулася із заявою до ректора Університету про відрахування її з аспірантури за власним бажанням у зв'язку із сімейними обставинами.
31 жовтня 2011 року згідно з протоколом № 3 вченою радою Університету було прийнято рішення про відрахування з аспірантури ОСОБА_2 за власним бажанням з умовою відшкодування Університету витрат, пов'язаних з навчанням в установленому законом порядку відповідно до Угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (п. 3.8).
30 січня 2012 року згідно з протоколом № 6 вченої ради Університету було повторно прийнято рішення про відрахування з аспірантури Університету ОСОБА_2 аспірантки другого року навчання кафедри романської філології за власним бажанням з аспірантури Університету 01 лютого 2012 року.
У п. 3.8 Угоди про підготовку аспіранта від 11 жовтня 2010 року № 133, укладеної між Університетом та ОСОБА_2 зазначено, що у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, а також відрахування з аспірантури відповідно до п. 2.7 та за власним бажанням, відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.
Розмір нарахованої стипендії за період навчання в аспірантурі Університету, яку отримувала ОСОБА_2 за період з 11 жовтня 2010 року до 01 лютого 2012 року становить 24 946, 77 грн., що підтверджується бухгалтерськими довідками.
У судовому засіданні представник позивача Хабюк О.С. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві Київського національного лінгвістичного університету від 31.01.2012 року за вих. № 178/01.
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов, яке подала суду 30.03.2012 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Цивільне судочинство у судах України здійснюється на засадах змагальності сторін, що передбачено статтею 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Університету «Про зарахування до аспірантури»від 04 жовтня 2010 року ОСОБА_2 була зарахована до аспірантури університету за державним замовленням з відривом від виробництва терміном на три роки з 11 жовтня 2010 року до 11 жовтня 2013 року (а.с. 11).
11 жовтня 2011 року між Університетом та ОСОБА_2 було укладено Угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення № 133 (а.с. 13).
Відповідно до п. 2.1 Угоди Університет зобов'язався здійснити якісну підготовку аспіранта згідно з програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, вченою радою Університету та індивідуальною науково-навчальною програмою підготовки аспіранта.
Відповідно до п. 2.5 Угоди Університет зобов'язався виплачувати аспіранту на період навчання в аспірантурі державну стипендію за умови фінансування за рахунок коштів державного бюджету України.
Університет повністю виконав свої зобов'язання згідно з програмами про підготовку аспіранта та виплачував державну стипендію аспірантці ОСОБА_2 відповідно до п. 2.5 укладеної Угоди.
Відповідно до п. 3.7 Угоди аспірантка ОСОБА_2 зобов'язалася відпрацювати не менше трьох років у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки на запропонованій адміністрацією посаді, враховуючи отриману кваліфікацію.
10 жовтня 2011 року аспірантка ОСОБА_2 звернулася із заявою до ректора Університету про відрахування її з аспірантури за власним бажанням у зв'язку із сімейними обставинам (а.с. 19).
Відповідно до п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів»№ 309 від 01.03.1999 року, Аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.
Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.
Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України
31 жовтня 2011 року згідно з протоколом № 3 вченою радою Університету було прийнято рішення про відрахування з аспірантури ОСОБА_2 за власним бажанням з умовою відшкодування Університету витрат, пов'язаних з навчанням в установленому законом порядку відповідно до Угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (п. 3.8), що підтверджується витягом з протоколу № 3 від 31 жовтня 2011 року (а.с. 20).
30 січня 2012 року згідно з протоколом № 6 вченої ради Університету було повторно прийнято рішення про відрахування з аспірантури Університету ОСОБА_2 аспірантки другого року навчання кафедри романської філології за власним бажанням з аспірантури Університету 01 лютого 2012 року, що підтверджується витягом з протоколу № 6 від 30 січня 2012 року (а.с. 32).
Наказом по університету за № 7/1-а від 31.01.2012 року ОСОБА_2 відраховано з аспірантури з 01 лютого 2012 року за власним бажанням (а.с. 33).
Відповідно до п. 3.8 Угоди у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, а також відрахування з аспірантури відповідно до п. 2.7 та за власним бажанням, відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.
Укладаючи відповідну Угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення, ОСОБА_2 була обізнана з родом і характером майбутньої роботи, яка була їй запропонована у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки виключно в межах спеціальності та кваліфікації, та необхідністю відпрацювання певного строку після закінчення навчання, а тому у випадку неприйнятності місця майбутньої роботи вона мала законну можливість відмовитися від укладення цього правочину та не брати на себе певні зобов'язання, які зазначені в Угоді. Взяті зобов'язання перед Університетом, які передбачені укладеною Угодою ОСОБА_2 не виконала і добровільно порушила взяті на себе зобов'язання.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Угода від 11 жовтня 2010 року за № 133 «Про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення»не визнана недійсною, сторонами на час розгляду спору не розірвана, дія її не закінчилась. При вирішенні цієї справи суд зобов'язаний враховувати її умови, тому що вони погоджені сторонами і є обов'язковими для них.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За період навчання аспірантка ОСОБА_2 проживала в гуртожитку Університету, отримувала державну стипендію згідно із затвердженим кошторисом, що підтверджується витягами з наказів аспірантури Університету про встановлення стипендії аспірантці ОСОБА_2 № 129-а від 10.11.2010 року, № 43-а від 17.05.2011 року, № 44-а від 19.05.2011 року та довідками бухгалтерії Університету № 20 та № 21 від 31.01.2012 року (а.с. 14-18).
У п. 3.8 Угоди про підготовку аспіранта від 11 жовтня 2010 року № 133, укладеної між Університетом та ОСОБА_2 зазначено, що у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, а також відрахування з аспірантури відповідно до п. 2.7 та за власним бажанням, відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.
Розмір нарахованої стипендії за період навчання в аспірантурі Університету, яку отримувала ОСОБА_2 за період з 11 жовтня 2010 року до 01 лютого 2012 року становить 24 946, 77 грн., що підтверджується бухгалтерськими довідками (а.с. 17-18).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 виявила бажання бути відрахованою з Університету за власним бажанням, а тому повинна повернути виплачену їй стипендію у розмірі 24 946,77 грн.
Доводи відповідача про незаконність стягнення виплаченої стипендії судом не беруться до уваги, тому що відносини між сторонами врегульовано договором. Вимога до ОСОБА_2 про повернення стипендії є правомірною, тому що ґрунтується на договорі.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь Університету виплачену стипендію за період навчання в аспірантурі Університету з 11 жовтня 2010 року до 01 лютого 2012 року в розмірі 29 946,77 грн.
Оскільки позов задоволено, то до стягнення підлягають і судові витрати, які понесені позивачем при подачі позовної заяви, а саме: судовий збір у розмірі 249,47 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 526, 610, 611, 626 ЦК України, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою КМУ № 309 від 01.03.1999 року, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського національного лінгвістичного університету розмір отриманої стипендії за період навчання в аспірантурі з 11.10.1010 року до 01.02.2012 року в розмірі 24 946,77 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок шість гривень сімдесят сім копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського національного лінгвістичного університету судовий збір в розмірі 249,47 (двісті сорок дев'ять гривень сорок сім копійок) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук