2-315/11
Справа № 2-315/2011 р.
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 березня 2012 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого -судді Ченкової Н.П.,
при секретарі -Вєтровій О.М.,
за участю адвоката позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
адвоката -ОСОБА_3,
експерта -Тарасова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, АТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа -ОСОБА_6, , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом , в якому просив про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 29660,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., а всього 34660,00 грн.
В подальшому позивач неодноразово уточнював вимоги позову та просив про стягнення грошових коштів в рахунок компенсації завданої матеріальної шкоди в розмірі 11884,86 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. При цьому позивач посилався на вимоги ст.ст. 16, 1166, 1167, 1187 ЦК України.
Ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Позивач просив про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
Адвокат позивача вважав позов таким, що підлягає задоволенню, посилаючись на вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач вимоги позову в частині стягнення матеріальної шкоди не визнав, посилаючись на те, що його відповідальність була застрахована в АТ «Українська пожежно-страхова компанія», ліміт відповідальності складає 51000,00 грн. За такого, завдану матеріальну шкоду повинна відшкодовувати в повному обсязі страхова компанія. Моральну шкоду визнав в сумі 700,00 грн.
Адвокат відповідача вважав позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Представник відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія»до судового засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву та заперечення проти позову, в якому просив про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення вимог позову заперечував, посилаючись на його недоведеність, безпідставність, необґрунтованість, оскільки, сума страхового відшкодування була перерахована позивачу 22.04.2010 року.
ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність нез*явившихся осіб.
Обставини справи, встановлені судом.
23.06.2009 року о 12.50 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай Соната», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. В. Морській в районі перехрестя з вул. Фалеївська в м. Миколаєві, не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем НОМЕР_2 під керування ОСОБА_5, який продовжив рух та здійснив зіткнення з рухаючимся попереду автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. При цьому ОСОБА_2 було порушено п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.06.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №218 від 22.05.2009 року в НАСК «Оранта».
10.11.2009 року ОСОБА_5 звернувся до НАСК «Оранта»з заявою про страхову виплату за фактом дорожньо-транспортної пригоди.
11.11.2009 року НАСК «Оранта»відмовлено ОСОБА_5 у виплаті страхового відшкодування, оскільки останній, в порушення п. 2.10.2 договору страхування, звернувся з заявою про виплату відшкодування через п*ять місяців після настання ДТП, що мала місце 23.06.2009 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5131252 в АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Як вбачається з матеріалів справи, ліміт відповідальності страховика - АТ «Українська пожежно-страхова компанія», за договором страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановлений у розмірі 51000 грн.
Згідно звіту №054/06-09 про проведення незалежної оцінки від 10.07.2009 року, сума матеріальних збитків власнику автомобіля НОМЕР_2, 2006 року випуску з урахуванням експлуатаційного зносу вузлів кузова та агрегатів на момент огляду складає 15713,48 грн.
22.04.2010 року АТ «УПСК»було виплачено ОСОБА_5 12984,57 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП, що підтверджується платіжним дорученням №213.
Згідно висновку експерта №294 від 25.02.2011 року, сума матеріального збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою власнику транспортного засобу «Фіат Добло», д/н НОМЕР_4, складає 24869,43 грн.
Різниця між розміром матеріального збитку, встановленого звітом №054/06-09 про проведення незалежної оцінки від 10.07.2009 року та висновком експерта №294 від 25.02.2011 року, складає 9155,95 грн. Вказана різнця пояснюється тим, що при визначені розміру шкоди, заподіяної внаслідок ДТП були застосовані різні Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів.
Так, при складені звіту №054/06-09 про проведення незалежної оцінки від 10.07.2009 року була застосована «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої МЮ України та Фондом держмайна України 24.11.2003 р. у редакції, що діяла на час ДТП та відповідно до якого визначено розмір шкоди в сумі 15713,48 грн., з урахуванням зносу транспортного засобу на час заподіяння шкоди, а висновком судової автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Міністерством Юстиції України та Фондом держмайна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 р., яка набула чинності з 21.08.009 р. яким визначено розмір шкоди в сумі 24869,43 грн. без урахування зносу автотранспортного засобу.
Статтею 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров*ю та майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальника.
Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.ст. 22 п.п 1, 12 п.п.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи і страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно ч. 22.1 ст. 22 вказаного Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до
лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої волі на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Отже, страховою компанією проведено відшкодування у розмірі, що значно менше встановленого ліміту відповідальності.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 відмовляється від відшкодування шкоди, посилаючись на те, що його цивільна-правова відповідальність застрахована, розмір матеріальної шкоди не перевищує ліміти страховки, а позивачем, з врахуванням положень ст. 1194 ЦК України та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не було пред'явлено вимоги до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити, оскільки суд не виходить за межі пред'явлених позовних вимог.
При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до страхової компанії з вимогами про стягнення недоплченої суми матеріальної шкоди, завданої в наслідок ДТП.
Позивач зазнав моральної шкоди внаслідок пошкодження його майна в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, а саме: порушення Правил Дорожнього руху України відповідачем, глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_5, пов'язаних з відсутністю можливості пересуватись на власному транспортному засобі, що спричиняє перешкоди позивачу у здійсненні ним підприємницької діяльності , нормального способу життя, а також інші обставини, які мають істотне значення: тривалість негативних наслідків, а також, керуючись принципами поміркованості (відповідності вимогам здорового глузду і розважливості), розумності (об'єктивного відображення дійсності), справедливості (неупередженого ставлення до учасників спору), глибину моральних страждань, та всі матеріали та обставини справи, і вважає за необхідне стягнути 1500,00 грн., що відповідає вимогам закону, задовольнивши в цій частині позов частково.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 слід стягнути судовий збір в розмірі 17,00 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 62, 209, 213-215,225,226 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди -відмовити, в частині стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 17,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в строки та в порядку, передбаченому ст. ст. 294 -296 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова