Справа № 2-1015/2011 р. Головуючий: 1 інстанції
№ 22-ц-/2090/356/2012 р. Єфіменко Н.В.
Категорія: відшкодування Доповідач: Даниленко В.М
шкоди
24 січня 2012 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Даниленка В.М.,
Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарі: Подпрядовій В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Харківської дирекції, треті особи: ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У квітні 2010 року позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказували на те, що 19 вересня 2009 року о 14 годині 30 хвилин на вул. Академіка Павлова в м. Харкові з вини водія ОСОБА_4, який, перебуваючи в трудових відносинах з Харківською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», керував належним цьому підприємству автомобілем «УАЗ 3962»дн - НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивачки ОСОБА_2 «FORD Focus»дн - НОМЕР_2 під керуванням її доньки ОСОБА_3 зазнав значних механічних ушкоджень.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2009 року водія автомобіля «УАЗ 3962»дн - НОМЕР_1 ОСОБА_4 за порушення Правил дорожнього руху України - скоєння зазначеної ДТП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 10159 від 30 листопада 2009 року, проведеного експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса, розмір матеріальної шкоди, завданої власниці автомобіля «FORD Focus»дн - НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що мала місце 19.09.2009 року, складає 35 742,93 грн.
Цивільно-правова відповідальність Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», як власника автомобіля «УАЗ 3962»дн - НОМЕР_1, була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0057218 від 22.07.2009 року в Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС», яке визнало дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 19.09.2009 року, страховим випадком та виплатила потерпілій ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 25 500,00 грн.
Але, страхова виплата, що здійснена страховиком, є недостатньою для повного відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачці ОСОБА_2 ушкодженням у ДТП належного їй транспортного засобу.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що внаслідок ДТП вони зазнали й моральної шкоди, пов'язаної з нервовим та емоційним стресом, душевними стражданнями, зміною звичного укладу життя та необхідністю докладання додаткових зусиль для його організації, позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1194 ЦК України стягнути з відповідача - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Харківської дирекції на користь позивачки ОСОБА_2 - 10 752,67 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 7 000,00 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, 3 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу, 183,50 грн. сплаченого нею судового збору та 120,00 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 21 056,17 грн.; на користь позивачки ОСОБА_3 - 7 000,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивачок підтримав заявлені ними позовні вимоги в повному обсязі й наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти заявленого позивачками позову заперечував, посилаючись на завищення останніми розміру відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, необґрунтованість вимог про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь позивачки ОСОБА_2 - 10 242,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих останній внаслідок ДТП, 2 500,00 грн. на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, а також судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою нею судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та оплатою вартості автотоварознавчого дослідження, в загальній сумі 741,59 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної їй моральної шкоди судом першої інстанції відмовлено, як відмовлено судом і у відшкодуванні позивачкам витрат на правову допомогу.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції по справі рішенням, представник Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та порушення судом норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільно-правового спору по суті.
При цьому апелянт вказує на те, що суд першої інстанції. приймаючи рішення у справі та стягуючи на користь позивачки ОСОБА_2 судові витрати по справі, безпідставно, усупереч положенням ст. 79 ЦПК України зарахував до їх складу витрати на проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля.
Крім того, суд не врахував тієї обставини, що згідно пояснень представника позивачки ОСОБА_2 пошкоджений внаслідок ДТП належний їй автомобіль вже відремонтовано, в зв'язку з чим розмір завданих останній матеріальних збитків повинно бути від кореговано, але будь-яких доказів на підтвердження проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу до суду не представлено, як не доведено позивачкою належними доказами (відповідні медичні довідки стану здоров'я, висновки судово-медичних, судово-психологічних чи судово-психіатричних експертиз) факту завдання їй моральної шкоди та її розміру.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.
Однак, у даному випадку ухвалене судом першої інстанції у справі рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, якими визначені підстави, порядок та способи відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у тому числі й особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, а тому встановивши, що страхова виплата (страхове) відшкодування, яка виплачена потерпілій ОСОБА_2 страховиком - ПАТ «Страхова Група «ТАС», є недостатньою для повного відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням в ДТП належного їй автомобіля, суд обґрунтовано стягнув з відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки та роботодавця безпосереднього винуватця ДТП на користь останньої різницю між фактичним розміром завданої їй шкоди і здійсненою страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Однак, при цьому суд першої інстанції безпідставно, на власний розсуд зарахував понесені позивачкою ОСОБА_2 ще до звернення до суду, тобто не пов'язані з розглядом цивільної справи, витрати на оплату проведеного експертного авто-товарознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в сумі 510 грн. 67 коп., заявлені нею як матеріальні збитки, до судових витрат, види яких чітко визначені законодавцем у ст. 79 ЦПК України.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене, рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2011 року, ухвалене по справі, не може бути визнане цілком законним і обґрунтованим, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінити частково це судове рішення, збільшивши розмір відшкодування матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»на користь позивачки ОСОБА_2, з 10 242,00 грн. до 10 752 грн. 67 коп. та зменшивши при цьому розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, на ту ж саму суму - з 741,59 грн. до 230 грн. 92 коп.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»про те, що пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль позивачки вже відремонтовано, в зв'язку з чим реальний розмір завданих останній збитків повинен бути відкорегований, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Одним із основних принципів, на засадах якого здійснюється цивільне судочинство, є принцип змагальності, в основу якого обов'язок доказування по справі - збору процесуального матеріалу покладено на сторони спору, які більше за інших заінтересовані у встановленні істини по справі та в зв'язку з цим повинні виявити відповідну ініціативу та енергію при вирішенні спору по суті.
При цьому законодавець надає рівні права обом сторонам, а також іншим особам, які беруть участь у справі, щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості, та покладає обов'язок на заінтересованих у вирішенні справи осіб довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Використавши своє право на вибір способу відшкодування завданої шкоди, передбачене ст. 1192 ЦК України, позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування завданої їй матеріальної шкоди, а саме витрат, необхідних на проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, загальний розмір яких перевищує суму отриманого нею страхового відшкодування.
При цьому, в обґрунтування своїх вимог позивачка надала висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 10159 від 30 листопада 2009 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди, завданої їй ушкодженням автомобіля, складає 35 742,93 грн., та відповідні докази на підтвердження суми фактично отриманого нею страхового відшкодування (а.с. 15-24, 94-95, 97, 121).
Зазначений висновок узгоджується з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 155 від 19 листопада 2009 року, проведеного за ініціативою страховика при визначенні суми страхового відшкодування, й у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем будь-яким чином не спростований.
Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, представнику відповідача неодноразово роз'яснювалося його право заявити клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи для визначення реальної вартості проведеного позивачкою відновлювального ремонту (якщо такий дійсно відбувся) пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, однак відповідач такою можливістю не скористався, тобто розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд, а інших доказів на підтвердження своїх заперечень щодо заявленого позивачкою розміру відшкодування завданої їй матеріальної шкоди не надав, у зв'язку з чим приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу судового рішення надані позивачкою письмові докази, в тому числі й зазначений вище висновок експертного автотоварознавчого дослідження.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 у частині заподіяння їй моральної шкоди, оскільки сам факт заподіяння позивачці такої шкоди, пов'язаної з ушкодженням внаслідок ДТП належного їй автомобіля та відповідних у зв'язку з цим душевних страждань і переживань, які вочевидь мали місце, в даному випадку сумнівів не викликає, а визначений судом першої інстанції розмір цього відшкодування з урахуванням усіх обставин справи в їх сукупності, на думку судової колегії відповідає вимогам розумності та справедливості, як те передбачено ст. 23 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими і не містять підстав для подальшої зміни чи скасування ухваленого судом першої інстанції по справі рішення.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»- задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2011року - змінити.
Збільшити розмір відшкодування матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»на користь ОСОБА_2, з 10 242,00 грн. до 10 752 (десяти тисяч сімсот п'ятдесяти двох) грн. 67 коп.
Зменшити розмір судових витрат, що підлягають стягненню з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»на користь ОСОБА_2, з 741,59 грн. до 230 (двохсот тридцяти) грн. 92 коп.
У решті рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: