22.05.2012
Справа № 22ц-2190/1538/2012 Головуючий в І інстанції:
Решетов В.В.
Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.
2012 року травня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі: Шаповаловій К.П.
за участю прокурора Куща В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2012 року у справі за позовом прокурора Комсомольського району м.Херсона, діючого в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", до ОСОБА_3 про зміну умов кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями, -
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 01 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28.07.2011 року, у вказаній справі позов було задоволено. Було змінено умови кредитного договору від 10.10.2008 року, укладеного між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 щодо строку виконання кредитного договору та визначити кінцевим терміном погашення виконання кредитного договору дату набрання рішенням законної сили. Також було стягнуто достроково з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором у розмірі 268439грн.25коп. Крім того, було вирішено питання щодо судових витрат.
14 березня 2012 року ОСОБА_3 подала заяву про перегляд вказаного судового рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, вказавши, що 15.02.2012 року їй стали відомі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи. А саме, нею було встановлено, що п.1.6 кредитного договору, що ліг в основу прийнятого у справі рішення, є неукладеним.
Так, при розгляді цієї справи вона намагалася подати зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору через ненадання банком їй повної інформації про властивості кредитної послуги, непроведення обов'язкової переддоговірної роботи, невідповідність змісту договору закону: відсутність розміру сукупної вартості кредиту, вартості подорожчання кредиту, реальної процентної ставки, графіку платежу та інше. Однак, суд не прийняв її зустрічний позов, вимагаючи сплату судового збору, пославшись на незастосування до нього Закону України "Про захист прав споживачів".
Вказаний висновок суду узгоджувався з узагальненнями судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин (2009-2010), затверджених ВСУ.
Проте у кінці листопада 2011 року їй стало відомо про Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011, яким було встановлено, що відповідні статті Закону України "Про захист прав споживачів" поширюються на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту.
На її запит до Верховного Суду України останній надав їй у грудні 2011 року відповідь про невідповідність зазначеного узагальнення вказаному Рішенню Конституційного Суду України.
З того часу вона стала готувати позов до суду про захист її прав споживача. При цьому, звернувшись до фахівця з банківської справи, вона отримала від нього 15.02.2012 року письмову консультацію фахівця за вих.№15-02/12 від 15.02.2012 року, з якої дізналася про істотну обставину, про яку не знала і не могла знати, а саме про те, що умови кредитного договору (зокрема, його п.1.6) складені таким чином, що вони нею не могли бути виконані у визначений термін -до 09 жовтня 2013 року. Зокрема, сплата щомісячних платежів в розмірі 13910,00грн. з листопада 2009 року до 09 жовтня 2013 року забезпечить погашення тіла кредиту лише у сумі 457085,88грн., що не дозволить їй повернути кредит у сумі 525000,00грн.
Вказане свідчить про те, що сторони не дійшли згоди ні щодо розміру щомісячних платежів з 10.11.2009 року, ні щодо строку погашення кредиту в цілому.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2012 року заяву ОСОБА_3 про перегляд вказаного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами було залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу і постановити нову ухвалу про повне задоволення її вимог про перегляд справи за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказала, що суд необґрунтовано відмовив їй у відводі головуючого судді, а також необґрунтовано встановив про порушення нею без поважних причин строку на подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Також зазначила, що є помилковим рішення суду про те, що має преюдиційне значення рішення суду в іншій справі, а саме у справі за її позовом до ВАТ "Державний ощадний банк України" про визнання кредитного договору недійсним. Зазначила, що ново виявленою обставиною являється саме неукладеність п.1.6 кредитного договору та, як слідство, неукладеність кредитного договору в цілому.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 361 ЦПК України встановлені підстави для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами. Такими підставами, зокрема, згідно з п.1 ч.2 зазначеної норми закону, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В даному ж випадку вказані заявником обставини не є підставами для перегляду зазначених судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Такою ж обставиною також не може бути і долучена при апеляційному розгляді справи таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 10.08.2008 року, яка була надана Банком при розгляді іншої цивільної справи за її позовом до ВАТ "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів, визнання угоди недійсною.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув на це увагу, зазначивши, що посилання заявника на недійсність зазначеного договору та його окремих пунктів не відповідають дійсності, скільки рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 20.09.2011 року, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними договору про іпотечний кредит від 10.10.2008 року, іпотечного договору від 13.10.2008 року.
Також суд першої інстанції підставно виходив з того, що вказане вище Рішення Конституційного Суду України не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки ним не встановлено неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, який було застосовано судом при вирішенні справи.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення заяву про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі і не впливають на правильність постановленої ухвали.
При цьому суд безпідставно встановив, що заявником не доведено поважності пропуску встановленого ст.362 ЦПК України строку на подачу заяви. Своє таке рішення суд мотивував тим, що з часу зазначеного вище Рішення Конституційного Суду України заявник могла дізнатися про істотну, на її думку, обставину, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Однак такий висновок суду протирічать матеріалам справи, а саме про те, що звернувшись до фахівця з банківської справи, заявник отримала від нього 15.02.2012 року письмову консультацію фахівця за вих.№15-02/12 від 15.02.2012 року, з якої дізналася про істотну, на її думку, обставину.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" - якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена (абз.3); клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і заява про перегляд такого судового рішення (у разі поновлення пропущеного строку) розглядаються у різних судових засіданнях, оскільки при їх розгляді доведенню й дослідженню підлягають різні обставини, крім того, докази на їх підтвердження є різними (абз.4).
Отже, оскільки при вирішенні вказаного питання судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, то на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України оскаржувану ухвалу суду слід змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що ОСОБА_3 пропущено без поважної причини строк на подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2012 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що ОСОБА_3 пропущено без поважної причини строк на подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий
судді