Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 2-215/2012
2/1813/215/2012
"17" травня 2012 р. Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:
головуючого судді Ільченко В.М.
при секретарі Вербі Н.О.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Охтирської міської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Охтирської міської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
24.01.2012 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Охтирської міської державної нотаріальної контори. Позивачка свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_5, за якою вона доглядала, допомагала у побуті, при лікуванні, оскільки ОСОБА_5 не була одружена, дітей не мала, проживала одна. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0461 га за зазначеною адресою. В день смерті нею був виявлений заповіт, складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, якого ОСОБА_1 повідомила про смерть ОСОБА_5 та про наявність заповіту на його ім'я, однак він на поховання не приїхав. ОСОБА_1 поховала ОСОБА_5 ОСОБА_3 не з'являвся, коштів на поховання не витрачав, спадщиною не цікавився. Вона доглядає за спадковим майном, утримує його, тобто фактично прийняла спадщину. 10.02.2012 року під час телефонної розмови їй стало зрозуміло, що ОСОБА_3 не бажає оформляти спадщину, до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подавав й подавати не збирається. Оскільки ОСОБА_1 протягом визначеного законом строку не подала заяву про прийняття спадщини, однак бажає її прийняти з метою недопущення безгосподарності та безхазяйності майна, вона звернулася до суду з даним позовом, просить визначити додатковий строк на прийняття спадщини.
ОСОБА_3 звернувся з зустрічною позовною заявою про визначення додаткового строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, яку мотивує тим, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0461 га за цією ж адресою. ОСОБА_5 залишила заповіт на його ім'я, про який він дізнався під час ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 до нього. Оскільки про існування заповіту ОСОБА_3 дізнався нещодавно, тому вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені нею вимоги, наполягає на їх задоволенні, пояснивши, що вона разом зі своїм сином ОСОБА_6 доглядали за ОСОБА_5, остання запрошувала сина жити разом з нею, зробила на нього заповіт. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, під час пошуку документів для оформлення поховання випадково виявили інший заповіт від 02.03.2011 року складений на користь ОСОБА_3, якого раніше ніколи не бачили. Вона по телефону повідомила ОСОБА_3 про смерть ОСОБА_5 та заповіт на його ім'я, на що останній повідомив, що він не приїде через відсутність коштів. ОСОБА_7 та її сім'я за власні кошти поховали ОСОБА_5, утримували будинок. Декілька разів вона телефонувала ОСОБА_3, повідомляла про проникнення сторонніх осіб в домоволодіння, про необхідність юридичного оформлення спадщини, однак останній проявляв байдужість, до спадщини інтересу не проявляв, а з останньої розмови зрозуміла, що ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав і подавати не збирається, що і стало підставою для звернення до суду. Проти зустрічних вимог заперечила з тих підстав, що повідомляла ОСОБА_3 про існування заповіту на його користь.
Представник позивачки підтримав заявлені вимоги, наполягає на їх задоволенні, проти зустрічних вимог заперечив.
ОСОБА_3 заперечив проти заявлених ОСОБА_1 вимог, наполягає на заявлених ним вимогах, зазначивши, що ОСОБА_5 особисто не знав, з нею спілкувалася його мати. В середині червня 2011 року зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що померла ОСОБА_5, яку вона поховала за свої кошти, прохала відшкодувати їй витрати, оскільки він та його мати доводяться померлій родичами. Також ОСОБА_7 телефонувала в холодну пору року, казала, що не сплачені рахунки, що потрібно ставити пам'ятник. Приїхати він не міг, оскільки доглядав за хворою матір'ю, яка є інвалідом та потребує постійної сторонньої допомоги. Про те, що ОСОБА_5 залишила заповіт на його користь він дізнався лише з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, в зв'язку з чим подав позов про поновлення строку для звернення до нотаріальної контори з позовом.
Представник відповідача підтримав заявлені вимоги, наполягає на їх задоволенні, проти вимог ОСОБА_1 заперечив.
Представник Охтирської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надана заява про розгляд справи без участі представника та зазначено про незгоду з зустрічним позовом, оскільки причина, по якій ОСОБА_3 не надав своєчасно заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5, не є поважною.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працювала разом з ОСОБА_5, продовжували спілкування після виходу останньої на пенсію. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 розповіла, що знайшла заповіт на іншу особу, на що вона порадила їй зателефонувати спадкоємцю. Через деякий час зі слів ОСОБА_1 їй стало відомо, що остання повідомила про заповіт.
Аналогічні покази надала суду свідок ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що мати в його присутності телефонувала ОСОБА_3 та говорила з його матір'ю. Остання повідомила, що їм нічого не потрібно. Наступного дня мати також телефонувала та повідомила ОСОБА_3 про смерть ОСОБА_5 та про заповіт на його ім'я. Мати поховала ОСОБА_5, доглядала за господарством.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що в січні 2012 року до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1, яка розповіла, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яку вона поховала. Також повідомила, що знайшла заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, про що поінформувала останнього. Вона надала ОСОБА_1 консультацію та порекомендувала звернутися до суду.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що ОСОБА_5 двоюрідна сестра його дружини ОСОБА_12 ОСОБА_5 останній раз він бачив в 1986 році. Його дружина вела переписку з ОСОБА_5, телефонували одна одній. Влітку 2011 року його син ОСОБА_3 повідомив, що телефонували з м. Охтирка, повідомили про смерть ОСОБА_5, сказали, що необхідно привезти кошти на поховання. Однак на той час такої можливості не було, так як його дружина має поганий стан здоров'я та потребувала постійного стороннього догляду, який надавав їй син. У лютому 2012 року прийшла судова повістка. Потім отримали пакет документів, з якого дізналися, що ОСОБА_5 склала заповіт на його сина. ОСОБА_1 не повідомляла про наявність заповіту, говорила про необхідність привезти кошти на поховання, на влаштування пам'ятника. Казала, що необхідно сплачувати комунальні послуги.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, покази свідків, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Спірні правовідносини підлягають врегулюванню відповідно до норм Цивільного кодексу України про спадкове право.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації смертей відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області 02.06.2011 року зроблено актовий запис № 294.
Після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0461 га, розташовану за тією ж адресою, які на праві приватної власності належали ОСОБА_5, що підтверджується технічним паспортом та державним актом на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як вбачається з заповіту, посвідченого 02.03.2011 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованого в реєстрі за № 517, ОСОБА_5 все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати за законом, і на що за законом вона матиме право, заповідала ОСОБА_3
Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 свідоцтвом про смерть ОСОБА_14 підтверджується, що ОСОБА_5 являлася рідною тіткою ОСОБА_1 і, виходячи з норм ст. ст. 1262, 1266 ЦК України, ОСОБА_1 входить в коло спадкоємців за законом другої черги за правом представлення.
Сторонами не оспорено, що ОСОБА_5 та мати ОСОБА_3 -ОСОБА_12 являлися двоюрідними сестрами і, виходячи з положень ст. 1265 ЦК України, ОСОБА_12 входить до кола спадкоємців за законом п'ятої черги. ОСОБА_3 в даному випадку до кола спадкоємців за законом не входить, оскільки відповідно до положень ст. 1265 ЦК України, родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Виходячи з вимог ст. 1269, ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття.
Судом встановлено, що спадкоємці з заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 29432604 від 25.01.2012 року.
Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено, що в разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення
додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку,
суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачкою ОСОБА_1 не зазначені причини, які б перешкоджали їй вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини, оскільки вона знала про смерть спадкодавця, так як здійснила її поховання, а також знала про те, що входить в коло спадкоємців за законом. Наявність заповіту не являється поважною причиною не звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги доводи ОСОБА_3, що незнання про наявність заповіту та відсутність самого заповіту являються тими об'єктивними обставинами, що перешкодили йому вчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки він не входив до кола спадкоємців за законом і після отримання повідомлення про смерть ОСОБА_5 за відсутності заповіту у нього не було підстав для звернення до нотаріальної контори.
Позивачкою ОСОБА_1 не доведена та обставина, що ОСОБА_3 був повідомлений про існування заповіту на його користь, оскільки свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не були безпосередніми свідками розмови, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_15 являються зацікавленими особами, а інших доказів суду не надано. На припущеннях рішення суду грунтуватися не може.
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 та обгрунтованість вимог ОСОБА_3 При цьому суд дійшов висновку, що строку в два місяці достатньо для вчинення такої дії, як подання заяви до нотаріальної контори.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, визначити йому додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення -в той же строк з часу отримання його копії.
СуддяВ. М. Ільченко