Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 1813/2819/2012
2-о/1813/61/2012
"21" травня 2012 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого -судді - Ільченко В.М.
при секретарі - Вербі Н.О.
за участю заявниці - ОСОБА_1
та представника заінтересованих осіб - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та факту спільного проживання, -
28.04.2012 року відкрито провадження в даній справі. Свої вимоги заявниця мотивує тим, що її чоловік ОСОБА_3 при житті був громадянином ОСОБА_4 Федерації, являвся пенсіонером Міністерства оборони ОСОБА_4 Федерації та був прописаний в м. Кінешма Іванівської області ОСОБА_4 Федерації, однак фактично вони разом проживали ІНФОРМАЦІЯ_1. 19.09.2011 року ОСОБА_3 помер, заявниця залишилася без його підтримки та матеріальної допомоги, оскільки розмір пенсії чоловіка фактично в п'ять разів перевищував її пенсію, остання залишилася без основного джерела засобів існування, що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, яке необхідне для оформлення права на пенсію по втраті годувальника.
В судовому засіданні заявниця вимоги підтримала та пояснила, що в 1954 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Чоловік був військовослужбовцем та після виходу на пенсію отримував пенсійне забезпечення в ОСОБА_4 Федерації, розмір якого значно більший за розмір пенсійного забезпечення в Україні. В зв'язку з цим він вимушений був прописатися в м. Кінешма Іванівської області ОСОБА_4 Федерації у рідної сестри, хоча фактично проживав разом з нею в м. Охтирці, та утримував її, оскільки вона має мінімальний розмір пенсії.
Представник заінтересованих осіб в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заявлених вимог, пояснила, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців призначається пенсія у разі втрати годувальника, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. Право на зазначену пенсію мають непрацездатні члени сімей померлих військовослужбовців, осіб, які мали право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. У разі звернення заявниці із заявою з усіма необхідними документами, пенсія у разі втрати годувальника буде призначена з дня звернення.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення заявниці, представника заінтересованих осіб, врахував покази свідків, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадянина, якщо діючим законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення, зокрема суди розглядають справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. Статтями 30 та 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні; до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться, зокрема, дружина, що досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (55 років), якщо вона одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування; члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту знаходження особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії, якщо допомога, що надавалася годувальником, була для заявника постійним і основним джерелом засобів існування. При цьому одержання заявником пенсії (заробітної плати) не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.
Отже встановлення факту, про який йдеться в заяві ОСОБА_1 має для неї юридичне значення, оскільки дозволить заявниці реалізувати право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.03.1954 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ВЛ № 153221, виданого 26.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Куп'янського міського управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 69.
19.09.2011 року ОСОБА_3 помер у віці 83 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 183799, виданим 21.09.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 2336.
З довідки № 165 від 16.03.2012 року, виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі, вбачається, що ОСОБА_1 станом на березень 2012 року отримує пенсію в розмірі 885,12 грн.
Відповідно до довідки № 34 від 26.03.2012 року, виданої військовим комісаріатом Іванівської області по м. Кінешма та Кінешемському району, ОСОБА_3 являвся пенсіонером Міністерства оборони ОСОБА_4 Федерації та отримував пенсію в розмірі 17307,90 російських рублів й щомісячну доплату до пенсії в розмірі 1000 російських рублів, тобто разом отримував 18307,90 російських рублів, що еквівалентно 4660,64 грн., виходячи з офіційного курсу гривні до російського рубля, встановленого Національним Банком України на день постановлення рішення, що становить 2,5457 гривень за 10 російських рублів.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7В підтвердили суду той факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю зі своїм чоловіком ОСОБА_3 до дня смерті останнього; в них був спільний бюджет і пенсія, яку отримував ОСОБА_3 була основним і постійним джерелом існування їх сім'ї.
Зазначені докази суд визнає достовірними, оскільки їх об'єктивність не викликає сумнівів.
Таким чином, сукупність досліджених доказів дає підстави для задоволення заявлених вимог та встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка та факту їх сумісного проживання до дня смерті останнього, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 58-60, 215-218, 235, 256-259 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні чоловіка ОСОБА_3, який помер 19 вересня 2011 року та факт їх сумісного проживання до дня смерті ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_8